Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності

Це збірник анотацій виступів з Міжнародної конференції «Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності», що відбулася 2–4 травня 2014 року у Харкові.

Метою конференції було обговорення квір-теоретичних досліджень, які аналізують нормативні режими гендеру і сексуальності, а також проблематизують традиційні теорії сексуальності. Квір-теорію тут скеровано на критичний аналіз імплікацій влади, знання і політик, через які створюються й оприроднюються «інші».

Матеріали будуть цікаві академічній спільноті зі сфери гуманітарних і соціальних знань — історія, філософія, етнологія, культурна антропологія, культурологія, гендерні дослідження, соціологія тощо.

Конференція «Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативність» є завершальним акордом трирічного проєкту, який об’єднав викладачок вишів та дослідниць з чотирнадцяти пострадянських, північноамериканських країн та Європейського Союзу. Цією конференцією ми хочемо розширити наше співтовариство, започаткувати інтенсивнішу міжнародну академічну співпрацю в полі квір-теорії та критичних досліджень сексуальності.

Квір-теорія є дієвим засобом академічного аналізу та активізму, механізмом продукування критичних знань та розвитку соціальної чутливості. Обшир запропонованих на конференції тем показує різноманіття проблем, з якими здатна працювати квір-теорія. З допомогою її інструментів ми можемо вдаватися до аналізу не тільки сексуальності, ідентичності, гендеру чи статі, але й критично працювати з питаннями нормативності, активізму, сім’ї, сексуальних політик і практик, любові, порнографії, проституції, репродукції, неолібералізму, споживання, анархізму, фемінізму, поп- та клубної культури, а також залучати інші соціальні виміри — раси, класу, віку, неповносправності тощо.

Квір-теорія у сукупності з іншими постструктуралістськими конструкціоністськими епістемологіями (критична теорія раси, постколоніальні студії) дає нам можливість виявляти і деконструювати влади найтонших регістрів — тих, що зазвичай залишалися невидимими — а отже бути інструментом деконструкції, розвінчання механізмів соціального вилучення, іншування та маргіналізації. Ось чому квір-теоретичні дослідження і дискусії можуть (і повинні) стати поштовхом для нових форм громадянського, мистецького, академічного активізму, нових суспільних практик, націлених на утвердження прав людини і соціальної справедливості. Окрім цього, критичні викладацькі філософії та стратегії (феміністична та квір-педагогіки) будуть розпрацьовуватися в українських вишах, поступово змінюючи обличчя як вищої школи та академії, так і суспільства загалом.