Між першим і другим тижнем СОР 23: стакан наполовину порожній чи повний

Між першим і другим тижнем СОР 23: стакан наполовину порожній чи повний

Creator: Oksana Aliieva. All rights reserved.

Цьогорічна 23-я Конференція Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату (COP 23) за чергою ротації проходить під президентством країни тихоокеанського регіону – Фіджі. Але сам захід відбувається в Бонні, Німеччина. Чому? Тому що у такої країни як Фіджі, яка на всю міць відчуває наслідки зміни клімату вже, немає достатніх можливостей і ресурсів прийняти 25000 тис. учасників і учасниць, і організувати переговори на належному рівні. Саме така кількість переговірників/ць з офіційних делегацій, неурядових організацій, медіа за різними оцінками зібралась зараз в Бонні.

Цікаво, що делегація Фіджі – країни, що президентствує, тут представлена близько 80 делегатами/ками, а могло приїхати лише 20, бо в країни знову ж таки не було достатніх ресурсів. Для когось не очікувано, але на допомогу прийшла Росія, яка виділила кошти для збільшення представленості Фіджі у Бонні. Чим в російському павільйоні в Бонн зоні (до речі, Росія вперше має свій павільйон на COP), авжеж, не забувають хизуватись, і можливо, навіть зарахують собі як кліматичне фінансування.

Разом з тим, президентство Фіджі додало дещо довіри до самих переговорів, адже очікується, що саме група найбільш вразливих країн до зміни клімату (до яких як раз відноситься Фіджі) тепер матиме голос в процесі переговорів. «Таланоа» діалог, як назвали фасилітаційний діалог (Facilitative Dialogue 2018), від фіджійського слова, що означає «порозуміння», покликаний прискорити розробку інструментів Паризької угоди та підготовку до глобального підведення підсумків у 2023 р. Неурядові організації відзначають непоганий успіх цього інструменту. В його рамках протягом першого тижня говорилось багато про прозорість переговорного процесу, про необхідність підвищення амбіцій, роль неурядових акторів (міст, бізнесу, субнаціональних одиниць). Також, він дозволив включити до обсягу обговорення питання пре-2020, тобто необхідності втілення певних дій ще до вступу в силу Паризької угоди. Також, вдалось охопити питання рівності, прав людини, гендерні аспекти в контексті зміни клімату.

Все ж таки доведеться слідкувати уважно за подіями другого тижня, адже саме тоді можуть бути зафіксовані якісь рішення, а позиції можуть змінитись. Наприклад, відчувається наявність невизначеностей і кулуарних обговорень фінансових питань. Також, «Таланоа» діалог не заважає Сполученим Штатам Америки проводити заходи, покликані представити технології «чистого» вугілля та атомну енергію в якості кліматичних рішень. Є побоювання, що американська делегація за той час, що залишився до виходу США з Паризької угоди, і поки вони все ще беруть участь у переговорах, може саботувати процес зсередини. В свою чергу, такий ризик спровокував мобілізацію зворотніх дій: протягом першого тижня було кілька антивугільних і антиядерних демонстрацій, а в програмі паралельних до переговорів заходів є багато таких, що спрямовані на обговорення повної відмови від традиційної енергії і «справедливий» (з соціальної точки зору) перехід на 100% відновлюваної енергії.

В цілому, СОР 23, як і минулорічний СОР 22 в Марракеші, вважається «технічним». Тобто не очікується, що навіть на другий тиждень переговорів будуть прийняті конкретні рішення. Мова йде більшою мірою про напрацювання правил імплементації Паризької угоди, які повинні бути прийняті в кінці 2018 року на СОР 24 в Польщі. Протягом першого тижня по різних аспектах цього питання відзначається нерівний прогрес. Наприклад, початок переговорів по темах прозорості і глобального підведення підсумків був досить гладким і були напрацьовані певні результати. В цей же час обговорення підготовки і подання оновлених національно-визначених внесків зі скорочення викидів парникових газів залишається дуже політизованим. Країни не можуть дійти консенсусу, як саме рахувати викиди, які роки брати для порівняння прогресу, що зараховувати до адаптації, чи мають бути різні правила тут для розвинених країн і країн, що розвиваються. Відкрите питання, як включати в процес недержавні суб'єкти, такі як приватний сектор. Та найбільш гарячою темою залишається обговорення виконання статті 6 Паризької угоди, в якій йдеться про фінансові і не фінансові механізми її виконання.

Варто звернути увагу також дискусії навколо кліматичного фінансування та питання необоротних втрат та шкоди від зміни клімату (loss and damage). І якщо по другому питанню прогрес протягом першого тижня не відмічався, і всі сподівання переносять на наступний тиждень переговорів, то фінансові питання хоча і жваво обговорюються, але навіть гальмують розгляд інших пов’язаних аспектів. Вимогою країн, що розвиваються, неурядових організацій, та в цілому більшості спостерігаючих організацій, є необхідність швидкого визнання розвиненими країнами невідкладності вирішення цього питання. Варто забезпечити довгострокові стратегії фінансування, але продемонструвати прогрес вже в 2018 році, щоб до 2020 року мобілізувати необхідну кількість ресурсів. Йдеться обговорення механізмів підрахунку, що зараховувати як кліматичне фінансування. Розвинені країни хочуть зараховувати як можна більше, включаючи, наприклад, кредити країнам, що розвиваються, чи закордонні інвестиції, що є спірним питання. Також наповнення адаптаційного фонду є дуже критичним. Протягом першого тижня Німеччина оголосила про виділення 50 млн євро до адаптаційного фонду, але в цілому розвинені країни дещо тормозять розгляд цього питання, викликаючи обурення групи вразливих країн, що вже страждають від зміни клімату і потребують коштів на адаптацію. Сподівання є, що під час другого тижня це питання дещо зрушить з місця, або більше країн візьмуть зобов’язання з виділення фінансів на адаптацію.

На що ще хотілось би звернути увагу, це на обговорення під час СОР 23 можливості зміни статусу країни з розвиненої на таку, що розвивається. Такий розгляд просуває Туреччина, яка в поточному статусі не має доступу до ресурсів Зеленого Кліматичного Фонду (Green Climate Fund), а при позитивному вирішенні цього питання як раз отримала б його. Як і Україна, яка знаходиться в подібній ситуації. Це питання особливо важливо для нас, адже станом на 12 листопада думки сходяться на тому, що шанс зміни статусу країни є мізерним, і скоріше за все цього не відбудеться.

Попереду тиждень два. Він може принести як пришвидшення, так і сповільнення розгляду будь-якого питання. Отже, будемо спостерігати уважно вже безпосередньо з місця проведення переговорів. І авжеж, з нетерпіння чекатимемо на «Високий Сегмент» 15-16ого листопада, коли з офіційними заявами будуть виступати голови делегацій, в тому числі Остап Семерак, голова української делегації на СОР 23, Міністр екології і природних ресурсів України.

Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика»
Фонду ім. Г. Бьолля в Україні

За інформацією звертайтесь oksana.aliieva@ua.boell.org

 

 

Додати новий коментар