Непрості стосунки з їжею та власним тілом знайомі багатьом жінкам. Говорити про це незручно і соромно. Аудіо-візуальний проект “Голоси” звертається до досвіду дванадцяти жінок, які пережили розлад харчової поведінки. Це документальні тексти, написані на основі розмов з ними та фото, які відображають лейтмотив кожної з історій, а також звукова інсталяція.
Проникаючи у сферу невідомого і замовчуваного, “Голоси” показують те, що ми не завжди помічаємо, не надаємо ваги чи засуджуємо у поведінці близьких нам жінок. Обмеження в їжі та переїдання, дієти, контроль і його втрата, емоції, що їх переповнювали, – це часто сприймається як жіночі примхи або рідкісні психіатричні діагнози. Дванадцять жінок, які поділилися своїм досвідом, створили для нас можливість переосмислити поняття анорексії, булемії та переїдання.
Соціолог та експерт з гендерних питань Тетяна Щурко вважає, що розлади харчової поведінки “можна розглядати і як форму придушення з боку культурних норм і еталонів, а також як звільнення, спробу самостійно здійснювати контроль над своїми тілесними проявами”. Сучасне суспільство з його гендерними стереотипами створює вдале підґрунтя для зародження у жінки почуття незадоволеності собою, зокрема власним тілом. Як наслідок, вона починає зациклюватися на проблемі їжі, що часто призводить до приховування і маскування більш серйозних психічних проблем, невисловлення власних емоцій і почуття щоденної самотності, нерозуміння та несприйняття. Жінка залишається наодинці з собою саме тоді, коли потребує найбільшої допомоги і підтримки.
Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід.
Завантажити PDF-версію видання...>>>
Галина Курило
Авторка проекту