Ділимося розповідями випускників та випускниць двох попередніх Зелених академій. Нагадуємо, що до 21 квітня включно триває набір на цьогорічну Зелену.
Передаємо слово одному з випускників — Івану Ніколенко.
Всім привіт! Мене звати Іван Ніколенко. Я родом з Дніпра, але останні сім років проживаю у Києві. Працюю над розвитком демократії та перевіряю чиновни/-ць на доброчесність.
Я брав участь у першому наборі Зеленої академії у 2018 році. Пригадую, що тоді вирішив податися на Зелену, тому що цікавився політичним й екологічним виміром відносин, які були б більш терпимі до людей. Мені хотілося поглибити знання у цій темі. На момент подачі я був членом Студентської Ради КПІ. Ми займалися розвитком локального суспільства, яке б вимагало від адміністрації інституту більш якісної освіти. Паралельно ми популяризували такі погляди, як фемінізм та екологія.
Для мене Зелена академія була корисною з точки зору партисипативного, терпимого та толерантного середовища, яке там утворилося. Відчувалося розуміння атмосфери комфорту та підтримки. Але тим не менше, питання, що піднімалися під час Зеленої, були дуже складними для усвідомлення і емоційного навантаження.
Досвід Зеленої продемонстрував мені, наскільки кращим може бути світ, якщо комунікація буде нетоксичною. Літня школа закріпила впевненість у тому, що такі суспільства можна будувати, що можна вчити людей спілкуватися більш екологічно, — і завдяки цьому суспільство зможе краще розвиватися. Такий підхід набагато є ефективнішим, ніж капіталістичні відносини.
Наразі я вибудовую такий підхід на особистому рівні. Наприклад, якщо я відстоюю певну точку зору, то це частіше спокійна аргументована розмова, аніж намагання когось перетягнути на свій бік. Так само зараз у мене і з друзями набагато тепліші відносини, — саме такі, які були на Зеленій.
