Чергова Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР 22), яка відбудеться в м. Марракеш, Марокко з 7 по 18 листопада 2016, є можливістю не тільки привернути увагу суспільства та влади до питань зміни клімату, але й надає шанс більш фахово і уважно стежити за окремими складовими кліматичних переговорів. Серед таких питань, які потребують додаткової уваги, не останнє місце займає проблема взаємозалежності зміни клімату та посилення гендерної нерівності.
Зміна клімату має більший вплив на ті верстви населення у всьому світі, які найбільш залежать від природних ресурсів в якості їх засобів до існування і/ або, які мають найменший потенціал для реагування на небезпечні природні явища, такі як посуха, зсуви, повені та урагани. Жінки у всьому світі зазвичай стикаються з більш високими ризиками і несуть більший тягар від наслідків зміни клімату в умовах бідності. Більшість бідних в світі складають жінки. Нерівна участь жінок в процесах прийняття рішень і ринку праці часто заважають жінкам в повній мірі брати участь у плануванні розвитку, прийнятті політичних рішень, пов'язаних з кліматом, і їх реалізації.
Питання клімату і гендеру розглядаються на міжнародних кліматичних переговорах в рамках засідань Допоміжного органу з питань впровадження (Subsidiary Body for Implementation SBI) Секретаріату Конвенції. Основним документом з даного питання на сьогодні є Лімська Програма Роботи з Гендерних питань, прийнята на СОР 20 в Лімі. На даному етапі Програма є рамковим документом, який закликає сторони приділяти більше уваги гендерним питанням у процесі кліматичних переговорів та під час формування делегацій, проводити тренінги на відповідну тематику, визначає необхідність роз’яснення терміну «гендерно-чутлива кліматична політика» з точки зору впровадження. Також Програма передбачає розробку Плану дій на 2 роки, яка почнеться на СОР 22.
Також Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату готує щорічні звіти з питань гендеру і клімату для надання допомоги Сторонам у відстеженні їх прогресу в справі досягнення гендерного балансу в процесі реалізації політики з питань клімату, що враховує гендерні аспекти. Останній звіт оприлюднений у вересні 2016. Звіт більшою мірою відображає проблематику представлення і участі жінок у процесі кліматичних переговорів.
Також Секретаріатом розроблена і оприлюднена в квітні 2016 Технічна записка «Керівні принципи та інші інструменти для врахування гендерних аспектів у пов'язаній зі зміною клімату діяльності в рамках Конвенції».
Серед запропонованих у Записці інструментів можна відзначити такі:
А) аналіз дискримінації, з якою жінки стикаються при отриманні доступу до процесів прийняття рішень і фінансових інструментів, а також поліпшення їх доступу та контролю над природними ресурсами;
Б) планування і складання бюджету для боротьби зі зміною клімату має грунтуватися на аналізі динаміки гендерних і енергетичних проблем.
В) Розробка програм і проектів/політик з урахуванням основних гендерних цілей і конкретних точок входу для гендерних аспектів в цілі і завдання діяльності, із визначенням заходів, цільових груп та очікуваних результатів;
(Е) Врахування гендерної складової під час моніторингу і оцінки діяльності з питань зміни клімату.
Напередодні СОР 22 багато країн подали свої офіційні позиції до Секретаріату Конвенції. Так, гендерні питання частково враховані у поданні Нідерландів та Європейської комісії до SBI в частині розбудови спроможності. Уганда, Сполучені Штати Америки, Таїланд від імені Групи 77 та Китаю, Філіппіни, Канада, Словаччина та Європейська комісія від імені Європейського союзу і його держав-членів, Демократична Республіки Конго від імені LDCs, Мексика від імені Environmental Integrity Group, Кенія, Коста-Ріка від імені AILAC та Індія подали свої подання саме з питань можливих елементів і керівних принципів для продовження та розширення програми Лімської програми роботи з гендерних питань
Всі зазначені країни одностайно розуміють важливість розгляду гендерних питань в контексті змін клімату та підтримують розширення та посилення Лімської Програми. Жодна з країн, що подали свої подання, не заперечує на посиленні ролі жінок в переговорному процесі. Але варто відзначити, що країни сходу, де існують проблеми з визнанням прав жінок, свої подання з цього питання не подавали.
Узагальнюючи позиції країн, що висловилися з питання клімату і гендеру, можна відзначити наступні рекомендації щодо подальших дій:
- Зміцнення потенціалу Секретаріату РК ЗК з гендерних питань.
- Сторони мають призначити координатора з гендерних питань в кожній країні
- Безперервне навчання і нарощування потенціалу на глобальному, субрегіональному, національному та регіональному рівнях щодо взаємоінтеграції гендерних і кліматичних питань у переговорному процесі.
- Забезпечити представленість жінок-делегатів
- Запезпечити адекватне фінансування гендерних програм на глобальному, регіональному і національному рівнях
- Прийняти Рішення з питань гендеру та змін клімату на СОР 22 та розробити шляхи втілення Лімської програми.
Щодо офіційної позиції України, то у сьогоднішніх офіційних документах з питань зміни клімату (у проекті Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату та у поданнях до Секретаріату РК ЗК) питання гендеру не фігурують і не згадуються.
Разом х тим, питання гендеру в контексті клімату теж є важливими для України, адже серед населення України, що знаходиться за межею бідності, більшість складають жінки. Також серед населення, задіяного в сільському господарстві, більшість теж складають жінки. В Україні, як і у світі, жінки є більш вразливими до питань змін клімату і мають менше можливостей для адаптації.
Тому Україна повинна почати включати питання гендеру в порядок денний розгляду кліматичних проблем та виносити їх на широке обговорення, а також почати впроваджувати інструменти, які запропоновані у Технічній записці «Керівні принципи та інші інструменти для врахування гендерних аспектів у пов'язаній зі зміною клімату діяльності в рамках Конвенції».
Оксана Алієва, координаторка Програми «Зміни клімату і енергетична політика»