У період з 7 по 18 листопада 2016 року у м. Марракеш, Марокко, відбувається Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP22), участь в якій також приймає Україна.
Основний фокус на кліматичних переговорах цього року присвячений розробці механізмів імплементації Паризької угоди, яку Верховна Рада України ратифікувала 14 липня 2016 року.
Таким чином, визнаючи важливість участі України у міжнародних кліматичних переговорах, усвідомлюючи необхідність термінових дій із вирішення проблеми зміни клімату та розуміючи переваги від зеленого економічного зростання для нашої країни, група українських експертів та експерток вважає за потрібне розглянути наступні питання в рамках участі України у СОР22:
- Перегляд Національно визначеного внеску зі скорочення викидів з метою підвищення його амбітності задля ефективного вирішення проблеми зміни клімату.
Уряд України показав рішучість, ратифікувавши Паризьку Угоду, і має показати таку ж амбітність намірів при формуванні Національно визначеного внеску зі скорочення викидів парникових газів. На даний момент, офіційна ціль України - скорочення викидів на 40% до 2030 року відносно рівня викидів парникових газів 1990 року, що насправді означає збільшення викидів на 40,7% відносно 2012 р. (рис. 1). Незважаючи на прийняття глобальної цілі утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°C, заявлені минулого року позиції країн по обмеженню викидів парникових газів ведуть світ до глобального потепління на 3,5°C і вище. Тому, ми вважаємо, що, виходячи з мети Паризької угоди, всі країни і Україна в тому числі, повинні підвищити рівень амбітності своїх національно визначених внесків зі скорочення викидів парникових газів.
Рис. 1. Викиди парникових газів (в млн. т СО2-екв.) в Україні та цілі щодо їх скорочення на 2020 та 2050 роки. Фактично планується збільшити викиди від наявного рівня. © CAN EECCA
- Прийняття на Національному рівні політики поетапного переходу України на 100% відновлюваної енергетики.
Ми впевнені, що перехід України (виробництво електричної та теплової енергії, транспортна галузь) на 100% відновлюваної енергетики і відмова від використання викопних видів палива в енергетиці є не тільки можливими, але і єдиним прийнятним підходом для стимулювання зеленого економічного розвитку країни. Ми також вважаємо, що атомна енергетика та велика гідроенергетика не мають розглядатися як альтернатива використання викопних видів палива через високу економічну вартість, значні негативні наслідки для довкілля та складність виведення з експлуатації. Україна має великий потенціал для розвитку відновлюваних джерел енергії, а саме: сонячної, вітрової, геотермальної, енергії біомаси та інших джерел.
- Підвищення рівня проінформованості населення, поведінкові зміни та впровадження освіти з питань зміни клімату.
У контексті питання зміни клімату існує явна необхідність перегляду існуючих підходів до системи освіти, і особливо, - потенціалу для надання населенню освіти і навчання, які допоможуть реагувати на різноманітний і швидко мінливий світ.
Необхідним є впровадження ключових галузей знань і навичок освіти з питань зміни клімату та розвитку відновлюваної енергетики на всіх рівнях (дошкільна, середня, професійна та освіта для дорослих) за допомогою різних способів, як то формальна освіта, неформальна та професійна.
Враховуючи вищезгадане, ми вважаємо, що інтеграція на якісному рівні питань зміни клімату та розвитку відновлюваної енергетики в освітні програми та просвітницьку діяльність є першочерговим завданням задля підвищення інформованості та розуміння населенням України питань пов'язаних зі зміною клімату, а також прийняття належних управлінських рішень із зазначених питань на партисипативних засадах.
- Врахування гендерної складової при розгляді питань зі зміни клімату.
Гендерні питання в контексті проблеми зміни клімату є важливими для України також, адже зміна клімату має більший вплив на жінок. Так, в Україні жінки найбільш залежать від природних ресурсів (наприклад, у сільському господарстві, яке є вразливим до зміни клімату в першу чергу, більшість задіяних в Україні складають жінки) та мають менший потенціал для реагування на небезпечні природні явища, такі як посуха, зсуви, повені та урагани, які виникають внаслідок зміни клімату, адже мають менше фінансове забезпечення (більшість бідних в Україні складають жінки).
Тому ми вважаємо, що питання гендерної справедливості і рівності повинні враховуватись при формування національної політики з питань зміни клімату.
Повідомлення підготували:
Ірина Ставчук, Національний Екологічний Центр України
Інна Індутна, Українська молодіжна кліматична асоціація
Ольга Бойко, Національний Екологічний Центр України
Андрій Конеченков, Українська вітроенергетична асоціація
Оксана Алієва, Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
Катерина Мірощніченко, ГО Колегія Екологічної освіти “Світ Освіт”
Олександра Колмогорцева, Центр Ресурсоефективного та Чистого Виробництва
Ілля Єременко, Екоклуб Рівне
Олена Ткач, Clima East
