12 жовтня 2016 року за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся кругий стіл на тему "Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та енергоефективність (ЕЕ) в новій Енергетичній стратегії України – імітація змін чи основа для реформи енергетичного сектору?".
Під час круглого столу було обговорення актуалізації Стратегії енергетичного розвитку України на період до 2035-го року Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Було розроблено вже кілька версій нової Стратегії, остання ще знаходиться в розробці і не публікувалась. Фінальний варіант попередньої версії був опублікований на сайті Міністерства ще в червні минулого року. В цій версії до 2020-го року пропонується досягти показника в 9,6% електроенергії виробленої з ВДЕ (відновлювальних джерел енергії), до 2025-го - 13,3%, до 2030-го - 17,3%, до 2035-го - 19,5%. Для порівняння: в ЄС поставлена мета до 2030-го року - досягти позначки у 27%.
Слід зазначити, що в той же час Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020-го рокузакріплено мету досягти 11% споживання енергії з ВДЕ. Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020-го року – 9%.
Втім, жодна в вищезазначених цілей не є достатньо амбітною. Хоча реформування енергетики України і потребуватиме значних інвестицій, але ці інвестиції можна отримати лише поставивши перед собою мету, котра буде оцінена міжнародними партнерами, які переконаються в серйозному ставленні України до проблем змін клімату. Не слід забувати і про фінансування на заходи зі зниження викидів парникових газів, яке може виділятись в рамках реалізації положень Паризької угоди, яку Україна ратифікувала.
До цього часу скорочення викидів парникових газів в Україні було зумовлене переважно зниженням кількості населення та падінням економіки. Щойно економіка України почне розвиватись, як зросте споживання електроенергії і обсяги викидів. Тож необхідно, щоб дії, направлені на скорочення викидів, провадились паралельно з ростом економіки, забезпечивши так званий декаплінг енергетичного зростання.
Забезпечення енергією зі 100%-ВДЕ є дешевшим, ніж існуюча система енергопостачання, котра базується на ядерній енергетиці та викопних енергоносіях. Розроблена правильним чином система 100%-відновлювальної енергії, яка включатиме рішення для зберігання енергії, може забезпечити стабільне постачання електроенергії протягом всього року, включаючи пікові навантаження. Відповідне дослідження того, яким чином досягти цієї мети до 2050 року на разі виконується Представництвом Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні у партнерстві з Інститутом економіки і прогнозування НАН України.
Енергетична стратегія України до 2035-го року повинна бути оновлена таким чином, щоб забезпечувати енергетичний перехід, диверсифікацію споживання енергоресурсів в сторону відновлюваних джерел енергії, скорочення використання викопного палива, декаплінг економічного зростання та формування внутрішнього ринку торгівлі квотами. Також Україна повинна провадити політику скорочення викидів згідно прийнятих зобов’язань в рамках Паризької кліматичної угоди.