Як застосувати 4-й енергопакет ЄС для розвитку малої ВДЕ-генерації в Україні?

Вітряні електростанції у полі

-          Як новий європейський підхід, запропонований у 4-му енергопакеті ЄС, стимулює розвиток малих гравців ВДЕ-ринку?

-          Які інструменти 4-ого енергопакету ЄС можуть бути ефективно застосовані в Україні?

-          Особливості підтримки для малої генерації та ВДЕ-спільнот які найкращі практики пропонують нам європейці?

Ці питання представни/-ці громадянського суспільства, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, бізнесу та учасни/-ці ринку відновлюваної енергетики порушили 30 вересня під час обговорення «Як застосувати 4-й енергопакет ЄС для розвитку малої ВДЕ-генерації в Україні?», організованого Коаліцією «Енергетичний перехід», Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ Україна за підтримки «Спілки активних користувачів та проз'юмерів» (САСП) і ДАЕЕ.

Запис відеотрансляції можна переглянути тут. Презентація 4-го Енергетичного Пакету за посиланням.

У липні цього року було проведене дослідження, покликане дізнатися, яка частка на ринку ВДЕ електростанцій встановленої потужності менше 1 МВт. За його результатами, їхня сукупна потужність становить лише 2,48% від загальної потужності ВДЕ-електростанцій в Україні (станом на 17 червня 2020 р). Як зазначила на початку події Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро КиївУкраїна: «Така мала частка виробників із потужністю до 1 МВт вказує на несприятливий для малих учасників ринку законодавчий та регуляторний режим. У той же час розвиток малої ВДЕ-генерації має низку переваг, як то менший вплив на мережі, конкурентність і прозорість на ринку електроенергетики за рахунок більшої кількості гравців, доступ громадян/-ок до володіння інфраструктурою. Тому багато країн світу, в тому числі Європейський Союз, активно розвивають саме цей сектор».

Разом із великими можливостями, які приносить розподілена мала генерація, з’являються свої виклики фінансові, технічні, регуляторні. Застарілі мережі та успадковані від монопольної ери негнучкі системи регулювання ускладнюють розвиток малої генерації, однак у світі розробляється все більше підходів, що дозволяють із максимальною користю інтегрувати малих гравців у енергетичні ринки та максимально використати цей потенціал. Зокрема, комплексний підхід до вирішення проблем пропонує ЄС у 4-му Енергетичному Пакеті «Чиста енергія для всіх європейців».

Координаторка коаліції «Енергетичний перехід» Наталія Литвин відзначила, що: «4-й Енергетичний пакет ЄС зібрав кращі світові практики й кодифікував їх, тобто систематизував і перетворив у певні принципи роботи, викладені в Директивах. І цінність його полягає у так званому екосистемному, комплексному підході, а це відмінне від українського підходу, який дуже фрагментарний».

Також важливою особливістю 4-го Енергопакету є те, що прописані у ньому принципи і положення не повинні в незмінному вигляді переноситися в національне законодавство. Вимагається лише, щоб в національному законодавстві були затверджені положення, що відповідають пропонованим ЄС. Ці положення можуть бути по-іншому сформульовані чи розкидані по різних законах, головне затверджені й належно запрацювати. Така гнучкість дозволяє максимально адаптувати вимоги ЄС до наших потреб та умов.

Держави-члени повинні втілити положення 4-го Енергопакету вже в 2021 році. Документ відображає бачення того, за яким сценарієм ЄС може здійснити перехід до нового енергетичного майбутнього. «У 4-му Енергопакеті читаємо про те, що громадяни мають стати власниками енергетичного переходу. Це яскраво виражений соціальний компонент. Перехід не може відбуватись від одних великих компаній до інших, свою роль у ньому повинні зіграти громадян/-ки, як вони це роблять у передових європейських країнах», — каже Андрій Зінченко, голова та співзасновник енергетичного кооперативу «Сонячне Місто», співзасновник ГО «Спілка Активних Споживачів та Проз'юмерів». Бачимо, що тут визнається тенденція до децентралізації, а споживач/-ки повинні бути прямими учасни/-цями ринку електроенергії. Андрій Зінченко розповідає, що документ зосереджується саме на важливості розвитку малої генерації. Як вказано у Пункті (17) Преамбули Директиви щодо ВДЕ: «Малі установки можуть створювати великі вигоди у збільшенні громадського позитивного сприйняття ВДЕ та забезпечення розгортання ВДЕ-проєктів, особливо на місцевому рівні».

І справді, перехід до ощадливого енергоспоживання та відновлюваних джерел енергії є ключем у вирішенні не лише проблеми зміни клімату, але й рушієм позитивних економічних та соціальних змін для громад. І важливо, щоб українські міста та територіальні громади отримали стимули та механізми, щоб здійснювати енергетичний перехід.

Як 4-й Енергопакет підтримує малу генерацію?

-          Держави можуть звільняти малі установки від участі в тендерних/аукціонних процедурах.

-          Адміністративні/погоджувальні процедури для малих установок повинні бути спрощені порівняно із великими установками.

-          Тривалість дозвільних процедур для об’єктів потужністю до 150 кВт повинна бути не довшою за 1 рік.

Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, підтверджує думку про те, що малу ВДЕ-генерацію слід підтримувати: «На мою думку, розвиток і заможність держави визначається не кількістю об’єктів, побудованими іноземними або місцевими великими інвесторами, а саме малими домогосподарствами. Що більше їх буде, то країна стане заможнішою. Це демонструє Німеччина, де сьогодні близько мільйона домогосподарств встановили сонячні електростанції».

У своїй презентації Юрій Шафаренко вказав, що в Україні 25 660 тис. домогосподарств сьогодні встановили СЕС (загальна кількість домогосподарств за даними Держенергоефективності 6 млн). Виробляють ці домогосподарства електроенергію, яку реалізовують у мережу (без власного споживання) потужністю 757 млн КВт год/рік і вони можуть забезпечувати елекроенергією близько 252 000 таких самих домогосподарств.

Під час обговорення були представлені різні точки, у тому числі інвесторів. Степан Кушнір, проєктний менеджер Компанії «Індіан Солар», Голова Правління ГО «Хмельницький енергетичний кластер», висловився з приводу того, наскільки складно зараз компаніям та інвесторам вести роботу. «В умовах, коли держава не може забезпечити стабільну ситуацію у сфері, від великих проєктів з відновлюваної енергетики доводиться відмовлятис (ідеться, зокрема, про сонячну енергетику), тому зараз збільшується інтерес до малих проєктів. Ускладнює роботу й комунікація з Постачальники електроенергії (обленерго). Часто складнощі трапляються у видачі технічних умов, погодженні проєктної документації тощо».

Під кінець дискусії учасни/-ці та спікер/-ки повернулися до теми участі громад в енергетичному переході, зокрема, Степан Кушнір зазначив, що інвестори зацікавлені у тому, щоб громади зробили повну інвентаризацію земель, які можуть бути використані для встановлення малих об’єктів ВДЕ. Рекомендує, щоб громади давали про себе знати інвестор/-кам, адже зараз маємо «вікно можливостей», коли станції до 1 МВт цікаві інвестор/-кам більше, ніж великі.

Все це сприяє розвитку громад, адже за правильного економічного регулювання — це розвиток економіки, приплив інвестицій, податки і нові робочі місця. Окрім того, розподілена генерація дозволяє залучити приватні інвестиції в справедливий енергетичний перехід від осіб з невеликими доходами.