Виклики зеленого відновлення: підсумки зустрічі з представниками Бундестагу

Навіщо потрібне зелене відновлення України? Передусім воно дасть нам можливість не лише відбудувати низьковуглецеву економіку та боротися з глобальним викликом зміни клімату, а й створить додаткові гарантії енергетичної безпеки та безпеки в її ширшому значенні. Вже зараз ми маємо імпульс напрацьовувати спільне бачення кращого, зеленішого майбутнього для України. Попри невизначеність, зараз саме час подумати про те, що таке «зелене» відновлення України та як переконатися, що ми перебуваємо на шляху до енергетичного переходу, інклюзивного та справедливого суспільства.

Ця подія стала можливістю для організацій громадянського суспільства поділитися своїм баченням викликів та важливих факторів на шляху до зеленого відновлення. До круглого столу долучилися такі організації як Громадянська мережа ОПОРА, DiXi Group, Екодія, Екоклуб, Еколтава, Razom We Stand, Українська Кліматична Мережа, Жіночий енергетичний клуб України, CEDOS. Нижче наводимо ключові тези про те, що важливо для зеленої сталої трансформації України.

1. Прозорість прийняття рішень та доступність даних, залучення громадськості до обговорень та планування зеленого відновлення.

Залучення громадськості та експертного кола до процесів планування зеленого відновлення є важливим фактором успішності цього процесу, а також забезпечує реалізацію партисипативної демократії. В умовах війни, на жаль, спостерігається зворотна тенденція, — більш централізоване та закрите прийняття окремих важливих державних рішень. Крім того, доступ до даних став обмежений, а в деяких випадках взагалі відсутній, що ускладнює механізми публічного моніторингу процесів і рішень в країні. При цьому, організації громадянського суспільства виявляють ініціативність та проактивність, долучаються до міжнародної адвокації.

“В умовах воєнного стану гостро стоїть проблема відсутності зрозумілого механізму публічних консультацій при розробці планів відновлення та стратегічних документів. Деякі обговорюються публічно із залученням громадськості та експертного кола, тоді як інші затверджуються без обговорень та навіть вилучені з публічного доступу, зокрема Енергетична стратегія до 2050 року. Мають бути чіткі та прозорі правила для участі громадськості в прийнятті рішення.

В липні Razom We Stand спільно з CEE Bankwatch та ГО “Екодія” подали коментарі до Європейського Парламенту, закликаючи інтегрувати принципи партнерства з громадськістю та місцевою владою, а також екологічні критерії у нове законодавство ЄС про створення фонду для відбудови України (Ukraine Facility).

В основі рекомендацій громадянського суспільства лежить заклик до ретельної інтеграції Європейського кодексу поведінки у сфері партнерства — набору стандартів, які довели свою ефективність у залученні громадськості.

Громадянське суспільство має найкращі можливості для забезпечення системи стримувань і противаг для планування, реалізації, моніторингу та оцінки проєктів відновлення України. Таким чином, залучення громадянського суспільства на ранніх етапах має вирішальне значення, особливо у світлі послаблення консультацій з громадськістю в умовах воєнного стану в Україні”, — додають у Razom we Stand.

2. Роль місцевих громад у зеленому відновленні та підтримка громад у реалізації зелених проєктів.

Від наслідків війни та атак Росії на енергосистему минулої зими місцеві громади у всій Україні зазнали руйнувань і збитків різних масштабів. Попри все, ми бачимо як активні громади об’єднують зусилля і, заручившись підтримкою українських та міжнародних партнерів, вже зараз реалізують проєкти з відновлюваної енергетики та прагнуть створити додаткові механізми енергетичної безпеки на наступну зиму. Важливим факторами для успішності проєктів відновлення на місцевому рівні є як наявність узгодженої законодавчої бази, так і наявність доступних і гнучких механізмів фінансування зелених проєктів в громадах.

Як відзначає Українська кліматична мережа, відновлення громади передусім має виходити із потреб самої громади.

А також — запиту до вищих регіональних та центральних органів влади у наданні необхідної технічної, інституційної, експертної та особливо важливої фінансової допомоги. Органи місцевого самоврядування потребують кращої координації процесів відновлення, оскільки інституційні зміни, реорганізація Мінінфраструктури та створення Агентства відновлення вносить суттєві затримки у процесах відновлення у самих громадах. На сьогодні є ряд причин, які гальмують запуск повноцінного ефективного процесу відновлення, серед яких прогалини у законодавстві, неузгодженості в підзаконних актах в частині визначення територій відновлення, так і щодо розробки планів відновлення та ін.

Експерти Екоклубу відзначають, що необхідним є наявність фінансового інструменту підтримки ВДЕ, який (1) поєднуватиме грант і кредит; (2) матиме цільове призначення для ВДЕ та енергоефективності в комунальних та бюджетних установах, а підтримані проєкти сприятимуть розв'язанню гуманітарних проблем; (3) буде доступним для муніципалітетів різної спроможності та розміру. Крім того, розробка програми розбудови потенціалу українських муніципалітетів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності, може бути пов'язана з інструментами фінансової підтримки у цій сфері.

Важливо зараз допомагати громадам у розвитку ВДЕ та підтримувати організації, що працюють з ними для збільшення такої підтримки.

3. Розбудова спроможності (capacity building).

Поточна ситуація в умовах воєнного стану та процеси планування довгострокової візії відбудови України, необхідність адаптації законодавства України до законодавства ЄС, потреби у різноманітних знаннях та експертизі для проєктів зеленого відновлення створюють попит на експертів, які мають всі ці потреби реалізувати.

“Проблема відтоку талантів та експертів усіх галузей економіки з початком повномасштабного вторгнення лише поглибилась”, — наголошують в Українській Кліматичній Мережі.

Зокрема, в Україні бракує робочих спеціальностей, спеціальностей, які є носіями специфічних знань та навичок. Питання фізичної безпеки іноземних експертів для роботи в Україні може відлякувати таких експертів та інституції, оскільки на території України немає безпечного для перебування місця або території, уся територія періодично зазнає активних обстрілів з боку Росії. 

“Попри це, процес відбудови в деяких громадах вже розпочався. Мільйони людей обирають залишатись і працювати в Україні, тому їм необхідна підтримка і доступ до підвищення кваліфікації, навчання тощо”, — додають в Українській Кліматичній Мережі.

4. Вибудовування кліматичного врядування (climate governance).

Вибудовування ефективного врядування кліматичними та іншими довкільними питаннями, розробка політик і стратегій, що встановлюватимуть кліматичні цілі України та механізми їх досягнення — це важлива запорука відновлення та модернізації економіки України саме за зеленими сталими принципами.

Технічний директор Dixi Group Роман Ніцович наголошує: відбудова за «зеленими» принципами – це єдино можливий підхід для України як кандидата у члени ЄС. Українці підтримують ці принципи: дослідження партнерів DiXi Group показують, що понад 80% респондентів підтримують ініціативи з енергоефективності, протидії зміні клімату та захисту навколишнього середовища. 

“Аби відновлення слугувало потребам людей і сприяло сталому розвитку економіки, необхідний не лише доступ до даних — тобто елементарна прозорість, — а й вибудовування всієї архітектури кліматичного врядування, посилення спроможності всіх її складових, від урядових структур до територіальних громад. Партнери України мають передбачити обумовленість (conditionality) своєї підтримки, щоб посприяти реформам”, — додає Роман Ніцович.

На думку Razom We Stand, одним із найбільших внутрішніх викликів для сталого зеленого відновлення України є брак інституційної спроможності уряду у впровадженні необхідних реформ, особливо тих, що стосуються енергетики та  клімату і повинні забезпечувати заходи з підвищення енергоефективності та розвитку ВДЕ.

“Інтеграція до Європейських ринків та вільний доступ українського бізнесу до ринків ЄС буде ключовою економічною умовою для того, щоб Україна відбулася як держава-член ЄС після нашої перемоги. Для цього потрібно вже зараз впроваджувати кліматичне врядування, бо дуже скоро — з 2026 року — в ЄС почне працювати механізм вуглецевого оподаткування на кордоні (CBAM) і він стосуватиметься більшої частини українського промислового експорту. CBAM охоплюватиме залізо, сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію, водень, а також непрямі викиди за певних умов. Імпортери цих товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю між ціною за викиди, сплаченою в країні виробництва, і ціною в СТВ ЄС”, — наголошують в Razom We Stand.

Тому послідовна робота для розробки та впровадження кліматичного урядування в Україні дуже важлива. 

“Ми дуже сподіваємося що така робота буде налагоджена із залученням громадськості при розробці Національного Плану Енергетики та Клімату — 10-річного документу, вимоги до якого визначені окремим регламентом ЄС. Національний План з Енергетики та Клімату має розроблятися з дотриманням вимог Енергетичного Співтовариства і бути справді якісним та предметним. Цей план має показати, як ми повинні досягти енергетичних та кліматичних середньострокових цілей”, — додають  в Razom We Stand.

Післявоєнна відбудова економіки України відповідно до кліматичних цілей ЄС заощадить гроші в довгостроковій перспективі та допоможе Україні позбутися залежності від імпорту викопного палива. 

5. Врахування соціальних критеріїв у планах відновлення України.

Відомо, що зміни клімату не однаково впливають на різні верстви населення і породжують низку соціальних проблем. Так само війна завдала і продовжує завдавати шкоди громадам і людям в різній мірі, що створює ризики соціальних нерівностей. Коли ми говоримо про зелене відновлення, то важливо зазначити, що ця концепція має враховувати й соціальні критерії та створювати запоруки розвитку інклюзивного демократичного суспільства. 

“Ми маємо уникнути глибоких соціальних нерівностей та почуття виключеності певних соціальних груп, — зауважує директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький. — Відносна депривація може призвести до зростання політичного популізму та радикалізації. Працюючи над відновленням і відбудовою за принципом «краще, ніж було», ми також маємо «не залишити нікого осторонь». У житловій сфері це означає доступність житла, систему низькоприбуткового та неприбуткового житла, яка майже відсутня в Україні. У освітній політиці потрібна боротьба з освітніми втратами та нерівностями у доступі до якісної освіти для дітей з сімей з низьким доходом і з сільської місцевості. У соціальній політиці важливе створення робочих місць та кращих умов праці для працівни_ць критичної інфраструктури й публічної сфери”. 

Відтак, додає директор Cedos, нам потрібне соціальне житло, інвестиції в державні заклади освіти, і сильна система державної соціальної підтримки для тих, хто потребує допомоги.