На Запорізькій книжкові толоці говорили про недискримінацію за ознакою статі

На Запорізькій книжкові толоці говорили про недискримінацію за ознакою статі

Creator: Запорізька книжкова толока. Creative Commons License Logo Це зображення поширюється на умовах ліцензії Creative Commons License.

Уже утретє у Запоріжжі відбувся міжнародний фестиваль «Запорізька книжкова толока», який зібрав 12 тис. відвідувачів і відвідувачок.

Його основний фокус був спрямований на теми, які залишаються в суспільстві не до кінця розкритими, часто замовчуваними і навіть табуйованими. Саме тому ключовий лейтмотив Толоки – «поміж рядків»: організатори запропонували подивитися на явища, події, людей у літературі та суспільстві не поверхово, а спробувати зрозуміти їх сутність і глибинний зміст.

«Ми кажемо що не існує цензури книги, є лише обмежений доступ до окремих книг. Але є цензуровані теми. І цензуровані вони суспільством. І ось до цих тем ми і хочемо привернути увагу. Ми всі різні, але всі гідні жити в суспільстві і мати можливості для свого розвитку», – вважає програмна директорка Фестивалю Олена Заставна.

Чи не найбільше ключову тему Толоки відобразив дискусійний майданчик «НЕдискримінація та культура комунікації», метою якого було привернути увагу допроблеми дотримання у суспільстві рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, осіб з інвалідністю, нацменшин, вимушено переміщених осіб та ін.

Зокрема, йшлося про роботу єдиного в Україні та Східній Європі Гендерного музею, який презентувала його директорка Тетяна Ісаєва; про досвід громадської діячки із Дніпра, голови громадського руху «За гендерну рівність» Ольги Полякової у боротьбі із сексизмом у рекламі; про гендерно обумовлене насильство й акцію «#ЯнеБоюсьСказати» за участі її ініціаторки Анастасії Мельниченко.

Наскільки важливо для кожної і кожного з нас ратифікувати Стамбульську конвенцію розповідала координаторка з українського офісу Amnesty International, а про упереджене ставлення і дискримінацію чоловіків і жінок ромської національності йшлося на зустрічі з головою ГО «Запорізький ромський центр «Лачо Дром» Олексієм Падченком і виконавчою директоркою цієї організації Анжелікою Кругляк.

Про те, як та чому змінюється сучасне материнство, як на це впливає державна політика і як материнство пов’язане з ґендерною нерівністю йшлося на зустрічі із ґендерною дослідницею та авторкою книги «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології» Оленою Стрельник.

Особливостям сприйняття жінки в радянському і пострадянському суспільствах була присвячена дискусія кураторки культурних проектів, менеджерки Арт-резиденції "Конструктивізм" Наталки Лобач, лекція журналістки Інги Естеркіної стосувалася українського сучасного мистецтва в період переходу між фемінним і феміністичним, а дискусія літературної критикині Тетяни Трофименко та письменників Олеся Барліга і Юрія Ганошенка – проблемам і викликам навколо теми ЛГБТ-літератури.

За словами кураторки майданчика Богдани Стельмах, «якщо ми хочемо будувати правове суспільство, основою якого – людська гідність, у ньому не має бути замовчуваних тем, бо це породжує масу стереотипів і призводить до різного тлумачення, а отже – непорозуміння та агресії».

До однієї із замовчуваних у суспільстві тем привертав увагу і фотопроект про українок на чужині "Емігрантки" (більше про нього - на сайті Запорізької книжкової толоки).

Гендерна складова майданчика була підтримана Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Матеріал підготувала Богдана Стельмах.

Додати новий коментар