14 листопада, 19.00, Closer (вул. Нижньоюрківська, 31)
Лекція про те, як змінювався гендерний лад (уявлення про чоловіче/жіноче) під час пострадянського періоду історії нашої країни, яку ситуацію маємо сьогодні та які зміни потрібні для гармонійного майбутнього – ілюстрована інтелектуальними та творчими репліками видатних громадянок, відомих художниць, філософинь, та дослідниць.
Падіння пам’ятника Леніну у Києві позначає кінець пост-радянського етапу історії України зі всіма його особливостями. Відтоді ми знаходимось у вирі постійних змін, які стаються з нашим суспільством через зовнішні обставини (революція, війна) і по нашому власному бажанню, завдяки нашій активній участі. У цьому нестримному вирі подій (хіба рік тому, коли починався Майдан, ми могли уявити, куди приведе нас жага свободи?) корисно брати паузи, щоб розглянути логіку певних процесів у їх історичній перспективі, будувати майбутнє не реактивно, а усвідомлено.
Поняття гендеру (суми соціальних очікувань, правил, норм щодо жіночого/чоловічого та стосунків між статями) не є чимось зовнішнім щодо нашого життя. Це один з вимірів соціальної реальності, у якій життя, власне, і відбувається. Оскільки гендер, метафорично висловлюючись, близький до тіла, ми його не помічаємо десь так само, як не помічаємо кисень, який вдихають наші легені. Й так само, як повітря може бути чистим або токсичним, гендерний лад нашого суспільства може або сприяти формуванню вільних, творчих і відповідальних особистостей, або шкодити індивідуальному розвитку.
Як писала Сімона де Бовуар, «жінкою не народжуються, нею стають» – засвоюють комплекс норм та уявлень, починаючи від ідеалів краси і закінчуючи образом щастя. Однією з найпарадоксальніших рис Євромайдану була дрімуча сексистська риторика («чоловіки роблять революцію, жінки роблять канапки») – яка суперечила як основним ідеям Революції Гідності, так і реальній багатогранній участі жінок у протестних подіях. Звідки вона взялась? Чи справді жінки бачать себе лише доглядальницями і помічницями? Що існує в реальності чоловіків і жінок, але не озвучується у публічному просторі? Розмова про жінок/жіноче завжди є розмовою і про чоловіків/чоловіче, адже консервативні уявлення про гендер вибудовуються через опозицію та протиставлення, позбавляють свободи вибору як жінок, так і чоловіків.
У пошуках прихованого, неусвідомленого і невидимого завжди вартує звертатись до мистецтва. Мистецтво є дзеркалом свого суспільства, однак дзеркалом неоднозначним. Воно не показує ідеальний образ (ідеали створюють панівні ідеології), навпаки – критикує усе «само собою зрозуміле», відображає передчуття та неясні очікування. Жіночий голос у мистецтві, який би відмітав застаріле та створював бажане майбутнє, довго не було чути – з тих самих причин, з яких його не було чути в економіці і політиці (адже виборче право, право на володіння власністю, можливість здобувати освіту та провадити професійну діяльність жінкам це реалії лише останнього століття, і, досі, – не у всіх країнах світу). Новаторські репліки, які усе ж були сказані, часто губились та забувались під натиском консервативної реакції.
Під час лекції ми проглянемо історію українського сучасного мистецтва та згадаємо проекти художниць, активних протягом останнього двадцятиліття: Валерії Трубіної, Марини Скугарьової, Оксани Чепелик, Влади Ралко, які почали творити наприкінці 1980х – початку 1990х; Алевтини Кахідзе, Аліни Копиці, Маші Шубіної, Анни Звягінцевої, про яких чуємо з 2000х, й художниць 2010х Аліни Клейтман, Ельміри Сідяк, Марії Куліковської, та інших. Про що говорили українські художниці у своїх творах? До яких тем вони повертаються уже кілька десятиріч, озвучують їх знову і знову? Що намагається вийти у зону усвідомлення українського суспільства через їх творчість? Як мистецтво відображає, демістифікує і критикує гендерний лад вчора і сьогодні, і що ми можемо створити завтра, будуючи нове, гармонійне суспільство.
Тамара Злобіна – кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, гендерна експертка фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, колумністка «Української Правди», авторка видань про сучасне мистецтво «Коридор», «АртЮкрейн» та інших.
Фейсбук подія https://www.facebook.com/events/1522524974656369/?sid_reminder=8049681612297732096
