Яким було життя під окупацією у квітні-травні, що змінилося в зовнішній політиці та інших сферах під впливом війни Росії проти України? Огляд вперше опублікований на сaйті Share the Truth.
Міста під обстрілами
28 квітня російські війська завдали ракетного удару по Україні, влучивши в житлові будинки в Умані Черкаської області. Загинули 23 людини: 22 витягнули з-під завалів, одна людина померла в лікарні. Серед загиблих - шестеро дітей: троє хлопчиків (1.5, 16 і 17 років) і троє дівчаток (8, 11 і 14 років).
На півдні України 3 травня під Херсоном в результаті російського обстрілу загинули 23 людини, внаслідок влучання в гіпермаркет, залізничний вокзал і житлові будинки. 8 травня, за даними КМВА, Україну атакували 35 дронів-камікадзе та 16 ракет.
Збитки та відновлення
Заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Юрій Арістов повідомив, що сума прямих матеріальних збитків, що були задокументовані, склала 143,8 млрд доларів. Найбільше постраждали житлові будинки (37,3%), інфраструктура (25,2%), активи підприємств і промисловість (7,9%), галузь освіти (6,2%), агропромисловий комплекс і земельні ресурси (6,1%), енергетика (5,6%).
Крим
Близько 30 членів Меджлісу кримськотатарського народу зазнали репресій з боку Росії за роки окупації Криму. З початку окупації у 2014 році члени Меджлісу стали "мішенню" для переслідувань з боку російської адміністрації. Наступні члени Меджлісу є одними з найвідоміших жертв політично мотивованих переслідувань у Криму: Наріман Джелял, Ахтем Чийгоз, Ільмі Умеров, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що затримання кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова, заарештованого на 15 діб 25 квітня російським окупаційним судом у Білогірську, АР Крим, є прикладом російських репресій проти корінного народу.
Права людини
Правозахисна група ZMINA опублікувала звіт про випадки з різних регіонів України, які свідчать про вибірковість дій Росії проти цивільного населення залежно від регіону та рівня (не)підтримки російського вторгнення серед місцевого населення. Аналіз ґрунтується на 57 поглиблених інтерв'ю з цивільними особами, які стали жертвами та свідками катувань і жорстокого поводження, та 67 поглиблених інтерв'ю з жертвами викрадень і родичами жертв.
Видання The New York Times повідомляє, що витік інформації про внутрішній огляд, проведений на замовлення міжнародної неурядової організації Amnesty International, містив значні недоліки, а також звинувачення української сторони в тому, що вона незаконно наражає громадян на небезпеку, розміщуючи збройні сили в районах, де проживає цивільне населення. Тим не менш, комісія одноголосно дійшла висновку, що Amnesty International неправильно сформулювала свою заяву, і що її ключові висновки про те, що Україна "порушила міжнародне право, не були "достатньою мірою підтверджені" наявними доказами". Зокрема, в серпневому звіті було звинувачено Україну в "систематичній нездатності вжити жодних заходів", а також сказано, що вона повинна була попередити цивільне населення. Але у звіті зазначається, що Amnesty International "не змогла конструктивно взаємодіяти з українською владою" щодо того, чи були можливими рівноцінні альтернативні місця розміщення сил, евакуація або попередження. Також, згідно зі звітом, дескриптор "закономірність" було вжито некоректно, оскільки він передбачає, що загалом "багато або більшість цивільних жертв війни загинули в результаті рішення України розмістити свої сили поблизу місць проживання цивільного населення", на противагу "готовності Росії навмисно або невибірково обстрілювати цивільних осіб або цивільні об'єкти".
Життя під окупацією
На тимчасово окупованих територіях росіяни продовжують нав'язувати місцевому населенню погляди Кремля на російсько-українську війну, для цього окупанти обладнують "кінотеатри". Туди для перегляду російських пропагандистських фільмів росіяни примусово звозять працівників комунальних установ та інших захоплених підприємств.
На тимчасово окупованих територіях Луганської області поширюється гуманітарна криза, оскільки більша частина медикаментів йде на потреби російських комбатантів. Після переведення більшості лікарень області у формат роботи військових госпіталів, цивільне населення не може отримувати медичні послуги. При цьому люди зіткнулися з гострою нестачею медикаментів, оскільки пріоритет у лікуванні надається росіянам.
Крім того, на тимчасово окупованому лівому березі Херсонської області представники окупаційних адміністрацій відбирають у місцевого населення човни. Таким чином вони намагаються зменшити дефіцит плавзасобів у з'єднаннях Збройних сил Російської Федерації.
Окупанти в Криму посилюють військово-патріотичне виховання дітей – голова окупаційної адміністрації півострова Сергій Аксьонов підписав відповідне розпорядження. Очікується, що в школах будуть проводитися такі заходи, як "День призовника" і "Готовий до праці та оборони", залучення дітей до "Юнармії" (дитячо-юнацького громадського руху).
Зовнішня політика
20 квітня у Києві було підписано Угоду про приєднання України до Механізму цивільного захисту ЄС. Це найбільша у світі система надання скоординованої на міжнародному рівні оперативної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Повноправна участь України в Механізмі цивільного захисту сприятиме посиленню спроможності країни запобігати та реагувати на природні, техногенні та військові катастрофи на національному та міжнародному рівнях із залученням національних сил країн-членів ЄС. 25 квітня ЄС надав Україні ще 1,5 млрд євро в рамках щорічного пакету макрофінансової допомоги.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідав Україну 20 квітня, де зустрівся з Президентом Зеленським та його урядом. Пан Столтенберг наголосив на незмінній підтримці НАТО України, яка продовжує захищатися від жорстокої агресивної війни з боку Росії. Під час прес-конференції Генеральний секретар підкреслив, що члени НАТО надали Україні понад 150 мільярдів євро підтримки з часу початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року і що члени Альянсу за ці роки забезпечили підготовку десятків тисяч українських солдатів.
Продовольча безпека
За словами Першого віце-прем'єр-міністра та Міністра економіки України Юлії Свириденко, розроблено план дій з розмінування сільськогосподарських земель. Визначено пріоритетні економічні регіони, затверджено карту потенційно небезпечних територій, встановлено чіткі та прозорі критерії поетапності розмінування. Загалом буде обстежено та розміновано 470 000 га сільськогосподарських угідь. Найбільша площа забруднених земель знаходиться на півдні та сході України. У Херсонській області необхідно обстежити понад 208 000 га, у Харківській - майже 160 000 га, у Миколаївській - понад 85 000 га. Крім того, перший віце-прем'єр-міністр повідомив, що майже 174 000 км2 землі в Україні є потенційно забрудненими, що впливає на забезпечення продовольством 81 млн людей у всьому світі.
За оцінками Світового банку, повний комплекс заходів з гуманітарного розмінування коштуватиме 37,4 млрд доларів. США. За попередніми оцінками, лише для першочергового обстеження і розмінування сільськогосподарських угідь необхідно 1,5 млрд доларів США.
Енергетична безпека
2 травня Італія, член-засновник Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та його стратегічний партнер, підписала з ним угоду про надання грантів на суму до 10 млн євро для підтримки діяльності Банку в Україні, зокрема для підтримки оператора системи передачі електроенергії "Укренерго".
ЗМІ
Згідно з Індексом свободи преси, опублікованим міжнародною недержавною організацією "Репортери без кордонів" 3 травня, Україна за рівнем свободи преси піднялася в рейтингу з 106-го на 79-е місце з минулого року. Це пов'язано, головним чином, з економічною стабілізацією більшості ЗМІ. Крім того, зменшився вплив олігархів на журналістику. Однак у категорії безпеки Україна посідає передостаннє місце у світі через воєнні злочини Росії проти працівників ЗМІ в Україні.
4 травня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA оприлюднили результати опитування щодо викликів для свободи слова та журналістів в умовах війни. Більшість респондентів стверджують, що свобода слова в Україні є. Вона має недоліки, суттєві обмеження в умовах воєнного часу та вразливості, але якимось чином зберігається навіть за таких обставин. Водночас опитані журналісти, які проживають у східному макрорегіоні, частіше за інших негативно оцінюють рівень свободи слова в Україні: 6% вважають, що свобода слова перебуває на дуже низькому рівні, а 24% - що на низькому. У регіональному розрізі на Сході України також найбільша частка тих, хто оцінює рівень свободи слова в країні як дуже високий.
Водночас значна частина журналістів погоджується з тезою, що в умовах повномасштабної війни в Україні не може бути тієї свободи слова в її традиційному розумінні, яка була до російського вторгнення. Під час кількісного експертного опитування на запитання, чи існує в Україні цензура, 26% респондентів відповіли, що вона є системною, 38% - що існує в окремих ЗМІ, а 31% вважають, що вона існує лише у вигляді поодиноких випадків. При цьому поляризація журналістів у цьому питанні значно посилилася з 2019 року. 40% опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури, тоді як третина виступає проти неї. Журналісти, які визнали наявність цензури, найчастіше вказували, що її здійснюють різні органи державної або місцевої влади, а також власники ЗМІ. Самоцензура з боку журналістів опинилася на третьому місці.