На сайті Міністерства енергетики та захисту довкілля з’явилась інформація про створення комплексу кроків для виведення енергетичної системи України з кризи. У статті йдеться про те, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольга Буславець провели перше засідання Антикризового енергетичного штабу. До штабу увійшли понад 30 представників зацікавлених ЦОВВ, енергогенеруючих компаній, вугільної галузі, профспілок, народні депутати.
Коаліція «Енергетичний перехід» проаналізувала проблеми, озвучені, зокрема, в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольгою Буславець. Запропонований Міністерством енергетики та захисту довкілля комплекс кроків для виведення енергетичної системи України з кризи добре описується народною приказкою «З дощу та під ринву». Замість вирішення системних проблем Уряд пропонує їх поглиблення завдяки ще більшому втручанню та затягуванню і так надто повільних реформ в енергетиці.
Громадськість, зі свого боку, переконана, що існують рішення, які сприятимуть справедливому енергетичному переходу України на відновлювані джерела енергії (ВДЕ).
Проблема 1: Цитуємо О. Буславець: «Ми багато говорили про те, що обіцяємо створити 500 тисяч робочих місць, але зіштовхнулися з викликом втрати вже існуючих робочих місць в галузі енергетики, вугільної промисловості».
У чому насправді полягає проблема: Робочих місць у сфері ВДЕ (у першу чергу, у сфері виробництва обладнання та матеріалів) створюється недостатньо через неспроможність влади забезпечити комфортні умови для інвесторів. Країни, які виконали це завдання, отримують вигоди від швидкого зростання виробництв у сфері ВДЕ.
Вугільні шахти будуть закриватися оскільки:
1) вугілля найбільше пришвидшує зміни клімату;
2) майже всі українські вугільні електростанції порушують вимоги ЄС щодо викидів (і призводять до десятків тисяч додаткових смертей українців);
3) більшість шахт збиткові і досі існують виключно через те, що податки українців використовувалися на підтримку діяльності цих шахт.
Що слід робити:
- Продовжувати демократичні, антикорупційні реформи, спрямовані на створення умов для виникнення виробництв з високою доданою вартістю.
- Продовжити реформи, спрямовані на перепрофілювання вугільних регіонів. Виводити шахти з експлуатації.
- Невідкладно імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про промислове забруднення.
Проблема 2: Зменшення споживання електроенергії з жовтня минулого року внаслідок теплої зими і карантинних заходів.
Що не так: В.о міністра енергетики та захисту довкілля називає проблемою скорочення споживання електрики, що зменшило вплив на довкілля та зекономило людям та підприємцям гроші.
Що слід робити: Запропонувати людям та підприємствам антикризові заходи (і їх підтримку), що й надалі знижуватимуть споживання «брудної» електрики: пільговий доступ до фінансування малої децентралізованої генерації з ВДЕ та підвищення спроможності громад у цій сфері; навчання ОСББ та ОМС для забезпечення попиту на фінансування Енергоефективності (це й буде створювати робочі місця).
Проблема 3: Імпорт електроенергії з Білорусі і Росії, поставки з якої склали на суму приблизно 5 млрд гривень.
У чому насправді проблема: Офіційно Україна впроваджує реформи, спрямовані на приєднання до європейського енергетичного ринку. Ми проти закупівель енергії у країни, що воює з Україною. Але якщо навіть 2% імпортованої електрики викликали кризові явища в українській електроенергетиці, то проблема полягає, звісно, не у цих 2%.
Що слід робити? Продовжувати демократичні, антикорупційні реформи, спрямовані на приєднання до європейських енергетичних ринків.
Проблема 4: Накопичення на складах шахт і ТЕС надмірної кількості вугілля, на яке немає попиту.
Підтвердження: Так, приватні шахти та ТЕС накопичили на своїх складах багато дорогого та нікому не потрібного вугілля.
Що слід робити: Український уряд та українські платники податків не мають вирішувати комерційні проблеми мільйонерів та мільярдерів. Тривале використання вугілля людством призвело рекордно низьких запасів вологи в українських чорноземах.
Будемо раді дізнатися про результати урядової наради з цього питання.
Проблема 5: Зростання генерації з ВДЕ з негарантованим графіком виробництва електроенергії, що створює значні ризики для роботи енергетичної системи.
Що не так: В Україні з 2009 року працює зелений тариф для підтримки становлення та розвитку відновлюваної енергетики, перехід на яку є необхідним ключовим заходом для подолання проблеми змін клімату. У 2020 році уряд зрозумів, що зелений тариф призводить до зростання генерації з ВДЕ, а СЕС та ВЕС генерують електрику відповідно до погодних умов і руху Землі навколо Сонця.
Що слід робити?
– Продовжувати демократичні, антикорупційні реформи, спрямовані на приєднання до європейських енергетичних ринків для збільшення гнучкості електромереж.
– Ліквідувати недоліки, закладені у нову модель ринку ЕЕ при його введенні.
– Вживати заходів для збільшення гнучкості електромереж:
o Розгортання технологій розумних мереж.
o Всіляко підтримувати створення біогазових електростанцій.
o Створити умови для залучення приватних інвестицій у різномасштабні накопичувачі електрики.
o Запровадити вигідні умови для механізмів ринкового регулювання попиту.
Проблема 6: Фінансова розбалансованість виникла через надлишковий обсяг електроенергії та штучні адміністративні обмеження, що спотворило ціноутворення на ринку електричної енергії та спричинило збиткову роботу енергогенеруючих підприємств.
Що не так: Важко зрозуміти, що з переліченого малось на увазі:
- Відсутність ринку допоміжних послуг у енергетиці?
- Вкрай дорогу електрику старих і «брудних» вугільних електростанцій?
- Нижчу від собівартості ціну «атомної» електрики?
- Роздрібні ціни електрики (для людей) нижчі від оптових (для підприємств)?
Що слід робити?
- Продовжувати демократичні, антикорупційні реформи, спрямовані на розвиток енергетичних ринків за моделлю ЄС.
- Забезпечити незалежність та справедливість НКРЕКП.
- Забезпечити включення у тариф на «атомну» електрику витрат на поводження з ВЯП та РАВ, а також на вчасне проектне зняття блоків з експлуатації (з поводження з РАВ, які при цьому утворюються).
Проблема 7: Зупинення будівництва нових сонячних та вітрових генеруючих потужностей по системі «зеленого» тарифу та перехід на конкурентну систему підтримку (аукціони).
«Я хочу, щоб ви зрозуміли: дійсно проблема є. Та хочу підкреслити, що я завжди, ще в дискусіях на комітеті Верховної Ради попереднього скликання, коли ми обговорювали питання запровадження «зелених» аукціонів, підтримувала розвиток відновлюваної енергетики. Але у спосіб, який зробить її дешевшою для наших споживачів і безпечною для енергосистеми. Так, як це здійснюється в багатьох інших країнах світу, які значно випередили нас у цьому напрямку», — наголосила в.о. Міністра.
Існуючі недоліки: З 01.01.2020 р. зелений тариф збережено лише для малої генерації та біогазових станцій (біогаз потрібен для балансування електромереж). Відмовитись від раніше укладених угод про купівлю електрики від електростанцій на ВДЕ (це ще називають евфемізмом «ретроспективний перегляд») — це як взяти гроші у борг і передумати їх віддавати через власну некомпетентність в управлінні справами.
Що слід робити?
- Продовжувати демократичні, антикорупційні реформи, спрямовані на приєднання до європейських енергетичних ринків для збільшення гнучкості електромереж.
- Вживати заходів для збільшення гнучкості електромереж:
o запровадження розумних мереж;
o всіляко підтримувати створення біогазових електростанцій;
o сприяти приватним інвестиціям у різномасштабні накопичувачі електрики.
- Регулювати попит ринковими механізмами.
- Брати приклад з Німеччини.
- Сприяти енергетичним кооперативам.
Проблема 8: Серед наступних кроків уряду — перегляд паливного балансу Україні на основі оновленого балансу електричної енергії, щоб визначити кількість вугілля, яка реально потрібна ТЕС. Паливний баланс планується розраховувати на 2–5 років, щоб можна було розробляти довгострокові програми розвитку вугільної галузі.
Існуючі недоліки: Держава має дбати про те, щоб у ДТЕК було достатньо вугілля та існував попит на електрику з його старих і «брудних» електростанцій? Точно ні!
Що слід робити? Наступні 2–5 років у енергетичному балансі держави має зростати частка ВДЕ і уряд має це забезпечити.
Необхідною складовою для успішного енергетичного переходу та виходом із енергетичної кризи є розбудова підтримки переходу на ВДЕ у громадах. Надмірне споживання енергоресурсів у громадах по суті є ресурсом, який може зробити енергетичний перехід прибутковим. Підтримка базується на залученні до процесу всіх місцевих зацікавлених сторін, а також створення команди. Використання ВДЕ означає використання коштів всередині громади замість оплати ними привозних енергоносіїв. Тому політична підтримка виникає у результаті донесення до членів громади розуміння вигод від ВДЕ для місцевого розвитку. Важливо при цьому, щоб енергетична політика держави носила довгостроковий характер і передбачала конкретні інструменти та механізми для збільшення технологій відновлюваної енергії.
Ми переконані, що перехід на 100% ВДЕ станеться рано чи пізно. Чим далі ми відкладаємо цей перехід, тим дорожче за нього заплатимо. Сьогодні потрібно продовжувати реформи за зразком європейського ринку та для приєднання до європейських енергетичних мереж, адже зараз ми пожинаємо плоди затягування та спотворення цих реформ.
Стаття вперше опублікована на сайті коаліції «Енергетичний перехід»