Безпека людини: оцінка та очікування мешканців та мешканок чотирьох областей України

Безпекова політика часто сприймається через призму перебігу військових дій на сході України, діяльності чи бездіяльності правоохоронних органів, присутності та відсутності потенційних загроз. Спостерігаючи за розвитком подій у сьогоднішньому світі, очевидним стає факт необхідності переосмислення такого сприйняття та переходу до ширшого розуміння. Оскільки в основі будь-якої держави насамперед стоїть безпека та добробут її громадян/-ок.

У відповідних умовах, актуальним стає концепт «безпеки людини», який часто згадується у західному наративі як «human security». Завдяки цьому, розуміння поняття «безпеки» набирає дещо ширшого спектру, у межах якого в основі політики увага зосереджується насамперед на впливі на громадян/-ок.

У межах проведеного дослідження, для нас важливим було зосередити фокус саме на думці громадян/-ок та їхньому розумінні поняття «безпеки». Що потрібно населенню, щоб відчувати себе захищеними та в безпеці? Завершення війни на Донбасі (як та на яких умовах)? Сильна та злагоджена державна політика (у чому вона повинна проявлятися?) чи стабільність на місцях? Якими є потреби, виклики і перешкоди для того, щоб відчувати себе у безпеці?

Цей звіт підсумовує результати соціологічного дослідження, яке проводилося у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Отримані результати зображають не лише розуміння поняття «безпеки», але водночас і досліджують основні напрямки безпеки людини, а саме: персональну, політичну, економічну безпеки, а також наскрізні теми, такі як охорона здоров’я та навколишнього середовища, і безпеку спільноти загалом.

Отримані результати стали підставою для формування ключових висновків та рекомендацій, які стануть у пригоді відповідальним за формування політики як на національному, так і на місцевому рівнях органам місцевого самоврядування відповідних областей, а також громадському сектору та міжнародним організаціям.