Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні має честь запросити Вас до участі у
публічній подіумній дискусії на тему:
Українсько-російські відносини за президента Януковича:
невдале перезавантаження чи системна криза?
Час:
26 жовтня, о 19:00, початок реєстрації з 18:30
Місце:
готель «Воздвиженський», конференц-зала (5 поверх), вул. Воздвиженська, 60а, Київ
Стосунки
Росії та України у пострадянський період складалися дуже непросто. Проте з
приходом до влади в Україні політичної команди Віктора Януковича, який висував
чи не найголовнішою тезою своєї передвиборчої кампанії покращення українсько-російської
політики, з’явилися всі ознаки того, що у відносинах держав-сусідів ось-ось
наступить переломний момент. Обидві країни на рівні вищого політичного і
економічного керівництва проголосили початок нової епохи українсько-російських відносин.
На двосторонньому саміті у Сочі на початку квітня 2010 року Прем’єр-міністр
Росії Володимир Путін подякував своєму українському колезі за те, що нова
українська влада виявилася здатною викласти чіткі пропозиції по співробітництву
з Російською Федерацією і тим самим розпочати діалог з Росією з чистого аркушу.
Натомість Микола Азаров пообіцяв прибрати всі перепони у російсько-українських
відносинах, які штучно створювалися представниками попередньої «помаранчевої влади» протягом
останніх 5 років.
Здавалося
б обидві сторони нарешті перейшли на мову політичної прагматичності та
економічного розрахунку. Апогеєм нової українсько-російської «дружби» стало
підписання Харківських домовленостей, які відкрили шлях масштабному
співробітництву у енергетичній, машинобудівній, авіа- та суднобудівній, банківській,
сільськогосподарській та гуманітарній сферах. Підтвердженням цьому стали
багаторазові візити вищого державного керівництва та активація роботи українсько-російської
міждержавної комісії з економічного співробітництва протягом минулого 2010
року.
Та
ось минув рік і локомотив українсько-російської «дружби» почав пробуксовувати,
а згодом взагалі дав «задній хід». Фактично жоден з широко розрекламованих спільних
економічних проектів так і не був реалізованим до цього часу. Сенсацією
осіннього політичного сезону в Україні та Росії стало вже не похолодання в
двосторонніх відносинах, а відверте протистояння обох держав. Як і у відносно
спокійні часи Кучми, чи менш сприятливі для Росії «помаранчеві роки» каменем
спотикання нової «дружби» стало газове питання. Тільки, якщо за часів Ющенко і
Тимошенко надмірна вартість газу для України була своєрідною моральною
компенсацією для Росії за домінацією антиросійських настроїв в українській
правлячій верхівці, то використання газового батога у відносинах з поміркованим
і в цілому прихильним до Росії Януковичем виглядає досить дивним. У слід за
введенням економічної блокади українського промислового імпорту вище
керівництво обох держав публічно обмінялося низкою різких звинувачувальних заяв
і на горизонті запахло новою торговою війною. Тим часом закладена у 2010 році
стратегія українсько-російських відносин розвалюється на очах як картковий
будинок.
Чому
перезавантаження українсько-російських відносин зазнало невдачі за часів «найбільш
проросійського» президента Януковича? Хто має стати президентом України для
того, щоб українсько-російські відносини покращились раз і назавжди та стали дійсно партнерськими? Як впливає
фактична економічна війна з Росією на внутрішньополітичну ситуацію в Україні?
Як співвідносяться російські втрати від заборони українського імпорту з
перспективою відмови України від участі у російських інтеграційних проектах на
кшталт Митного та Євразійського союзу (Росія, Білорусь, Казахстан)? Чи є вихід
з геополітичного тупика, у який українську владу завела справа Тимошенко,
газові угоди 2009 року та багатовекторна напів-інтеграція Києва в бік Москви та
Брюсселю? Що означає та означатиме в майбутньому програмна стаття Путіна про
перспективи створення Євразійського Союзу на теренах колишнього СРСР для
України? Які перспективи реформування «Нафтогазу» та створення тристороннього
консорціуму з управління українською ГТС? Яке майбутнє у газових угод 2009 року
між Нафтогазом України та Газпромом? Чи готова Україна до тривалої енергетичної
блокади? Які сценарії подальшого розвитку українсько-російських відносин є
найбільш вірогідними на сьогоднішній день?
На
ці та багато інших запитань ми будемо дискутувати з нашими експертами та
гостями.
Програма
18:30 Реєстрація учасників
19:00 Вітальне слово: Кирило
Савін
19:05 – 21:00 Подіумна дискусія
Андрій
Бєлий, Державний
університет Вища школа економіки, Москва, Росія
Олександр Нарбут, експерт з
енергетичних питань, Київ
Ігор
Бураковський,
директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Київ
(участь має бути підтверджена)
Володимир
Фесенко, директор
Центру прикладних політичних досліджень «Пента», Київ
Віталій
Портніков, політичний
оглядач, головний редактор телеканалу TVi, Київ
Модерація: Соня Кошкіна, журналістка, головна редакторка інформаційно-аналітичного видання «Лівий
Берег», Київ
Дискусія
відбуватиметься українською/російською мовами без перекладу.
По завершенню ми раді запросити гостей на фуршет для
неформального спілкування.
Звертаємось до Вас з проханням підтвердити свою участь
до 25.10.2011 року електронною поштою
(Andriy.Makarenko@ua.boell.org). Телефон для довідок 044/390 7078.