Ключовою подією міжнародних кліматичних переговорів ООН зі зміни клімату стало оголошення 47 країнами світу рішення перейти на 100% відновлюваної енергетики вже до середини цього століття. Раніше такі плани прийняли Німеччина, Швеція, Норвегія та інші. США, Канада та Мексика планують досягти 50% виробництва електроенергії з чистих джерел до 2025 року.
“У світі відбувається переломний момент, адже відновлювана енергетика в низці країн світу вже стала дешевшою за вугільну та атомну. З моменту підписання Паризької угоди десятки міст, громад та компаній оголосили про рішення перейти на 100% відновлюваної енергетики. Тенденцію переходу на чисту енергію вже не зупинити ні вугільному лобі, ні атомному лобі, ні Трампу”, – зазначила Ірина Ставчук з Національного Екологічного Центру України.
Наразі доля відновлюваних джерел в загальному енергоспоживанні України складає 6%. За планами довести цей показник до 11% до 2020 року.
“Зважаючи на відсутність вугілля та дорогу вартість атомної енергетики Україна також повинна серйозно дослідити можливість переходу на відновлювану енергетику, адже ці технології є безпечними і останнім часом стають все більше доступними”, – говорить Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична» Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
На кліматичних переговорах країни також намагалися більш детально прописати цілі і джерела виділення 100 млрд. мільярдів доларів США щороку на проекти скорочення викидів та адаптації в країнах, що розвиваються. Від України не очікується виділення фінансування як донора, так як країна не належить до групи розвинених країн, але, тим не менш, немає чіткого визначення чи зможе Україна мати доступ до цих коштів.
“Україна подала в Паризьку угоду цілі, які дозволяють підвищувати викиди на 40% від рівня 2012 до 2030 року. Абсурдно просити кліматичні гроші на збільшення викидів”, – говорить Ілля Єременко, голова Робочої групи неурядових організацій України зі зміни клімату.
Досягнуто рішення щодо процесу підготовки до стимулюючого діалогу 2018 року, метою якого буде пошук домовленостей щодо збільшення країнами скорочення викидів в період 2020-2030 років. Також в цей період очікується перегляд і збільшення поданих національних внесків в Паризьку угоду. В Україні зараз відбуваються процеси планування енергетичної, транспортної та кліматичної стратегій. Важливо, щоб ці процеси були узгоджені між собою і відповідали цілям Паризької угоди, що дозволить посилити національний внесок в Паризьку угоду.
Підготували:
Ірина Ставчук, голова відділу зі зміни клімату НЕЦУ
Ілля Єременко, координатор проектів ГО Екоклуб