23 листопада о 14.00 в Українському кризовому медіа центрі (УКМЦ) відбулося обговорення результатів участі України у 22-ій Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату (СОР22), кліматичних зобов’язань України після ратифікації Паризької угоди, а також підготовки нової державної Енергетичної стратегії на період до 2035 року.
У конференції взяли участь:
●Світлана Гринчук - директорка Департаменту з питань з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології і природних ресурсів України,
●Олексій Рябчин - народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України,
●Ірина Ставчук - експертка з питань кліматичної політики Національного екологічного центру України,
●Модерувала дискусію Оксана Алієва - координаторка програми "Зміни клімату та енергетична політика" Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
З 7 по 18 листопада у м. Марракеш, Королівство Марокко, відбулись чергові кліматичні переговори в рамках Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату (СОР22), в якій активну участь взяла й Україна. В рамках цієї зустрічі була проведена перша нарада сторін Паризької міжнародної кліматичної угоди, яка була підписана минулого року. Україна входить в число країн, які першими ратифікували цю угоду.
“У центрі уваги усієї світової спільноти була перша Конференція Сторін Паризької угоди, яку підписали майже всі країни, і 112 - ратифікували. На ці 112 країн припадає майже 75% загальних викидів вуглецю. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, спрямованої на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату. Відмінністю Паризької угоди, наприклад, від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених”, - зазначила Світлана Гринчук - директорка Департаменту з питань з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології і природних ресурсів України.
“Боротьба з наслідками глобальних змін клімату - це другий пріоритет після боротьби з глобальним тероризмом у світі. Верховна Рада України стала одним з перших парламентів, що ратифікував Паризьку угоду. Ми розуміємо, що без імплементації Паризької угоди і реалізації можливостей, які вона дає, нашій країні було б дуже важко трансформуватися. Тепер Україну ставлять як приклад надійного партнера для майбутніх зовнішніх інвесторів, що будуть вкладатися у технології, оновлення енергетики, транспорту, сільського господарства в нашій країні. Для нас також важливо скористатися можливостями для трансформації енергетичного сектору, який дуже сильно залежить від викопного палива, який не є енергоефективним, і є застарілим. І тут у нас дуже багато конкурентів серед східноєвропейських країн”, - підсумував Олексій Рябчин - народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України.
“Громадські організації найбільше вразило те, що в останній день переговорів 48 країн світу оголосили про готовність перейти на 100% відновлювальної енергетики до середини століття. Раніше про це заявляли окремі технологічно розвинені країни з високими фінасовими можливостями. Цього року про такі наміри окреслили найбідніші, найвразливіші країни світу: Монголія, Ефіопія, Марокко, В’єтнам, Маршалові острови, Колумбія тощо. Щоб виконати цілі Паризької угоди, потрібні активні та амбітні дії всіх країн світу, які до середини століття мають перейти на 100% відновлювальної енергетики. Вже за рік після підписання Паризької угоди найбільші міжнародні фінансові інституції почали забирати інвестиції з вугільної галузі і вкладати їх у відновлювану енергетику. У деяких країнах ризикована, дорога атомна енергетика вже конкурує з відновлюваними джерелами енергії. Для України це також має стати трендом”, - повідомила Ірина Ставчук - експертка з питань кліматичної політики Національного екологічного центру України.
Експерт(к)и зазначили, що зараз відбувається процес розробки Енергетичної стратегії України до 2035 року, в якій визначається, на чому Україна має сконцентрувати своє бачення: на традиційних неконкурентних джерелах енергії, які викликають залежність від інших країн, чи зробити ставку на відновлювані джерела енергії. На думку громадськості, Україна має у 2018-2019 роках поставити собі більш амбітні цілі щодо зменшення викидів вуглецю в атмосферу. А процес написання Енергетичної стратегії повинен стати прозорим та публічним, синхронізованим із написанням екологічної, економічної, низьковуглецевої стратегій, але для цього необхідне підвищення інституційної спроможності та політичне лідерство.
Організаторами заходу виступили Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Національний екологічний центр України та Робоча група неурядових організацій з питань зміни клімату.
* Паризька угода - це угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Вона має прийти на зміну Кіотському протоколу. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний та збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у цілі зменшення темпів глобального потепління. Угода набула чинності 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу та неперевищення потепління на 2 градуси беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Україна ратифікувала Паризьку угоду в 2016 році.
Підготувала Христина Морозова
За більш детальною інформацією можна звертатись до Оксани Алієвої, координаторки програми «Зміни клімату і енергетична політика» Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.