Чи можливий переклад мови війни мовою порозуміння?

Час читання: 3 хвилини

(Scroll down for German version)

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля запрошує до участі у публічній подіумній дискусії

"Чи можливий переклад мови війни мовою порозуміння?", яка відбудеться в рамках Днів Перекладу-2015.

Час: 12 червня,16:00

Місце: вул. Григорія Сковороди, 2, Національний Університет "Києво-Могилянська Академія", староакадемічний корпус.

Реєстрація:http://goo.gl/forms/1vkzxHMbej

Дискусія буде присвячена різним аспектам, типам і можливостям перекладу базових понять демократичного суспільства у екстремальному контексті нинішньої України. Суспільство, яке дрейфує від квазі-російської до європейської ціннісної системи фактично в стані кількох реальних і ментальних війн, мусить за місяці засвоїти поняття, які складались десятиліттями. Чи можливо це? Які загрози і спотворення є на цьому шляху?

Питання до обговорення:

- В який момент стало зрозуміло, що склалося таке явище як "мова війни"?
- Чи відчувається посилення її присутності з розгортанням російсько-української війни? Де саме - ТБ, кіно, соцмережі, у побуті, політичних заявах?
- З яких елементів та міфологем складається мова війни? До яких явищ вона апелює?
- Чи використовуєте її самі, а якщо так - то стосовно кого/чого?
- Чи має мова війни бути однозначно табуйована або її вживання в певних ситуаціях неуникне?
- Чи були у Вас випадки, коли "мову війни" потрібно було перекладати, корелюючи її у бік пом`якшення чи посилення у іншій мові, у іншій формі?
- Чи розширює новітній лексикон "мова війни", зокрема, проникаючи і у інші мови?
- Який дискурс опонує мові війни? Чи існує такий?
- Наскільки глибоко увійшов в українську реальність дискурс про демократичні цінності? Наскільки він є адекватним?

Учасники дискусії:
Гасан Гусейнов (Росія-Німеччина) - доктор філологічних наук, автор книжок "
Нулевые на кончике языка: Краткий путеводитель по русскому дискурсу", "Советские идеологемы в русском дискурсе 1990-х", .

Ігор Померанцев (Велика Британія) - письменник, поет, публіцист.

Юрій Андрухович (Україна) - письменник, поет, перекладач, есеїст.

Мілена Фіндайз (Австрія/Чехія) - поетка, фотографиня, письменниця.

Оксана Форостина (Україна) - журналістка, письменниця, відповідальна редакторка часопису "Критика"

Модераторка: Діана Клочко

Робочі мови: німецька, українська, російська. Буде забезпечено німецько-український та українсько- російсько- німецький переклад.

 

Tage der Übersetzung 2015 in Kooperation mit der Vertretung der Heinrich Böll Stiftung in der Ukraine laden Sie herzlich zur öffentlichen Podiumsdiskussion mit dem Titel „Ist es möglich eine Sprache des Krieges in eine Sprache der gegenseitigen Verständigung zu übersetzen?“ ein.

Die Diskussion beschäftigt sich mit verschiedenen Aspekten, Modellen und Möglichkeiten der Übertragung von Grundkonzepten einer demokratischen Gesellschaft in den extremen Kontext der gegenwärtigen Ukraine. Eine Gesellschaft, die von einem quasi-russischen hin zu einem europäischen Wertesystem treibt und sich faktisch in einem Zustand mehrerer realer und geistiger Auseinandersetzungen befindet, muss innerhalb von Monaten Vorstellungen anpassen, die sich jahrzehntelang geformt haben. Ist das möglich? Welche Risiken und Verzerrung können auf diesem Kurs auftreten?

 

Diskussionsfragen:

  • In welchem Moment wurde klar, dass ein Phänomen „Sprache des Krieges“ entstanden ist?

  • Lässt sich eine zunehmende Präsenz dieses Phänomens seit dem Beginn des russisch-ukrainischen Krieges feststellen? Wo genau – im Fernsehen, Kino, in sozialen Netzwerken, im Alltag, in politischen Aussagen?

  • Aus welchen Elementen und Mythologemen setzt sich eine Sprache des Krieges zusammen? An welche Begriffe appelliert sie?

  • Verwenden Sie sie selbst, wenn ja – gegenüber wem oder was?

  • Muss eine Sprache des Krieges unmissverständlich tabuisiert werden oder ist sie in manchen Fällen unvermeidbar?

  • Hatten Sie Fälle, in denen es erforderlich war die „Sprache des Krieges“ in eine andere Sprache, in eine andere Form zu übersetzen und abschwächend oder verstärkend zu modifizieren?

  • Erweitert die „Sprache des Krieges“ neueste Nachschlagewerke, zum Beispiel, indem sie Eingang in andere Sprachen findet?

  • Welcher Diskurs kann sich der Sprache des Krieges widersetzen? Gibt es ihn?

  • Wie tief ist der Diskurs über demokratische Werte in die ukrainische Realität eingegangen? Inwieweit ist er adäquat?

 

Diskussionsteilnehmer*innen:

Hasan Huseinow (Deutschland), Igor Pomeranzew (Großbritannien), Jurij Andruchovitsch (Ukraine), Milena Findeis (Österreich/Tschechien), Oksana Forostina (Ukraine)

 

Moderatorin: Diana Klotschko

 

Arbeitssprachen:

deutsch, ukrainisch, russisch mit deutsch-ukrainischer und ukrainisch-russisch-deutscher Übersetzung.


Registration: http://goo.gl/forms/1vkzxHMbej