Для Києва 2012 рік був насичений подіями, що динамічно перетікали між віртуальним простором, дискусійними залами і вуличними протестами. Місто переживає час активних змін як у фізичному, так і в соціальному плані. Про це свідчать такі процеси, як трансформація Андріївського узвозу і громадська реакція на неї, довгоочікуване Євро-2012 і тимчасова атмосфера інтернаціональності, спроба приватизації Гостиного двору і вільний громадський простір у відповідь.
Коли мова заходить про аналіз міських перетворень, взнаки дається слабка позиція урбаністичних студій у вітчизняному академічному полі. Брак спільної термінології, методів вивчення і чітко означеного предмету розмови не дозволяє перейти на рівень системного бачення ситуації і виробити ефективну стратегію дій. Цьогорічний номер альманаху прагне спрямувати дискусію про розвиток Києва на більш професійний і продуктивний рівень.
Проте в нашому розумінні професіоналізація урбаністичних студій не означає їх відчуження від його мешканців та мешканок. Навпаки, ми прагнемо легалізувати участь населення у сфері прийняття рішень: поставити його потреби на один рівень з рішеннями чиновників, бажаннями інвесторів та проектами архітекторів.
Метафора тіла, використана в назві збірки, пов’язана з пошуком структури, яка змогла б охопити множинність міських процесів та способів їх осмислення. Наче в анатомічному словнику, ми виділяємо елементи тіла міста, але і далі сприймаємо їх цілісно. Дослідження проходить через кілька рівнів наближення і рухається від всеохопного погляду на міський організм до проблеми окремої локації.
Перший розділ «Місто» складається з матеріалів, що з різних позицій описують сучасне місто. Збірку відкриває класика урбаністичних студій — текст Льюїса Мамфорда. Також сюди увійшов уривок з книги угорської соціологині Джудіт Боднар, присвячений постсоціалістичному Будапешту, досвід якого багато в чому перетинається з київським. Текст американського географа Романа Цибрівського описує специфіку модернізації Києва та ризики, пов’язані з нею. Стаття австрійського містопланувальника Йоганнеса Фідлера та його студентки Олесі Гавриш розглядає тему нелегальної забудови у Києві через поняття просторової справедливості. До розділу також увійшли два інтерв’ю: з американським урбаністом Блером Рублом та українськими містопланувальниками Генріхом Фільваровим і Володимиром Нудельманом.
Метою розділу «Район» було вийти за межі центру Києва, адже місто вже давно не складається лише з каштанів Хрещатика, церков Подолу і маєтків Липок, які зазвичай використовують у репрезентаціях столиці. Урбаністичні практики більшості мешканок та мешканців поєднують пересування анонімними кварталами спальних районів і тривалі поїздки у переповненому транспорті. Чотири есеї є рефлексією авторок та авторів над особистим досвідом міста і спробою описати типові для сучасного Києва явища.
Третій розділ концентрується навколо воркшопу «Контрактова площа: сценарії розвитку», що відбувався у квітні цього року. Ідея проекту полягала у пошуку способів співпраці громади міста та архітекторів, які забезпечують задоволення потреб цієї громади через організацію простору. До розділу увійшли три архітектурні проекти розвитку площі, а також методологія їх оцінки громадою. Крім цього, у розділі присутні матеріали попередніх досліджень простору Контрактової, виконані групами студентів культурологів і соціологів НаУКМА та КНУ ім. Т. Шевченка.
Останній розділ «Вулиця» присвячено трансформації Андріївського узвозу, що був гарячою точкою Києва протягом останнього часу. Хроніка подій починається з листопада 2006-го, з першої громадської акції протесту проти незадовільного стану та незаконної перебудови узвозу. Фінальної точки у розвитку вулиці розділ не ставить, адже процес триває. Проте на цей момент історія закінчується на позитивній ноті — анонсованим розвитком пішохідної інфраструктури і реставрацією сходів на Замкову гору.
На останніх сторінках розділу можна знайти інформацію та контакти редакторок, авторів та авторок, яким ми безмежно вдячні. Також висловлюємо подяку перекладач(к)ам, літредакторкам, фотографам, дизайнеру, коректорці, видавцю та всім, причетним до реалізації проекту.
Вітаємо з тим, що це нарешті сталося. Чекаємо на зустріч наступного року.
Бажаємо продуктивного читання, комфортного і справедливого міського простору!