Етнографи кінця XIX століття по-різному оцінювали традиційну практику дошлюбного спільного спання молоді. Одна група вчених стверджувала, що молоді люди поводилися стримано й морально, а інша так само переконливо аргументувала, що між молодими людьми були статеві стосунки. За наступні сто років, всі, хто вивчали звичай, просто займали одну чи іншу з цих двох позицій.
Під час доповіді Марія Маєрчик запропонувала пост-структуралістське, квір-теоретичне відчитання традиції дошлюбного спання. Ми простежили, як на перетині дискурсів – сексуальності, капіталізму, націоналізму, радикальних соціалістичних поглядів – формувалися етнографічні знання про спільні ночівлі молоді. Такий підхід допоміг сформувати цілковито нову візію традиції, вийти з тупика позитивістичних протиріч, і пояснив, чому носії культури не бачили проблеми в своєму несподіваному звичаї. Повний текст дослідження за посиланням: http://anthropologie.kunstkamera.ru/05/
Марія Маєрчик – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАНУ, авторка монографії “Ритуал і тіло: структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу” (Київ: Критика, 2011). В коло наукових інтересів входить феміністична, гендерна та квір-теорії, конструкціоністські дослідження сексуальності, критичні підходи до культурного спадку.
Захід відбудвся 27 травня за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Центру польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця.
Аудіо-запис дискусії:
