Лекторій «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі»

"Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі" - виставка-лекторій, реалізована Музеєм книги і друкарства України спільно з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні у березні 2017 року. Курс включає 6 лекцій, які допомогають переосмислити роль жінки-авторки у ХІХ, здійснити своєрідний екскурс в історію зародження жіночого руху в Україні та його відродження у феміністичних студіях 80-90-х років минулого століття. Завдання проекту – спровокувати до перегляду літературного процесу в Україні, перепрочитання його історії під новим – не традиційно патріархальним кутом зору. Адже письменство і літературна критика – не лише чоловіча територія. 

До вашої уваги відеозапис всіх лекцій курсу. Лекції можна вільно використовувати та поширювати  в некомерційних цілях. Технічний партнер проекту – студія ApexProduction.

Віра Агеєва

Хто боїться фемінізму? Культура як поле гендерної боротьби

Віра Агеєва – літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатка Шевченківської премії 1996 року. Авторка розповідає про те, з чим пов’язаний успіх гендерної критики, чому потрібне перепрочитання мистецької класики та чому подолання гендерних стереотипів актуальне у нашому суспільстві.



 

Ростислав Семків

Сильні жінки української літератури

Ростислав Семків – літературознавець, видавець, в.о. директора Українського інституту книги – розповідає про взаємодію традиції жіночого письменства з чоловічим письменницьким мейнстрімом та наголосив на вибухоподібній появі значної кількості жінок-письменниць наприкінці ХХ ст. та на початку ХХІ ст.



 

Оксана Забужко

 «Сепаратизм сей трохи смішнуватий», або хто вбив Дон-Жуана: нерозпізнане обличчя українського фемінізму

Відома українська письменниця, есеїстка, літературна критикиня Оксана Забужко у лекції на прикладі трьох жіночих постатей літературного пантеону - Олени Пчілки, Наталі Кобринської, Лесі Українки розглядає три різні типи феміністичної поведінки та пропонує поміркувати над тим, як вони проектуються на гендерний пейзаж ХХІ ст.



 

Ірина Ніколайчук

Жінка-авторка в модернізмі: український та європейський виміри (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Вірджинія Вулф та Лу Саломе)

Ірина Ніколайчук – аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська Академія», дослідниця-компаративістка. У лекції шляхом аналізу творів письменниць-репрезентанток модерністської естетики в полі України, Німеччини та Британії періоду fin-de-siècle – Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Лу Саломе та Вірджинії Вулф – із залученням їхніх біографій авторкадемонструє, в який спосіб відбувається становлення жінки-авторки в межах модерністської естетики, переосмислення нею власного місця в літературній традиції та вибудовування нової мережі творчих та особистісних взаємозв’язків.

Ірина Ніколайчук. Проект "Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі " - Музей книги і друкарства України

video-thumbnailWatch on YouTube

 

Тамара Гундорова

Меланхолія статі: Ольга Кобилянська і "нова жінка" кінця ХІХ - початку ХХ ст

Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка НАН України, професорка та завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – розповідає про модерність, сексуальність і самодостатність жіночих характерів у творчості О.Кобилянської, а також про нові стосунки статей, змодельовані письменницею у творах та у власному житті. Меланхолійна жінка в трактуванні Кобилянської - новий культурний тип, який ламає патріархальне розуміння статі і має соціальні, національні і психологічні виміри.

Тамара Гундорова. Проект "Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі" - Музей книги і друкарства України

video-thumbnailWatch on YouTube

 

Катерина Кобченко

На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)

Катерина Кобченко – історикиня, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, кандидатка історичних наук – розповідає про контекст епохи, в якій народилися й жили перші феміністки та зароджувався жіночий рух в Україні.