Нова влада в Україні: підсумки перших місяців роботи та сценарії розвитку у майбутньому

Нова влада в Україні: підсумки перших місяців роботи та сценарії розвитку у майбутньому

Нова влада в Україні: підсумки перших місяців роботи та сценарії розвитку у майбутньому

Андрій Макаренко

Одразу після виборів 2010 року в середовищі аналітиків, журналістів та політичних спостерігачів обговорювалося два найбільш імовірні сценарії розвитку політичної ситуації в Україні. Згідно з оптимістичним сценарієм, прихід до влади Віктора Януковича не мав спричинити докорінної зміни парадигми розвитку держави. Великі сподівання покладалися на те, що новий президент України вестиме більш прогнозовану діяльність, не буде робити різких кроків у міжнародній політиці і не менше своїх політичних конкурентів буде намагатися зберегти паритетність у відносинах з Росією та Європейським Союзом.

З іншої точки зору, обрання Віктора Януковича новим Президентом України пов’язувалося з реваншем тих сил, що стояли у 2004 році «по інший бік барикад». Тобто для прибічників біло-блакитного табору і особисто Януковича результати виборів 2010 року є нічим іншим як встановленням історичної справедливості, порушеної у 2004 році, і, водночас, символом прагнення українців до порядку та дисципліни. Відповідно, песимістичний сценарій передбачав, що новий Президент спробує якомога швидше позбавитися усіх атрибутів попереднього керівництва держави та заради порядку відновить однопартійну командно-адміністративну вертикаль влади.

Поки що зарано говорити, який з прогнозів більше відповідає дійсності, але оцінка перших місяців прибування при владі нової команди говорить явно не на користь оптимістичного сценарію. Першим кроком нової владної команди стало формування нової парламентської більшості у Верховній Раді за рахунок рекрутування позафракційних депутатів та так званих «тушок» - депутатів інших фракцій. Хоча нова процедура формування парламентської більшості була відповідним чином легітимізована змінами до Регламенту Верховної Ради та позитивним рішенням Конституційного суду України, її застосування є майже безпрецедентним у світовій практиці цивілізованого парламентаризму.

Зміна назви апарату Президента з Секретаріату на Адміністрацію стосується не стільки заміни слів, скільки зміни функціональних аспектів цього органу з суто канцелярського на управлінський. На відміну від свого попередника, Янукович почав готувати інституційну платформу для активної участі Президента у політичному процесі. Більш того, у практику керівництва державних установ почав повертатися патріархатний стиль роботи. Так, в новосформованому Уряді Азарова немає жодної жінки.

Формування владної вертикалі у регіонах України відбувалося теж досить суперечливим чином. Головним критерієм призначення керівників областей були не професійні якості чи досвід роботи на посадах подібного рівня, а партійна приналежність та лояльність чиновника до Президента і його команди.

Істотні зміни торкнулися і судової гілки влади. З прийняттям спеціального закону № 6109 Вища рада юстиції України, яка неофіційно контролюється Пратією Регіонів, отримала право звільняти будь-яких суддів за порушення присяги рішенням простої більшості.

Вкрай неоднозначно як в Україні, так і по за її межами, було також сприйнято зовнішньополітичні ініціативи нового Президента. 21 квітня 2010 року Україну сколихнула новина про підписання у Харкові двосторонньої україно-російської угоди про перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Харківські домовленості поклали початок низці двосторонніх україно-російських переговорних раундів за участю державних високопосадовців у Сочі, Москві, Києві і Санкт-Петербурзі, які по суті актуалізували зміст нового очевидно проросійського зовнішньо-політичного курсу України. Водночас незрозумілою лишається модель подальших відносин з Європейським Союзом. Новий Президент проголошує продовження ініціатив з інтеграції України до європейського простору, але при цьому повністю відкидає участь держави у системі євроатлантичної безпеки – НАТО.

З приходом нової влади тривожні сигнали почали надходити також з боку низки журналістських колективів, які вже неодноразово вказували на втручання власників масмедіа та політиків у професійну діяльність журналістів, а також поступове повернення до українського інформаційного простору цензури й тиску.

У гуманітарній сфері була призупинена «українізація» кіно- й медіа-простору, проголошено курс на деетнізацію української історії та ревізію політики пам’яті у російсько-українській та радянській історії. З мовчазної згоди вищого державного й місцевого керівництва відбулося встановлення пам’ятника радянському диктатору Йосипу Сталіну у Запоріжжі. 4 червня минуло 100 днів з моменту вступу Віктора Януковича на посаду нового Президента України, тому ми вирішили разом з вітчизняними і закордонними експертами підбити певні підсумки його перших кроків.

Програма

07 липня 2010, середа

Публічна подіумна дискусія

18.00 – 20.00    Наближення до ЄС через системні реформи в Україні: бути чи не бути?

  • Чи залишається вступ до Європейського Союзу основним зовнішньоекономічним прiоритетом України і чи готова Україна в стислі терміни провести основні реформи в країні для поглиблення співробітництва з ЄС?
  • Чи спроможна нова українська влада втілити в життя оголошену нею масштабну програму реформ без інституційних перетворень? Якщо так, то якою є стратегія подолання інституційної корупції?
  • Яку підтримку може надати Європейський Союз для реалізації програми реформ в Україні? Чи може цьому слугувати програма ЄС  «Східне партерство»? Якщо так, то яким чином?
  • Що відрізняє програму реформ Уряду Азарова від численних попередніх проектів? Чому попередні програми реформ так і не були реалізовані?

Доповідачі наразі узгоджуються

____________________________________________________________________________________

08 липня 2010, четвер

Експертний «круглий стіл»

09.00 - 09.30    Вітання учасників

Вступна промова    Ігор Жовква, Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ

09.30 - 11.00    Секція 1: Зовнішня політика України за Президента Януковича: зміна стратегічних пріоритетів?

  • Чи означає стратегічне партнерство з Росією девальвацію євроінтеграційних намагань України минулих років? Чи залишається вступ до ЄС дійсним пріоритетом української зовнішньої політики за Януковча?
  • Хто і яким чином формує зовнішню політику України за нового президента?
  • Як далеко готова зайти нова влада в Україні в процесі зближення з Росією? Чи можна очікувати відтворення союзної держави в форматі Україна-Росія-Бiлорусь-Казахстан?
  • Як впливає поглиблення російсько-українських відносин на консолідацію суспільства всередині країни?
  • Чи існують ризики розколу країни через невиважену зовнішню політику нового президента? Якщо так, як їм запобігти?

Доповідачі узгоджуються

11.00 - 11.30    Перерва на каву та чай

11.30 - 13.00    Секція 2: Внутрішньополітична ситуація: стабілізація без обмеження демократії?

  • За слабкої, неконсолідованої опозиції не може бути сильної демократії. Яка перспектива опозиції в Україні: радикалізація, вуличні акції чи, можливо, системна робота з розробки альтернативної парадигми розвитку країни на демократичних принципах? Які інструменти має для цього опозиція сьогодні в Україні?
  • В медіа-просторі постійно повторюється теза про те, що порядок в Україні можливий лише за умови обмеження демократичних свобод, та що українці не здатні до демократичної організації суспільства і шукають «сильну руку». Чи це дійсно є так, і які є альтернативні сценарії розвитку суспільства в демократичному руслі?
  • Чи загрожують Україні нова політична криза, масові протести та чергові дострокові вибори?
  • Чи є реальним сценарій поляризації суспільства (Схід-Захід) та розколу країни? Що може зробити Європейський Союз, щоб запопігти такому розвитку подій?
  • Уряд Азарова сформований без єдиної жінки з відповідним коментарем Азарова про те, що «не жіноча справа - проводити реформи». Чи означає це, що новий уряд нехтуватиме виконанням Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві, особливо у сфері політичної участі жінок?

Доповідачі узгоджуються

13.00 - 14.30    Обід

14.30 - 16.00    Секція 3: Соціокультурна політика нової влади: гуманітарна революція чи приховане ретроградство?

  • Чи є сьогоднішні зміни в соціокультурній політиці країни позбавленням від залишків консервативної та націоналістичної парадигми, яку приніс з собою президент Ющенко, чи вони є відкатом до часів Радянського союзу?
  • Новий президент та уряд анонсували та втілюють в життя перегляд основних положень історичної політики та політики пам’яті в державі. Чи є цей крок виключно реверансом в бік Росії, чи він є запереченням історичної державної політики Ющенка і підтримується більшістю населення?
  • Мовна політика нової влади є фактичною відмовою від примусової українізації і намаганням фактичного утвердження статусу російської мови як другої державної. У чому полягають загрози українській мові та культурі та як громадянське суспільство може з ними боротися?

Доповідачі узгоджуються

16.00 - 16.30    Перерва на каву та чай

16.30 - 18.00    Секція 4: Енергетична та економічна політика: чи існує шанс для модернізації енергетичної системи в Україні?

  • Україні конче необхідна модернізація своєї енергетичної системи. Що має відбутися, щоб політики та олігархи зацікавились інвестиціями в енергоефективність та альтернативні джерела енергії?
  • Які перспективи має розвиток енергетичного потенціалу України у контексті російсько-української енергетичної співпраці? Як далеко новий президент України готовий зайти у сфері енергетичної співпраці з Росією?
  • Розвиток останніх подій в Україні нагадує вірменський сценарій зближення з Росією. Чи забезпечить інтеграція певних галузей української промисловості у російську економіку економічне зростання в Україні?
  • Без докорінної модернізації виробничих потужностей українська промисловість стане неконкурентноздатною вже через 5-7 років. Чи розуміють це політики при владі та олігархи та чи є в них план дій для такої модернізації?

Доповідачі узгоджуються

Робочими мовами будуть українська та англійська з синхронним перекладом.

0 Коментарі

Додати новий коментар

Додати новий коментар