Гендерна політика Європейського Союзу в Україні

У країнах-членах ЄС відбувся суттєвий прогрес щодо усунення гендерних нерівностей на законодавчому рівні, однак у повсякденному житті реалізація жінками і чоловіками своїх рівних прав все ще стикається з проблемами. Постійна низька представленість жінок у гілках влади, насильство проти жінок і т. п. демонструють, що все ще має місце структурна гендерна нерівність. Для поліпшення ситуації Європейська Комісія вважає за необхідне інтегрувати принцип гендерної рівності в стратегії, які мають прямий і непрямий вплив на життя жінок і чоловіків. Жіночі турботи, потреби, сподівання, так само, як і чоловічі, мають бути прийняти до уваги в процесі розробки і реалізації політики. У зв’язку з цим у 1996 році Європейською Комісією був прийнятий підхід інтеграції гендерних пріоритетів у політику (gender mainstreaming).

Паралельно до інтеграції гендерних пріоритетів у політику забезпечення гендерної рівності вимагає специфічних заходів на користь жінок. У зв’язку з цим Європейська Комісія сформулювала Стратегію щодо забезпечення гендерної рівності в Європейському Союзі, яка об’єднує обидва підходи.

Гендерна стратегія Європейського Союзу, перш за все, окреслює ті сфери, в яких існує гендерна дискримінація та пропонує специфічні механізми для її усунення.

Аналітична доповідь підготовлена Інститутом ліберального суспільства на замовлення Представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. У ній охоплено питання гендерної стратегії Європейського Союзу, проблеми гендерної рівності та гендерний аналіз виконання Плану дій ЄС — Україна на 2005–2007 рр. та стратегії ЄС щодо України на період 2007–2013 рр. та представлено висновки.