Історична конференція "Пам‘ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

Історична конференція "Пам‘ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

Історична конференція "Пам‘ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

Андрій Макаренко

Мода на відродження, деконструкцію та дослідження пам’яті виникла у часи забуття, які справляли (і нерідко надалі справляють) враження епохи «звільнення від історії». У нібито пост-історичному світі стратегічні економічні контракти скріплюються візитом до місцяь історичних злочинів, що стали національною трагедією, а на вулицях світових столиць з’являються нові (нерідко конфронтаційні) історичні монументи. Одні науковці і політики говорять про потребу, інші – про диктат примирення. До польсько-німецького та польсько-українського примирення недавно додалося польсько-російське, а в Україні заговорили про «українсько-українське» примирення. «Синхронізоване» між Росією, Білоруссю та Україною святкування 65-річчя Перемоги у «Великій Вітчизняній війні» з новою гостротою поставило проблему «білих плям» офіційної версії війни та (не?)можливості інтеграції до її національних різновидів таких тем, як Голокост євреїв, етнічні чистки та депортації мирного населення.

У «пост-історичному» світі істориків щоразу частіше залучають до вирішення державних завдань як членів міжурядових комісій з «важких питань», авторів шкільних підручників чи працівників Інститутів національної пам’яті. Засада «двосторонності» таких комісій у нашій частині Європи нерідко усуває в тінь ту обставину, що чи то в польсько-російському, чи російсько-українському, чи українсько-польському діалозі завжди є третій НЕзайвий. Саме з усвідомлення і прагнення наголошення цього факту і виріс задум тристоронньої конференції з питань історичної пам’яті та проблем національного наративу, у якій на паритетних засадах беруть участь участь російські, польські і українські історики та громадські діячі. При цьому, предметом спільного обговорення ми прагнули зробити як тристоронні проблеми (насамперед, у контексті репрезентацій Другої світової війни), так і загальні виклики, що стоять нині перед гуманітарієм (роль національного в історичному дослідженні, можливість написання де- чи мультинаціональної історії, межі та обмеження національного наративу та спектр можливих альтернатив). Отже, сподіваємось на цікаву та плідну дискусію.

3 листопада, середа

 з 17.00     Реєстрація учасників

17.15        Офіційне відкриття конференції, вітальні промови

17.30        Публічна доповідь та дискусія на тему: Культура пам’яті у польсько-російсько-українському трикутнику

Пам’ять як політика і культура. Чи існують спільні польсько-російсько-українські місця пам’яті? Як співвідносяться державна політика і локальні пам’яті? Як формується культура пам’яті нації? Чим відрізняється культура пам’яті в трьох країнах?

Доповідач: Ярослав ГРИЦАК, професор Львівського національного університету ім. І. Франка і Центральноєвропейського університету (Будапешт), директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету

Модератор: Лариса Денисенко, журналістка, телеведуча, Київ

19.30        Прийняття в Посольстві Республіки Польща в Україні (за окремими запрошеннями, вул. Яроставів Вал 12)

4 листопада, четвер

Експертна конференція

10.00 – 12.30    Перша панель. «Національне примирення» та його виклики для сучасної історіографії

Як співвідносяться завдання «примирення» чи «поєднання» з завданнями критичної історіографії? Кому потрібна небезпечна і безстороння історія? Чим є національний наратив у «постнаціональну» добу і як співвідносяться його польська, російська та українська версії.

Виступи:

Томаш СТРИЄК, Католицький університет, Люблін

Ілля ГЕРАСІМОВ, Ab Imperio, Казань

Ярослав ГРИЦАК, Український Католицький Університет, Львів

Володимир МАСЛІЙЧУК, Міжнародний Соломонів університет, Харків

Дискутант: Анджей НОВАК, Ягеллонський університет, Краків

Модератор: Маріна МОГІЛЬНЕР, Ab Imperio

13.00 – 14.00    Обід

14.30 – 17.00    Друга панель. Друга світова війни та її репрезентації

Друга світова і «Велика Вітчизняна»: діалог національних образів війни та проблеми інтеграції до них «важких» питань (Голокосту, депортацій та етнічних чисток). Чи можливе і потрібне узгодження історичних оцінок у шкільних підручниках чи офіційній політиці пам’яті? Пострадянські модифікації образу війни.  

Виступи:

Гжегож МОТИКА, Інститут політичних досліджень Польської академії наук

Максим ГОН, Рівненський державний гуманітарний університет

Андрей ТИХОМІРОВ, Школа суспільних наук, Варшава-Гродно

Дискутант: Ірина Щербакова, Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне та правозахисне товариство «Меморіал», Москва

Модератор: Андрій ПОРТНОВ, «Україна Модерна»

По закінченні конференції учасники запрошуються до неформального спілкування за келихом вина.

Мови конференції: українська, польська, російська (буде забезпечено синхронний українсько-польський переклад)

0 Коментарі

Додати новий коментар

Додати новий коментар