Що сталося за останній місяць повномасштабної війни Росії проти України? Розповідаємо про економіку, енергетику, обстріли, життя під окупацією та інше. Вперше опубліковано на сайті Share the Truth.
Збитки та відновлення
«За рік війни прямі збитки, завдані будівлям та інфраструктурі, перевищили 135 мільярдів доларів США», - йдеться в другому Оперативному звіті щодо збитків та потреб, розробленій спільно Групою Світового банку, урядом України, Європейською комісією та Організацією Об'єднаних Націй. Найбільше постраждав житловий сектор (38%), транспорт (26%), енергетика (8%), торгівля та промисловість (8%), а також сільське господарство (6%). Найбільших прямих збитків зазнали 6 областей - Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Київська та Херсонська.
Згідно з оцінкою, сумарні потреби на реконструкцію та відновлення перевищують 411 мільярдів доларів США, що у 2,6 рази більше, ніж фактичний ВВП України у 2022 році". Це займе приблизно 10 років, враховуючи інфляцію, ринкові умови, різке зростання цін на будівництво яке зазвичай спостерігається в районах масової забудови, вищі страхові внески, а також перехід до більш низької енергоємності та більш стійкого, інклюзивного та сучасного планування. Найбільше потреб передбачається у сфері транспорту (22%), житла (17%), енергетики (11%), соціального захисту та засобів до існування (10%), управління вибухонебезпечними предметами (9%) та сільського господарства (7%), йдеться у звіті.
Боротьба з корупцією
Група держав проти корупції (GRECO), що є антикорупційним моніторинговим органом Ради Європи, представила проміжний звіт про виконання Україною заходів із запобігання корупції серед членів парламенту, суддів і прокурорів, який охоплює період до 2022 року. Згідно зі звітом, Україна виконала або впоралася задовільно з п'ятнадцятьма з тридцяти однієї рекомендації. Дев'ять з решти рекомендацій були виконані частково, а сім не були виконані зовсім. Група відзначає зусилля Національного агентства з питань запобігання корупції, спрямовані на надання рекомендацій та проведення тренінгів для парламентарів щодо їхніх зобов'язань, пов'язаних з доброчесністю. Що стосується прокуратури, Група особливо відзначає призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та видання коментаря Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а також інші позитивні зрушення. Однак судова система в цілому ще не зазнала необхідних змін. Зокрема, не було досягнуто прогресу у запровадженні чітких, єдиних та об'єктивних критеріїв періодичного оцінювання суддів, а судді все ще мають право брати участь у процедурі власного відводу, при цьому засобів оскарження цього рішення немає.
Правосуддя
Європейська Рада представила висновки щодо України 23 березня в рамках обміну думками з Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Гутеррешем. Європейський Союз відданий забезпеченню повної відповідальності за воєнні злочини та інші найтяжчі злочини, скоєні вході російської агресії проти України. Для досягнення цього, серед іншого, важливо створити належний механізм для переслідування злочину агресії, який викликає занепокоєння всієї міжнародної спільноти. У цьому контексті Європейська Рада вітає домовленість про створення нового Міжнародного центру з переслідування за злочини агресії проти України в Гаазі, який буде пов'язаний з наявною Спільною слідчою групою, яку підтримує Євроюст.
Спорт
Україна, Естонія, Латвія, Литва та Польща 27 березня зробили спільну заяву щодо недопущення російських та білоруських спортсменів до участі у міжнародних спортивних змаганнях. Вони наголосили, що не громадянство спортсменів визначає їхню роль, а те, що вони спонсоруються/підтримуються їхніми урядами або бізнесом, який підтримує кремлівський режим, що продовжує свою агресивну війну проти України, або навіть безпосередньо пов'язані з російськими військовими. Нарешті, вони закликали Міжнародний олімпійський комітет переглянути свої наміри і повернутися до початкової, добре перевіреної позиції, яку підтримує міжнародне співтовариство.
Міжнародний олімпійський комітет видав рекомендації для міжнародних федерацій та організаторів міжнародних спортивних заходів щодо участі спортсменів з російським або білоруським громадянством у міжнародних змаганнях. Таким чином, спортсмени з російським або білоруським паспортом повинні брати участь у змаганнях лише як індивідуальні нейтральні спортсмени, а команди спортсменів з російським або білоруським паспортом не можуть бути допущені. Крім того, допоміжний персонал та спортсмени, які активно підтримують війну, не можуть брати участь у змаганнях або бути заявленими. Спортсмени, які працюють за контрактом з російськими або білоруськими військовими або органами національної безпеки, не можуть брати участь у змаганнях. Те саме стосується і допоміжного персоналу. Однак видані рекомендації не стосуються участі спортсменів та їхнього допоміжного персоналу з російським або білоруським паспортом в Олімпійських іграх у Парижі 2024 року або зимових Олімпійських іграх у Мілані та Кортіні 2026 року.
Тим часом міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт заявив, що російська війна забрала життя 262 спортсменів. Крім того, російська армія також зруйнувала 363 спортивні об'єкти в Україні.
Міста під обстрілом
У понеділок, 27 березня, російські окупанти обстріляли центр Слов'янська Донецької області. Російські війська завдали удару по місту ракетами С-300. Зруйновано адміністративні та офісні будівлі, п'ять багатоповерхівок і сім приватних будинків. Двадцять людей отримали поранення, двоє загинули. Ще одне місто в Донецькій області, Авдіївка, потрапило в червону зону і з 27 березня стало закрите для в'їзду. Зокрема, до міста не зможуть потрапити журналісти та волонтери. Крім того, цього тижня має відбутися обов'язкова евакуація дітей після впровадження відповідного механізму, оприлюдненого ще в березні.
Що стосується Херсонської області, 3 квітня російська армія здійснила 61 обстріл Херсонської області, загальна кількість випущених снарядів за добу склала 224. Чотири рази росіяни обстріляли місто Херсон, при цьому десять снарядів влучили в житловий масив і територію медичного закладу.
Права людини
5 квітня 50 країн-членів ООН засудили дії Російської Федерації в Україні, зокрема, порушення прав дітей. Заява була прийнята у відповідь на арбітражну зустріч Росії щодо незаконної примусової депортації дітей Російською Федерацією. У заяві підкреслюється, що Росія представляє свої дії в Україні як такі, що відповідають міжнародному праву, в тому числі й ті, що стосуються депортації дітей.
Ірина Данилович, медсестра та активістка в Криму, яку російська влада затримала незаконно, тримала сухе голодування до отримання термінової медичної допомоги. У минулому Ірина співпрацювала з кількома українськими ЗМІ, а з квітня 2022 року її тримає під вартою російська влада. 28 грудня 2022 року вона була засуджена до семи років нібито за поводження з вибуховими речовинами. 22 березня 2023 року Ірина оголосила сухе голодування "до встановлення діагнозу і початку лікування або до біологічної смерті". У листах до рідних Данилович повідомляла про різке погіршення стану здоров'я, а 2 березня повідомила про це помічнику Уповноваженого з прав людини в Криму під час його візиту до Сімферопольського СІЗО. З того часу вона не отримувала жодної медичної допомоги і майже перестала чути на одне вухо. 6 квітня вона припинила голодування в обмін на медичну допомогу.
Україна входить до п'ятірки країн, поряд з Колумбією, Мексикою, Бразилією та Гондурасом, де правозахисники перебувають під особливою загрозою. Такі інциденти відбуваються в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну, де правозахисники займаються гуманітарним реагуванням, а журналісти-правозахисники також стали особливою мішенню для російських сил. Задокументовано щонайменше 50 вбивств правозахисників, скоєних російськими збройними силами.
Життя під окупацією
Окупанти посилюють контрдиверсійний режим у Криму. В окупованому Красноперекопську співробітники ФСБ РФ проводять принизливі фільтраційні процедури, обшуки з роздяганням, допити з побиттям цивільних осіб тощо.
У Херсонській області росіяни погрожують людям "ямою" за відмову від російських паспортів, тобто тим, що надягають на жертву мішок і кидають у траншею. Також росіяни здійснили рейд до селища Азовське, де проводили "профілактичні обшуки" та погрожували мешканцям, які не мали російських паспортів. Метою таких репресивних заходів є здійснення психологічного тиску.
Продовольча безпека
Тристороння угода між Україною, Туреччиною та Росією щодо "зернової ініціативи" була продовжена ще на 120 днів. Тим часом МЗС Росії оголосило про продовження зернової угоди лише до 18 травня і пригрозило виходом з ініціативи. В ООН часових рамок не уточнили.
У Миколаївській області розпочалося першочергове розмінування сільськогосподарських угідь. За попередніми оцінками, понад 470854 га сільськогосподарських угідь у 9 областях України (Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Черкаській) потребують обстеження та, за необхідності, розмінування (гуманітарного розмінування). Тому за результатами нетехнічного або технічного обстеження територія, що потребує гуманітарного розмінування, може бути значно зменшена.
Енергетична безпека
З 10 жовтня 2022 року Росія випустила понад 1500 ракет і безпілотників, а також артилерійських снарядів, спрямованих на енергетичну інфраструктуру України, з яких, за оцінками, понад 100 ракет, влучили у великі енергетичні об'єкти, йдеться у Звіті про енергетичні збитки України. В електроенергетичному секторі через завдані збитки генеруючі потужності скоротилися на 61 відсоток. Крім того, 41 з 94 важливих високовольтних трансформаторних підстанцій, розташованих на підконтрольних уряду територіях, були пошкоджені або зруйновані ракетами або безпілотними літальними апаратами. В більше, ніж половину з цих 41 підстанцій поцілили більше одного разу. Що стосується вугільної та гірничодобувної промисловості, приблизно чверть українських державних шахт розташовані на території, яка наразі перебуває під військовим контролем Російської Федерації.
30 березня Енергетичне співтовариство та НАК "Нафтогаз України" домовилися створити експертну групу для розробки інструментів підвищення енергетичної безпеки України. Група також проаналізує поточну ситуацію в енергетичному секторі України, розгляне наявні та потенційні ризики та запропонує можливі рішення.
Рафаель Гроссі, голова Міжнародного агентства з атомної енергії, вдруге відвідав Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) в Україні. Поїздка дозволила йому побачити пошкодження, яких зазнала станція з часу його останнього візиту у вересні, і особливо під час обстрілів у листопаді. ЗАЕС також зазнала неодноразових відключень електроенергії, що змусило її тимчасово покладатися на аварійні дизель-генератори для охолодження реактора та інших функцій ядерної безпеки та захисту.
Підтримка економіки
20 березня Велика Британія підписала надважливу угоду про цифрову торгівлю з Україною, яка підтримає економіку останньої та дасть значний поштовх для британсько-українських торговельних та інвестиційних відносин. Угода допоможе Україні підтримати свою економіку під час теперішньої кризи та закласти основи для відновлення та відродження. Україна отримає гарантований доступ до фінансових послуг, які грають вирішальну роль у відновленні, завдяки спрощенню транскордонних потоків даних, передбачених угодою. Український бізнес також зможе успішніше та дешевше торгувати з Великою Британією за допомогою електронних транзакцій, електронних підписів та електронних контрактів. Велика Британія також продовжує підтримувати Україну через рішучі санкції проти Росії.
Визнання Голодомору
Протягом березня ще три парламенти європейських країн визнали Голодомор геноцидом українського народу, зокрема Голодомор визнано "геноцидом, вчиненим тоталітарним урядом у Москві проти народу України". Це Бельгія, Ісландія та Франція.
Останні опитування
Аналітичний центр Bertelsmann Stiftung опублікував опитування щодо ставлення європейців до України. Згідно з результатами, 65% європейців вважають, що Україна повинна стати членом ЄС у найближчі роки. Більше того, 67% вважають, що Європа повинна стати менш залежною від російських енергоносіїв, навіть якщо це призведе до зростання інфляції. Крім того, 61% виступають за надання Європейським Союзом зброї для України.
Тим часом, дослідження настроїв самих українців, проведене Міжнародним республіканським інститутом, демонструє, що українці висловлюють рекордно високу підтримку членства України в НАТО - 82%. Цей показник зріс на 10% порівняно з попереднім опитуванням у червні 2022 року та на 23% порівняно з результатами квітня 2022 року. Вступ до ЄС підтримують 85% респондентів порівняно з 80% у червні та квітні 2022 року.
Варто переглянути
Документальний фільм-розслідування про втечу двох дівчат-підлітків з Херсона. Мешканки міста 16-річна Маша та 18-річна Настя пережили російську окупацію та втекли з-під варти після того, як їх тримали в холодних приміщеннях та погрожували відправити на "яму", де військова комендатура та ФСБ катували українських підлітків.