Звідки взявся наш фемінізм? Дослідниці й громадські діячки ще наприкінці 1980-х років заговорили про права та емансипацію, однак, коли йдеться про феміністок, часто уявляють молодих жінок, які є радикальними, бо «не знають життя». Насправді ж, в Україні наразі працює кілька поколінь жіночого руху — від тих, кому зараз 80, до тих, кому 20.
Яким досвідом можуть поділитись активістки та дослідниці, через що вони пройшли, та чого досягли? Відповіді на ці питання шукає соціологиня Тамара Марценюк у проекті «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні». У серії інтерв’ю з українськими діячками вона документує безперервність та послідовність історії фемінізму в Україні, з початку незалежності до сьогодні. Ця масштабна ініціатива об’єднує жінок та їхні здобутки в громадському секторі, державотворенні, міжнародному розвитку, академічних колах та низовому активізмі.
Виставка та лекторій «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні. Частина І» розповідає про тих 12 героїнь, інтерв’ю з якими ми уже мали честь опублікувати на сайті «Гендер в деталях». Влучні спостереження, дошкульну критику, та мудрі поради від видатних жінок доповнюють їхні портретні світлини. Фотографині Олені Ангеловій вдалось показати візуально той досвід, який стоїть за плечима кожної.
Авторка проекту та виставки: Tamara Martsenyuk
Кураторка виставки: Halyna Kurylo
Фотографиня проекту: Helen Angelova
Дизайнерка виставки: Olena Marchishina
Партнери виставки: Creative Women Space
Героїні виставки «Бестрашні. Частина І»:
Світлана Оксамитна
Тамара Мельник
Тамара Гундорова
Наталія Карбовська
Мар’яна Рубчак
Оксана Дюжер
Марта Чумало
Елла Ламах
Марта Богачевська-Хом’як
Марія Дмитрієва
Тетяна Ісаєва
Оксана Кісь
Відкриття виставки відбудеться 1 березня 2019 року о 18.30 у Creative Women Space (пров. Михайлівський, 9Б) й розпочнеться лекцією Tamara Martsenyuk «Український фемінізм із 1990-х часів до сьогодення: історії про тих, які наважилися подолати страх».
Із часів незалежності в Україні створено чимало жіночих і феміністичних організацій та ініціативних груп, реалізовано проектів із забезпечення гендерної рівності та написано книг. Які ознаки та виклики варто виділити в українському феміністичному активізмі? Якими були знакові академічні та низові ініціативи, покликані привернути увагу до становища жінок? Хто є ті безстрашні жінки, які творять український фемінізм?
Вхід вільний за обов'язковою реєстрацією.
Виставка триватиме до 11 квітня 2019 р.
Щоб ви могли краще познайомитись з українськими феміністичними діячками, в рамках виставки відбудеться лекторій від героїнь проекту.
Лекторій
1 березня, п’ятниця, 18.30 – 21.00
Відкриття і лекція Тамари Марценюк «Український фемінізм із 1990-х часів до сьогодення: історії про тих, які наважилися подолати страх»
Із часів незалежності в Україні створено чимало жіночих і феміністичних організацій та ініціативних груп, реалізовано проектів із забезпечення гендерної рівності та написано книг. Які ознаки та виклики варто виділити в українському феміністичному активізмі? Якими були знакові академічні та низові ініціативи, покликані привернути увагу до становища жінок? Хто є ті безстрашні жінки, які творять український фемінізм?
9 березня, субота, 13.00 – 16.00
Тетяна Ісаєва, лекція «Гендерний музей як документування невидимої жіночої історії» і гра «Крізь скляну стелю»
В березні 2019 р. Музею жіночої та гендерної історії, який знаходиться у Харкові, виповнюється 10 років. 10 років активності у сфері гендерної просвіти. Понад 3000 експонатів з різних міст України та різних куточків світу, які унаочнюють, роблять видимими процеси гендерного конструювання та маніпуляцій, що відбуваються у суспільній свідомості, дозволяють зберегти не тільки історію просування ідей гендерної рівності в Україні та світі, але й розповідають про тих, хто роблять ці перетворення. Під час зустрічі можна буде відвідати «Музей на колесах» та зіграти у гру «Крізь скляну стелю», також створену у музеї.
13 березня, середа, 18.30 – 20.30
Оксана Дюжер, дискусія «Як вдягнути гендерні окуляри»
Оксана розкаже свою історію пізнання гендерних аспектів життя – в родині, школі, студентському альпіністському клубі, журналістській роботі й перших міжнародних організаціях в Україні на початку 90-х. Вона познайомить з найпершими гендерними проектами в рамках Програми Розвитку ООН в Україні: «Gender in Development», «Підтримка жінок-фермерок», перший в Україні гендерний ярмарок «Арка», проектами гендерного партнерства: «Ольга та Олег». Ви зможете також поділитися власним досвідом, як вам вдається будувати своє життя, стосунки з людьми крізь призму гендерної рівності та як виглядає ваш світ, якщо дивитися на нього через «гендерні окуляри».
16 березня, субота, 13.00 – 16.00
Марта Чумало, лекція «Гендерно-зумовлене насильство: все, про що ви хотіли спитати»
Як відрізнити насильство від конфлікту? Які "механізми" спрацьовують у насильницьких стосунках? Чому ви не говорите, про те, що чоловіки теж страждають від насильства? Як особисто я можу допомогти? Що робити, якщо я перебуваю у насильницьких стосунках? Які новели українського законодавства? Що об"єднує кривдників? Чому вона не йде? Чого бракує в Україні для ефективної протидії насильству?
23 березня, субота, 13.00 – 16.00
Елла Ламах, лекція «Гендерний підхід і його складові»
Під час зустрічі ми обговоримо, як з теорії про гендерну політику перейти до практики впровадження гендерної рівності. Дамо відповідь на питання, а як
застосовувати гендерний підхід в реальному житті. Будемо робити огляд реальних прикладів застосування гендерного підходу в сервісних організаціях, в житті людини, яка може мешкати в малих містах чи селах. Зрозуміємо, яким чином гендерний підхід допоможе створити портрети областей, проекти та програми розвитку регіону, міста, району та села. Ми проаналізуємо статистику, що відображає показники за статтю у кожній з соціальних галузей, і як у подальшому гендерна статистика допомагає вирішувати проблеми нашої громади, організації тощо. Спробуємо застосувати гендерний підхід в реальних прикладах нашого життя.
27 березня, середа, 18.30 – 20.30
Тамара Гундорова, лекція "Феміністичні тони у портреті 1990-х"
Серед тих рухів та інструментів, які змінювали картину світу і моделі поведінки у ранні пострадянські 90-ті, значна роль належала фемінізму. Досвід світового фемінізму озброював і давав право говорити та відчувати лікоть товариша(ки), допомагав знайти слова і показував світ з інакшої перспективи. На полі науки і літератури зазвучали голоси Соломії Павличко, Віри Агєєвої, Ніли Зборовської. "Польові дослідження з українського сексу" Оксани Забужко ставали іконою "нової жінки". Започатковувалися перші курси з гендерних студій в університетах Львова і Києва. Виникали ідеологічні центри гендерних студій - харківський, київський. Розпочалися гендерні війни, в яких слово брали Забужко і Неборак, Агєєва і Андрхович. Як входив у пострадянську свідомість фемінізм і як він забарвив портрет кінця міленіуму? Про це, а також про феміністичну наївність, рішучість і солідарність - у потртетах і дискусіях 1990-х - піде мова на лекції Тамари Гундорової.
30 березня, субота, 13.00 – 15.00
Наталія Карбовська, лекція-дискусія «Як виглядає українский жіночий і феміністичний рух сьогодні»
Що входить у поняття "рух" - самі лише громадські організації, чи й окремі активістки також? Чи одне і те саме "жіночий рух" та "феміністичний рух"? Чи існують досі членські внески і для чого жіночому руху бути впливовим? Співзасновниця й директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду (УЖФ), який займається, зокрема, розвитком жіночого руху в Україні, розкаже про «внутрішню кухню» та поділиться цікавими даними досліджень.
3 квітня, середа, 18.30 – 20.30
Марія Дмитрієва, лекція «Мізогінія суспільна і увнутрішнена»
Будь-яка експлуатація неможлива без внутрішнього виправдання справедливості саме такого стану речей, і пригноблення жінок не є виключенням. Ми подивимося на історичні форми упередженості проти жінок і культурні практики, які були продовженням цих упередженостей. Ми розглянемо, як мізогінія стає частиною сприйняття в жінок -- і як це впливає на їхню поведінку і уявлення про світ. Ми обговоримо, як мізогінія фіксується і відтворюється в мові, а також подивимось, як мізогінія породжує гомофобію і лесбофобію.
6 квітня, субота, 13.00 – 15.00
Світлана Оксамитна, лекція “Жінки і кар’єра: робити свою чи підтримувати чоловікову?”
Що важливіше для жінки/дружини, підтримувати кар’єручоловіка чи робити свою власну? Здавалось би просте питання, відповідь на яке усучасному суспільстві розуміла. Проте не все так просто і так гендернооптимістично в українському суспільстві, якщо подивитися на результатиопитувань громадської думки протягом двох останніх десятиліть. Що сприяє і несприяє тому, щоб “Жінка і кар’єра” стало такою ж соціальною нормою, якою давностала “Жінка і робота”? Подумаємо разом.
11 квітня, четвер, 18.30 – 20.30
Оксана Кісь, лекція «Українки в ГУЛАГу: коли вижити означало перемогти»
У 1940-50-х роках тисячі українок поповнили лави політв’язнів ГУЛАГу. У лекції буде висвітлено різні сторони жіночого повсякдення в у таборах і в’язницях. Як вдавалося жінкам пристосуватися до нелюдських умов, щоб витримати голод, холод, знущання, надривну працю і продовжувати жити на межі фізичного та психічного виснаження? Що допомагало українкам вижити в умовах критичного обмеження прав та ресурсів? Чому спів народних пісень, віршування і вишивання, молитви і відзначення релігійних свят, навіть упорядкування бараку та догляд за собою слід вважати способами протидії тоталітарному режиму? Про невидиму жіночу дієздатність у нерівному протистоянні з репресивною системою – лекція Оксани Кісь.
Проект відбувається за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, бюро Київ - Україна