Як ми тиждень жили у зеленому суспільстві: пройшла друга Зелена академія

Учасники та учасниці Зеленої академії 2019 сидять та лежать на карематах і слухають лекцію

30 червня — 7 липня відбулася друга Зелена академія — літня школа про підходи та принципи німецьких зелених демократів. Протягом тижня ми разом із 24 учасницями та учасниками із різних куточків України моделювали маленьке зелене суспільство, спільно досліджуючи ненасилля, екосталість, гендерну рівність та учасницькі практики.

Дві лекторки стоять перед учасниками та учасницями Зеленої академії

На Зеленій академії‘19 ми:

1.    Побудували спільноту. Сформували дружнє коло зацікавлених зеленими ідеями людей, які працюють у різних сферах і мають спільні цінності.

2.    Жили по-зеленому. Аби краще зрозуміти зелені ідеї, максимально інтегрували їх у життя на школі: сортували сміття, взаємодіяли ненасильницько, разом створювали навчальну програму школи.

3.    Програму та навчальний простір академії формували партисипативно — разом із її слухачами та слухачками. Формат відкритого простору дозволив учасни/-цям запропонувати до обговорення свої зелені теми та поділитися власними знаннями.

4.    Випробували можливості неформальної освіти. Аби краще розібратися у зелених підходах, тестували різні навчальні формати: критично обговорювали теми у групах, моделювали зелену логіку, граючи у ігри.

5.    Шукали зелені рішення на щодень. Щоб не лишати зелені принципи на рівні теорії, ми намагалися адаптувати отримані знання до контексту кожного і кожної. Ми сформували зелений чекліст — список запитань, які допоможуть нам «протестувати», наскільки ми та наша діяльність є зеленими на особистому, корпоративному та суспільному рівнях.

Якщо цікаво дізнатися більше, розповідаємо більше:

І. Відбір

Ми зібрали на школі дослідниць, митців, журналісток, урбаністів, екологинь, активістів, керівниць. Це не випадковість, адже одна із цілей академії — сформувати різноманітну спільноту і познайомити людей різних сфер діяльності та професій і спільних цінностей.

Ми отримали 415 заявок з усіх регіонів України. З цих заявок відібрали 24 учасни/-ці. Намагалися бути зеленими: відбирали слухач/-ок академії незалежно від віку (єдина вимога участі — бути повнолітніми), гендеру, етнічності чи інших особливостей.

Учасники та учасниці працюють у групі

Аби забезпечити рівні можливості бути представленими різним групам, серед двох однаково сильних заявок, надавали перевагу заявкам з маленьких міст або від представни/-ць дискримінованих груп та людей, чий доступ до освітніх можливостей, на нашу думку, може бути більш обмежений.

ІІ. Зміст

«Тиждень збиралася докупи мозаїка під час Зеленої академії в Карпатах. Виявилося, що мої постійні інтереси, — ненасилля, екосталість, гендерна рівність і учасницькі практики, на глибинному рівні мають єдину основу», — розповідає Ірина Сальник, одна з учасниць Зеленої.

Учасники та учасниці вішають на стіну папірці зі своїми побажаннями та асоціаціями

На перший погляд, ідея досліджувати ненасилля, екологічність, гендерну рівність та партисипацію разом може видатися дивною. Тож аби з’ясувати, чому це доречно, заглядаємо в історію зеленого політичного руху. З цим нам допомагає спікерка Весна Юсуп (Vesna Jusup), координаторка членської мережі Європейської партії зелених.

Наприкінці 1970-х років у Німеччині зародився зелений рух, що об’єднав навколо кількох спільних цілей протестні групи із найрізноманітнішими ідеями. В основі руху — необхідність запобігти знищенню довкілля та надмірному споживанню природних ресурсів, аби врятувати планету та людство для нащадків. Звідси і назва руху — «зелений». Та екологічність — не єдина цінність, яку відстоювали німецькі зелені: вони також прагнули досягнути соціально справедливого суспільства, вільного від дискримінації, ієрархічності та насильства. Саме зелені першими серед німецьких політичних рухів заговорили про необхідний зв’язок між довкіллям, справедливістю та майбутнім людства задля його сталого розвитку.

Сьогодні зелені партії є у більшості європейських країн. Весна розповідає про те, чому зелені ідеї набирають обертів у Європі, та як національні зелені партії мережуються на рівні ЄС.

«Зелені цінності чи дискурс — це кут зору на проблему, а не набір тем чи готових відповідей для будь-якої ситуації», — зауважує Весна, тож для зелених у ЄС не існує поняття «зелених тем». У основі зеленої оптики низка цінностей та принципів, які ми і досліджуємо: ненасилля, екологічність, партисипацію та гендерну рівність.

Розклад Зеленої академії 2019

Разом зі спікеркою Оксаною Потаповою, фасилітаторкою навчальних та діалогових просторів, феміністкою, співзасновницею ГО «Театр для діалогу» та жіночої ініціативи «Одна з нас», аналізуємо, яким чином ми можемо більш емпатично та ненасильницько взаємодіяти із собою та у групі. Від особистого до політичного — ми також досліджували структурне насилля і його підвалини, аналізували власні привілеї та міркували про те, як наші соціальні інтервенції можуть підсилювати існуючу нерівність, або навпаки, створювати альтернативу і просувати принципи соціальної рівності на практиці.

Іван Вербицький, керівник проєктів і аналітик у сфері розвитку міст в аналітичному центрі CEDOS, розповідає про розвиток низової демократії в Україні, про те, які є рівні й інструменти участі. Разом із ним досліджуємо зв’язок нерівності і партисипативності, слухаємо від Івана, чому у партисипації надважливі поінформованість та експертність.

Один зі спікерів Зеленої академії Іван Вербицький

З Юлією Маклюк, екологинею та крафтивісткою*, говоримо про етапи та динаміку світової екологічної кризи та шукаємо способи, як кожна і кожен із нас щодня можуть робити власні внески у розв’язання світової екологічної кризи.

Про гендерну рівність та фемінізм дискутували із Анною Довгопол, координаторкою гендерної програми Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та співредакторкою ресурсу «Гендер в деталях». Анна розповіла про історію феміністичного руху в Україні та світі, розібрала ключові поняття у гендерних студіях — гендеру та квіру. Розмірковували про те, наскільки тема гендерної рівності є наскрізною, а гендерні питання є у будь-якій діяльності і у будь-якому проєкті.

ІІІ. Формат

Оскільки Зелена академія — маленька модель зеленого суспільства, ми намагалися організувати навчальний простір згідно з зеленими цінностями: облаштували на території простору кілька сортувальних станцій, використовували екопродукцію, харчувались без м’яса, забезпечили учасни/-цям можливість щодня давати відгук на навчальний процес, а також давати свої пропозиції та зміни до нього.

Наповнення кожної Зеленої академії унікальне, в тому числі через те, що ми формуємо програму школи спільно із учасницями та учасниками, враховуючи їх запити та пропозиції. Партисипативне навчання — формат, за якого той, хто навчається, має право та комфортні умови впливати на зміст та процес свого навчання. Завдяки цьому підходу знання перестає бути далеким та чужим. Натомість інформація резонує із контекстами, у яких працюють слухачі та слухачки академії.

Декілька учасників та учасниць у колі щось обговорюють під час вільної програми

Крім цього, ми передбачили у програмі вільні від лекцій та практичних занять години, які учасники та учасниці могли заповнити власними активностями. Формат відкритого простору, який ми впровадили цьогоріч, дозволив запропонувати до обговорення свої «зелені» теми та поділитися власними знаннями із групою.

Працювали у доброзичливому та толерантному до думок та поглядів іншо/-ї просторі. Аби досягнути цього, присвятили кілька годин глибокому знайомству: ділилися історіями власного активізму, говорили про потреби, запити до академії та власні страхи.

Поєднували лекції з груповими заняттями та іграми, аби протестувати отримані знання на практиці. За це вдячні фасилітаторкам академії Мар’яні Завійській та Олені Ангеловій.

IV. Враження

Дуже радіємо, коли чуємо від учасниць та учасників, що Зелена була їм цікавою та корисною:

Леонід Єжуров

Леонід Єжуров

«Зелена академія — це можливість легко і на практиці освоювати уроки гармонії, а також бути серед людей, які хочуть зробити навколишнє менш агресивним і більш усвідомленим. Дуже сподобалося, що не було лукавства, якого я побоювався: мовляв, ось ми зараз будемо сортувати сміття, охороняти сосновий ліс і відмовимося від поліетилену і все, проблеми вирішені. Натомість ми масштабували свій погляд на проблеми, обговорювали те, що все складніше (незважаючи на те, що усе перераховане раніше також необхідно робити). Ось уже минуло кілька тижнів після академії, а я ще осмислюю цей досвід і хочу застосувати його в міру сил, впливаючи на ситуацію у моїй області», — розповідає художник, відеограф та активіст Леонід Єжуров.

Христина Канагіна

Христина Канагіна

«Для мене академія — це досконале поєднання зеленого змісту та форми. Напевно, це перший із освітніх проєктів, який, крім якісних знань, дав мені простір для глибоких розмов і роздумів. Результати продовжують проявляти себе: я досліджую нові теми, помічаю за собою більшу осмисленість та емпатичність, а ще — продумую ідею нового проєкту», — підсумовує свій досвід учасниця Зеленої, студентка Христина Канагіна.

Світлана Ославська

Світлана Ославська

«Здається, ще на жодній освітній програмі в мене не було: стільки поштовхів думати, чому я роблю саме, як роблю; стільки усвідомлень, як я можу робити інакше те, що я роблю; таких зрозумілих осяянь, як не дратуватися на інших людей, якщо вони не роблять те, що я вважаю правильним», — ділиться у соцмережах про Зелену академію учасниця, журналістка Світлана Ославська.

V. Дякуємо

Учасникам та учасницям — за щирість у спільному виробленні знань про зелені підходи. Аплікантам та апліканткам — за інтерес до зелених цінностей і тем. Команді тренер/-ок та фасилітаторок — за те, що побудували чутливий освітній процес, у якому було безпечно та комфортно ділитися власними поглядами та почуттями, бути критичними й взаємодіяти без насилля чи маніпуляцій.

Команді соціально відповідальної івент-агенції «ІНШІ»— за створення навчального простору, дружнього до довкілля та різноманіття, та відкритість до зелених експериментів.

Учасники та учасниці Зеленої академії 2019 сидять та лежать на карематах і слухають лекцію

Оголошення про черговий набір на Зелену академію ми розмістимо на сторінці Фонду в Facebook навесні 2020 року.

Більше фото з події можна переглянути за посиланням.

*Крафтивізм — це використання мистецтв і ремесел для ініціювання соціальних змін або для вирішення соціальних проблем

Текст та фото: Марія Матяшова