Огляд дискусії «Дорогий газ vs дешева електрика»

Огляд дискусії «Дорогий газ vs дешева електрика»

11  вересня 2014 р. о 19.00 у Великому конференц-залі НАН України (вул. Володимирська, 55, 2 пов.) відбулася дискусія на тему «Дешева електрика vs дорогий газ. Якою повинна бути енергетична система щоб пережити опалювальний сезон?»

Переглянути анонс заходу >>>

 

Вікторія Тороп

 

На порозі опалювального сезону країна збентежено чекає енергетичної кризи: чи вистачить нам газу, чи витримає енергосистема, чи буде вдосталь вугілля та інших ресурсів? Від органів влади при цьому надходить вкрай мало інформації, не лише про сценарії реагування взимку в масштабах країни, а й про способи оптимізації побуту пересічного українця. Щоб фаховою порадою полегшити пошук відповідей, 11 вересня експерти зібралися на дискусую під назвою «Дешева електрика vsдорогий газ. Якою повинна бути енергетична система, аби пережити опалювальний сезон?». Організаторами виступили Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні разом із Національним екологічним центром України та громадською організацією «Екоклуб».

«Ми вирішили проводити цю дискусію не для того, щоб підтримати паніку, яка охоплює приватних осіб та навіть організації. А для того, щоб в фаховому полі поговорити, які є виклики, наскільки вони серйозні. І що можна ще зробити, щоб «соломку підстелити», зменшити вплив негативних факторів – для порад уряду, компаніям, гравцям ринку. Всім, хто знаходиться на порозі кризової ситуації», - сказав Голова Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін, відкриваючи обговорення.

Слабкі місця владної політики потрапили під вогонь першими. Увага трьох доповідачів у виступах, котрі стали каталізаторами дискусії, була здебільшого прикута до недопрацювань, які зберігають напругу замість послаблювати її і спрямовувати зусилля всієї країни на підготовку до зими. Звучали теми недостатнього стимулювання енергоефективності приватних домогосподарств, необхідності впровадження стандартів Енергетичного Співтовариства, незбалансованості тарифної політики як форпосту необлікованості енергоресурсів та енергетичного марнотратства.

Запрошений до слова першим голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк, представив свої розрахунки витрат і вигод для трьох варіантів газозаміщення в приватному домогосподарстві: газового котла на (1) електрокотел, (2) теплоакумуляційну систему з електрообігрівом або на (3) теплову помпу з геоконтуром та піковим електрокотлом. Результатом обчислень став невтішний висновок про відсутність економічних аргументів у наявних умовах заміщувати газ, оскільки капітальні видатки є надвисокими порівняно з операційними вигодами (якщо такі існують), а тому неокупними. «Я не бачу для споживачів стимулів переходу з газу на електроенергію і взагалі для скорочення споживання газу в приватному домогосподарстві», - резюмував експерт.

 

 

 

У свою чергу Анатолій Козленко, директор КП «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях міста Києва», продемонстрував результати нового енергоаудиту столиці, за яким 90% бюджетних установ мають найнижчий клас енергоефективності Е та F при зростаючих тарифах та видатках із пропозицією рятувати фонд і гроші модернізацією за європейськими стандартами. «Україна цього року головує в Енергетичному Співтоваристві, вона підписалася під переліком зобов’язань і позорно їх провалює. Таку ситуацію довго не терпітимуть, тому час виконувати обіцянки», - сказав він. На разі очолювана Анатолієм Козленко компанія розробляє регламент сертифікації будівель за класом енергоефективності для київських лікарень, реалізується проект з встановлення в багатоквартирному будинку теплового насосу для забезпечення гарячого водопостачання (вул. Щербакова 52), в планах – будівництво офісного будинку із наднизьким енергоспоживанням на вул. Поліська.

 

Третій виступаючий  - ключовий експерт проекту Угода Мерів-Схід, Святослав Павлюк – наголосив на хворобливому характері державного субсидіювання газового ринку, коли допомога надається не споживачу, а продавцю ресурсу.  «В країні зберігається парадоксальна ситуація, коли на газ із одного трубопроводу діє 11 різних тарифів, 4 з яких – для споживачів, які не мають лічильників. При цьому розрив між максимальним та мінімальним становить 3,5 рази – сюди і йдуть субсидії. Зробіть тариф повним, дайте різницю людям, щоб вони могли утеплитися», - закликав експерт. Нагальним є також впровадження 100% обліку ресурсів: після 15 років дискусій немає іншого виходу для Кабміну, ніж прийняти рішення і поставити всім умову - облік або держпідтримка. «Ми де-факто субсидіюємо «Газпром». Уряд витрачає гроші міжнародних донорів на фінансування будівництва нової генерації (біоенергетики) замість тепломодернізації. Вкладати треба в зменшення споживання і вимагати повного обліку», - додав Павлюк.

На означені три виступи «енергетичної опозиції» зал відреагував з ентузаізмом. Звучали заяви різного характеру: від закликів полишити все і домовлятися про російський газ будь-якою ціною до вимог надзвичайних рішень про порядок відключень, зважаючи на критичну ситуацію і стислі строки. Між апологією і критикою переломними для дискусії стали прогнози перевороту світогляду українців наступної весни, який «знизу» підштовхне до вирішення більшості політичних питань, - від Андрія Желєзного з НЕЦУ та незалежного експерта Ігоря Черкашина. На думку першого, найкращим стимулом заощаджувати енергію для кожного українця стане зима, після якої об’єднатися, аби спільно поставити лічильник виглядатиме нормою, попри всі упередження і страхи. Зі слів Ігоря Черкашина, якщо зима буде критичною, українцям навіть вдасться створити свої «розумні мережі» вручну («smart-grid» по-українськи), балансуючи навантаження власними силами.

Погодившись кожен зі своїм сценарієм кризи і прийнявши невідворотність революції енергоефективності в країні, експерти зосередилися на короткострокових, нагальних рекомендаціях людям, що вже відчули потребу в змінах свого способу життя. Відтак, за місяць-півтора до початку опалювального сезону українцям радили зробити наступні кроки:

- для багатоповерхівок

  • поставити лічильники тепла на будинок та квартири;
  • встановити індивідуальний теплопункт для відбору потужностей вночі з метою балансування енергосистеми;
  • промити систему опалення, встановити теплорегулятор, екран віддзеркалення за батареями;
  • обирати лише сертифіковані пластикові вікна  (коефіцієнт енергозбереження визначальний), орієнтуючись на якість скла, наявність містків, робити утеплення відкосів;
  • утеплити горища, підвали (включно з розвилками труб);
  • уникати встановлення бойлерів та переходу на індивідуальне опалення;

- для приватного сектору

  • запастися дровами;
  • встановити енергоефективну камеру горіння;
  • користуватись електрокотлами з нічним тарифом.

Підсумовуючи, присутні погодилися з думкою, що цієї зими українці боротимуться за енергетичну свободу, руйнуватимуть стереопити споживацького світогляду і вчитимуться довіряти сусідам. Навіть якщо українську енергосистему чекають складні часи, а РФ собі ж на шкоду припинить резервування ОЕС і посиляться вієрні відключення, бракуватиме газу хімічній промисловості, а донецькі та луганські шахтарі грітимуться вугіллям з ПАР,  ми навчимося бачити в тарифах не короткострокову вигоду, а свідоме рішення, у європейських стандартах – ширші можливості вибору, а в енергетичній політиці – спільну справу. Цитуючи Святослава Павлюка: «У нас нема іншого вибору як укласти соціальний договір. Колективно це треба вирішити один раз і нормально».

 

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ФОТОГАЛЕРЕЯ

[gallery]

 

Прослухати аудіозапис дискусії «Дорогий газ vs дешева електрика»

0 Коментарі

Додати новий коментар

Додати новий коментар