5 грудня круглий стіл: “Досвід учасницьких проектів: від локальних ініціатив до створення інституцій”

5 грудня круглий стіл: “Досвід учасницьких проектів: від локальних ініціатив до створення інституцій”

Круглий стіл “Досвід учасницьких проектів: від локальних ініціатив до створення інституційпокликаний надати простір для рефлексії практикам партисипативних/учасницьких проектів. Під «партисипативністю» ми розуміємо підхід, коли цільова група проекту активно залучається до його творення. Згідно з концепцією PAR (Participatory Action Research), менеджер(к)ам проектів, які планують покращити ситуацію певної групи, варто орієнтуватися на роботу З людьми, а не ДЛЯ людей, адже інакше проект не буде сталим і довгостроковим чи може виявитись взагалі непотрібним.

Протягом останнього року в пострадянських країнах було проведено чимало проектів, спрямованих на розвиток спільнот або залучення містян; ця тенденція дуже чітко спостерігається і в Західній Європі. Напрямок «розвиток спільнот» (community development) стає дедалі популярнішим  – виникають організації, які займаються «коучінгом», розвитком або ж «здруженням»-консолідацією певних сусідств. Припускається, що випрацювання  спільної ідентичності, солідарності або ж суб’єктивності спільноти – а в деяких випадках спільна ідентичність вже є, їй треба допомогти кристалізуватися – емансипує спільноту і надає їй важелів впливу. Таким чином, певна спільнота може самостійно вирішувати свої проблеми, не чекаючи ініціативи з боку держави або благодійних організацій. З рештою, такий результат і є демократією в дії.

З урбаністикою ці проекти пов’язує те, що вони, як правило, стосуються територіальних громад або ж «сусідств». Було встановлено, що хоча є найрізноманітніші підґрунтя для об’єднання, територіальний принцип є найбільш дієвим для вирішення кола проблем, пов’язаного з міським середовищем. Важливим також є те, що такий принцип об’єднання може бути активним, а не реактивним – можна групуватися для вдосконалення або облаштування спільної території, а не довкола проблеми. Безперечно, з цього правила є винятки, які ми також спробуємо розглянути.

До участі у круглому столі запрошено практиків різного профілю – активіст(к)и спільнот, професійні урбаніст(к)и, які навчають активістів/ок, проводять заходи для сусідств, дослідники/ці, а також представниць/ків державних структур, які бачать учасництво з власної перспективи.

На нашому круглому столі ми хотіли би проблематизувати розвиток спільнот як вид активізму або мистецької діяльності, визначити його основні напрямки, характерні проблеми, навчитися з успіхів і проаналізувати невдачі, щоб наступного року робити подібні проекти ще вдаліше. Він організований за принципом рівний/а-рівному/ій (peer-to-peer education), адже таке знання отримується саме на практиці і всі, хто робили партисипативні проекти є експерт(к)ами в своїй сфері.

ПРОГРАМА

10:30-11:00 – реєстрація

11:00-12:30 - 1 блок,

Презентації:

Євгенія Кулєба, Сквер Небесної Сотні, ГО “Місто-Сад”, Київ. 10 хв

Павло Калюк, спільнота “Подоляночка”, Київ, 10 хв

Анна Доброва, Марічка Семененко, ConnecTable, Київ. 10 хв

Андрєй Карпека, Альтернативный дворик, Минск. 15 хв

Обговорення:

  • Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
  • Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
  • Опишіть, будь ласка, ваш підхід та стратегію роботи з громадою
  • Як вашу діяльність сприймали мешканці? Як вони себе усвідомлювали і як ви себе усвідомлювали?
  • Чи закінчиться проект якщо/коли в з нього підете? Чи має він потенціал продовжуватись без вас?

12:30-13:00 - перерва

2 блок,13:00-14:30

Презентації:

Дмитро Заєць, Школа Добросусідства, Москва. 15 хв

Надзєя Ількевич, Школа супергероев, Минск. 15 хв

Андрій Возьянов, Чи повинні громадяни інфраструктурі? Пострадянський міськелектротранспорт між волонтерством, залученням та маніпулюванням“ 15 хв

Обговорення:

  • Чим так важливе поняття “добросусідства” в контексті громадянського суспільства?
  • Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
  • Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
  • Якими є стратегічна та тактична мета в кожному окремому випадку?
  • Чи радите ви створювати подібні школи в інших містах?

14:30-15:30 – перерва

3 блок, 15:30-17:00

Презентації:

Анетта Проскуровская, Sustainable Neighbourhoods, Люксембург. 15 мин

Мар'яна Куземська, проект "Громади в дії", КУ Інститут міста, Львів 15 хв

Ольга Драженко, Департамент містобудування та архітектури, досвід залучення мешканців до міських проектів. 15 хв

Обговорення

  • Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
  • Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
  • Опишіть, будь ласка, ваш підхід та стратегію роботи з громадою.
  • Як досягнути сталості у роботі з громадою?
  • Яку роль громада й окремі громадяни мають в управлінні містом?
  • Чи необхідно працювати з громадами або сусідствами з точки зору владних структур?

Участь у круглому столі за умови реєстрації через мейл Iuliia.Popova@ua.boell.org

0 Коментарі

Додати новий коментар

Додати новий коментар