Навіть в Німеччині потрібно більш активно скорочувати викиди парникових газів

Creator: ua.boell.org. Creative Commons License Logo Це зображення поширюється на умовах ліцензії Creative Commons License.

На конференції з питань енергетичної трансформації, яка відбулась 28ого червня 2017 року в берлінському офісі Фонду ім. Гайнріха Бьолля «Енергетичний перехід: екологічна модернізація енергетики та транспортного сектора» всі сходяться на одному: сучасні темпи декарбонізації в Європі є недостатніми для того, щоб досягти мети Паризької кліматичної угоди.

У конференції взяли участь Райнер Бааке, статс-секретар Міністерства енергетики та економіки Німеччини, Олівер Крішер, депутат Бундестагу від Партії Зелених, Меган Річардс, Директорка з питань енергетичної політики Європейської комісії та інші видатні спікери. Основні питання точилися навколо темпів та шляхів скорочення викидів парникових газів, щоб досягти мети Паризької кліматичної угоди. Адже основною метою цієї угоди не є скорочення викидів парникових газів саме по собі, а стримування підвищення середньої глобальної температури в межах значно нижче 2ох градусів Цельсія до 2100 року. Це значить, що навіть якщо ми скоротимо викиди, але зробимо це лише в 2050 році, кліматична система нашої планети вже зазнає критичних змін, і температура продовжуватиме підніматись. За сучасних темпів використання викопних палив, в тому числі вугілля, ми вичерпаємо свій вуглецевий бюджет вже в 2025 році, тому вже зараз необхідно впроваджувати активні дії з розвитку відновлюваних джерел енергії і заміщення ними традиційних видів палива.

Але це не єдині кроки, які необхідні. Зараз на рівні Європейського союзу є згода про необхідність декарбонізації (скоротити викиди СО2 на 85% до 2050 року), децентралізації енергетичної системи та дігіталізації сектору. Також ніхто не сумнівається у необхідності впровадження енергоефективних заходів. На разі в Євросоюзі ведеться розмова про встановлення цілі досягти 30% скорочення споживання енергії до 2050. Тоді заміщення забезпечення решти енергетичних потреб відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ) стане набагато простішим. За даними IRENA (Міжнародного агентства з розвитку відновлюваної енергетики) в 2016 році світовий темп розвитку ВДЕ склав 9%, а в Європі цей показник був 5%. Чемпіонами залишається Данія, яка забезпечує 95% власної генерації електричної енергії за рахунок відновлюваної енергії вітру, сонця, гідро- та геотермальної енергії.

Показово, що єдиними в Німеччині (думаю, і не тільки тут), хто не розділяє необхідність відмови від викопного палива і розвитку ВДЕ, залишаються профспілки. Тоді як більшість учасників і учасниць конференції погодились, що питання стоїть не в тому, чи відмовлятись від вугілля, чи ні, а в тому, як і коли це робити, представник Профспілки гірничої, хімічної та енергетичної промисловості наголошує, що ми не повинні це робити, бо «всі люди будуть проти». Авжеж, ми маємо врахувати інтереси робітників вугільної промисловості, але як показують численні інтерв’ю з ними, самі робітники прагнуть більш безпечних і соціально надійних робочих місць. Також, середній вік працівників вугільної галузі, наприклад, в Німеччині складає 46 років, тобто питання має постати не в тому, щоб перекваліфікувати існуючих шахтарів, а в тому, щоб забезпечити їм гідний вихід на пенсію, а молодим людям освіту в альтернативних галузях промисловості, адже відмова від вугільної галузі буде не миттєвою, а поступовою, і триватиме не один рік.

Разом з тим, чим далі ми відкладаємо цей перехід, тим дорожчим і складнішим він для нас буде, а також тим менше часу для скорочення викидів нам залишиться. Дієвим інструментом в досягненні енергетичної трансформації повинно стати встановлення належної ціни на викиди СО2, адже зараз вона є настільки низькою, що не стимулює скорочення викидів, як вважають представники Партії Зелених Німеччини.

Не обійшли стороною і питання скорочення викидів від транспортної галузі. Учасники і учасниці зійшлися на тому, що необхідно поступово вводити заборону на використання транспортних засобів, які працюють на викопному паливі, та стимулювати виробництво електромобілів. Ні для кого не є новиною, що в Німеччині дуже розвинута галузь автомобілебудування, і вона приносить в середньому 14% ВВП цієї країни. Разом з тим, якщо галузь не почне враховувати сучасні світові тренди і потреби із заміщення на електромобілі, то є ризик втратити лідируючу роль на світовому ринку автомобілебудування і почати пасти задніх. Також, не варто забувати, що сам по собі автомобільний вид персонального транспорту не є сталим, навіть якщо мова йде про електромобілі. Щоб дійсно забезпечити скорочення викидів парникових газів від транспорту необхідно переглянути транспортні моделі, розвивати громадський транспорт, переводити існуючі автомобілі з викопного на біопаливо, розвивати залізничні сполучення і працювати з населенням, щоб змінювати транспортні звички.

 

Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика»,
Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні

All rights reserved.

Додати новий коментар