Мозаїка квір-досліджень на пострадянському просторі: виклики та відповіді

Creator: Божена Маковська. Creative Commons License Logo Це зображення поширюється на умовах ліцензії Creative Commons License.

16-17 червня 2017 р. відбулась перша в Україні міжнародна конференція "Мультикультурність. Гендер. Ідентичність. Квір-дослідження у пост-радянському просторі". Конфренція організована магістерською програмою Гендерні студії факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у співпраці з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Ідею мапування новітньої для пострадянського наукового простору тематики квір-рефлексії гендерної теорії, окреслення власного контенту квір-студій у порівняльному контексті сучасних суспільств колишнього СРСР вдалось реалізувати завдяки вдалому поєднанню дискусивного формату конференції та міждисциплінарному характеру представлених досліджень, завдяки різноманіттю наукової спеціалізації (соціології, філософії, психології, правознавства, тощо) та досвіду роботи в академічному середовищі різних країн учасниць та учасників конференції. 

Creator: Божена Маковська. Creative Commons License Logo Це зображення поширюється на умовах ліцензії Creative Commons License.

Сесія "Квір-теорія та методологія квір-досліджень" об'єднала декілька цікавих фокусів у доповідях Марії Маєрчик (Київ), Ніколая Горбачова (Мінськ), Марини Усманової (Херсон), Ольги Плахотнік (Мілтон Кейнс, Велика Британія), Романа Лексікова (Київ), Марини Шевцової (Київ). По-перше, це рефлексія щодо проблемності для гендерної теорії самого поняття "квір", дискусивність його перекладу як поняття з англійської на українську та російську, так і перенесення як концепту розробленого в західної теорії на пострадянську дійсність та відмінність модальності трансформації гендерного порядку. Тези доповідей цієї сесії послідовно переформотовували розуміння викликів, які виникають у співставленні положень феміністичної критики, гендерної та квір-теорії, розташовували акценти на подвійному деконструюванні установок та трансформації змістовного наповнення поняття квір. По-друге, питання деколонізації простору ідей та "складнощів перекладу" стилістики, тематики, термінології та особливості  взаємин між академією та активізмом західної квір-теорії у пострадянському контексті не є однозначним: чи наслідування термінології та теорії квір вхоплює плинні контексти пострадянської культури та суспільних взаємин? Дуже плідним виявився формат детальних дискусій після кожної доповіді, які додавали нові ідеї, а іноді призводили до дебатів та позиціонування протилежних позицій. По-третє, цікавим був досвід та результати досліджень ЛГБТ+ рухів, дискусія щодо методів дослідження та розведення чи співставлення досить різних підгруп, які поєднує в собі абревіатура  ЛГБТ+.

Секція "Конструювання і репрезентація квір-ідентичностей" в доповідях Олексія Шестоковського (Київ), Ігоря Гусєва (Київ), та Анни Нікогосян (Єреван) поєднала дуже різнопланові дослідження ставлення к ЛГБТ з позицій класичної (структуралістської) соціології, соціальної психології груп підтримки та візуального дослідження квір-фотографії, які з різних позицій акцентували  питання ідентичності, упереджень та бінарної логіки стать\гендер у його сприйнятті та формуванні ставлення та розрізнень на "свої" та "інші".

Особливою у різноплановості підходів та дослідження взаємин ЛГБТ+ та культури стала сесія "Мультикультурність у вимірі гендерних ідентичностей" через дослідження Сандри Джой Рассел (Массачусетс, США), представленого як аналіз текстів сучасної літератури (на прикладі художніх текстів відповідної тематики Л.Уліцької та О.Забужко), звернення Карліса Вердінса (Рига, Литва) до історичного матеріалу (гей-газети у Литві в міжвоєнний період) та Клінтона Гленна (Монреаль, Канада), який побудував своє дослідження гомофобії на аналізі документального кіно про ЛГБТ-події у Східній Європі.

Інший вимір взаємин суспільства та ЛГБТ+ запропонувала сесія "Влада і нормативність",  фокусуючи увагу від специфіки трансформації нормативності через впровадження антидискримінаційного законодавства (Ярослава Лаган, Київ), до аналізу особливостей культурних механізмів влади (Юлія Сорока, Харків) та рефлексійність щодо сприйняття гетеросексуальності як культурної належності в термінології домінантної культури та культурного шоку (Людмила Малес та Юлія Гніт, Київ).

Завершуючим форматом конференції був круглий стіл "Гендерна чутливість та квір-педагогіка  в університетській освіті", фокусований на обміні досвідом розбудови гендерночутливого академічного середовища у сучасних університетах пострадянського простору, дилемі поєднання контенту та методик викладання гендерночутливої тематики в умовах нового повороту до традиційних цінностей, впровадження гендерних досліджень в навчальний процес як у форматі "навчання, яке грунтоване на досліджені" (research-based teaching&learning), так і як формування спеціальних компетентностей гендерної рефлексії та аналітики (skills-based teaching), і, що принципово, є втіленням студентоцентрованого навчання. Було дуже цікаво власним досвідом учасниць круглого столу (Тамара Марценюк, Марина Вороніна, Юлія Сорока, Людмила Малес, Анастасія Волобуєва, Світлана Бабенко та ін.) окреслити динамічний розвиток в Україні як навчальних дисциплін в університетах, так і вихід підручників, які розроблені на їх основні, розвиток онлайн курсів.

Два дні насичених обговоренням міждисциплінарних досліджень, теоретичної роботи, та емпіричних розвідок з тематики квір-досліджень в Україні, Білорусі, країнах Балтії, Вірмеії, США, Канаді та Великій Британії, розкіш спілкування та гарячих дебатів – академічна подія відбулася!

Відеозапис конференції можна подивитися тут.

 

Світлана Бабенко

Канд.соціол.наук., доцентка кафедри соціальних структур та соціальних відносин, очільниця магістерської програми "Гендерні студії" факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

sbabenko@univ.kiev.ua

Магістерська програма Гендерні студії, яка відкриває набір з 15 липня 2017 р, вперше в історії України готуватиме дипломованих фахівчинь та фахівців з Гендерних студій факультету соціології. Ця програма дасть новий поштовх для гендерних та квір-досліджень, впровадження гендерно-чутливого підходу в освіту, привернення уваги до гендерних питань у суспільстві,  а також буде платформою підготовки нового покоління експертного середовища в Україні. За новинами можна слідкувати також на Фейсбук сторінці програми.

All rights reserved.

Додати новий коментар