Ми хочемо підтримати жінок, які зараз знаходяться в умовах війни і роблять все можливе для спільної перемоги, підняти бойовий дух жіноцтва, нагадати, що ми сильні, дати віру, що обовʼязково вистоїмо.
На 8 березня 2022 року ми мали зовсім інші плани. Збирались на Жіночий Марш, хотіли запровадити нову традицію — дарувати одна одній фіолетові квіти, як символ фемінізму.
Натомість сьогодні 13-й день війни.
Жінки України роблять все що можуть, щоб її зупинити - як і чоловіки. Воюють і волонтерять, на фронті і в тилу. Народжують дітей у підвалах. Закликають до відповідальності світових лідерів. Залучають світову спільноту. Допомагають. Рятують життя. Зберігають спокій.
Гендерні стереотипи розвіялись. Навіть на кухнях жінки рятують Україну. На кухнях, де годують військових і готують бандерівські смузі.
Жінки надихають на боротьбу за Україну весь світ. І це натхнення — вбивча сила.
Наші чоловіки і жінки на фронті. Наші волонтерки і волонтери в тилу і в облозі. Українці і українки, які виходять на мітинги і підтримують одне одного.
Наші рівноправні герої і героїні, яким ми щодня дякуємо.
8 березня 2022 року таке. Ми його завжди пам’ятатимемо.
І хоча нам не вдалося відсвяткувати цей Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир так, як ми хотіли, впевнені, що незабаром у нас буде інший привід для свята — ПЕРЕМОГА. В тому числі і завдяки українським жінкам!