Переосмислення імперського минулого в публічному просторі Миколаєва: аналіз та результати

Аналіз і рекомендації щодо подолання наслідків русифікації і тоталітаризму можуть бути складним завданням, оскільки ці явища мають глибокі історичні та соціокультурні корені. Події минулого досі мають глибокий вплив на українське суспільство, культуру та ідентичність громадян, а наслідки цього простежуються у сучасній історії як на глобальному, так і на локальному рівнях. Переосмислення імперського минулого в публічному просторі вимагає комплексного підходу та врахування багатьох факторів, а також співпраці чиновників, істориків, краєзнавців та активних представників громади. Так це і відбувалося в Миколаєві.

Під час кабінетного дослідження розглянули 1200 назв вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів та площ міста, відповідно до чинного Реєстру топонімів міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 03.09.2009 № 36/27 «Про затвердження реєстру топонімів міста Миколаєва» (зі змінами та доповненнями). Як результат цього етапу, 259 назв топонімів запропоновані до перейменування, ще 7 потребують уточнень. Ці пропозиції передані до опрацювання новоствореній топонімічній комісії Миколаївської міської ради.

Аналіз топонімів, назви яких містять русизми та орфографічні помилки (наприклад вулиця Рябінова замість Горобинової, Степна замість Степова, Рибацька замість Рибальської) свідчить про необхідність проведення процесу дерусифікації для збереження автентичності та культурної спадщини. Виявлені помилки у назвах вулиць та провулків свідчать про вплив інших мовних традицій та вимагають виправлення згідно з правилами українського правопису. В цьому випадку дерусифікація допомагає відновити історичну точність та автентичність українських топонімів. Такий підхід сприяє підтримці мовної ідентичності та подоланню впливу русифікаторської політики, яку сторіччями практикували Російська імперія та Радянський Союз. Крім того, дерусифікація топонімів є важливим кроком у збереженні мовної та культурної спадщини нації. У Миколаєві нараховали 48 подібних топонімів, усі з яких запропоновані до перейменування.

Аналіз топонімів, назви яких пов’язані з Російською Федерацією, вказує на важливість дерусифікації цих назв для збереження української мовної та культурної єдності. Відновлення чи присвоєння українських назв сприятиме відродженню національної ідентичності та укріпленню мовної культури, адже у такий спосіб демонструється суверенність та автентичність України та Миколаєва як частини країни. Всього виявлено 8 топонімів, всі з яких потребують перейменування: Волгоградська вул. – на честь м. Волгоград; Новоросійська вул. – на честь м. Новоросійськ; Сибірська вул. – на честь географічного регіону Сибір.

Топоніми, названі на честь російських військових діячів, героїв війн, політиків та подій, є складовою історичного спадку, частину якого становлять важливі події та особистості минулого. Однак їхня присутність в сучасній топонімії України може бути об’єктом обговорення через політичну чи ідентичну обтяжливість. Розглядаючи ці назви, важливо враховувати, що деякі з них можуть бути сприйняті як символи російського впливу на територію України. Мова йде про вулиці, які названі на честь адміралів Чорноморського флоту (Адмірала Лазарева вул., Адмірала Макарова вул.); інших морських офіцерів та моряків Чорноморського флоту (Казарського вул., Шмідта вул.); офіцерів та військових російської армії (Суворова вул., Кутузова вул.); так званих «батьків-засновників» Миколаєва (Фалєєвська вул., Потьомкінська вул.); революціонерів-декабристів; на честь перемоги у військово-морській баталії (Наваринська вул.). Всього подібних топонімів на мапі Миколаєва налічується 27, з них 18 рекомендовані до перейменування.

Дещо більше миколаївцям у спадок від епохи СРСР дісталось топонімів, названих на честь радянських військових діячів, героїв війн, політиків та подій. В місті 61 вулиця названа на честь: маршалів та генералів СРСР (Маршала Василевського вул., Маршала Малиновського вул.), Героїв Радянського Союзу (Дунаєва вул., Колесникова вул., Леваневського вул.); військових СРСР часів Другої світової війни (Галини Петрової вул., Гастелло вул.); героїв підпільного та партизанського руху СРСР (Віті Хоменка вул., Зої Космодем’янської вул.) та радянських космонавтів (Гагаріна вул., Космонавта Беляєва вул.,). Рекомендовані до перейменування – 53 назви.

Міські топоніми, названі на честь російських діячів культури, освіти і науки, в сучасному контексті можуть створювати проблеми та викликають суперечки, особливо в контексті збереження історичної пам’яті. Йдеться про вулиці та провулки, названі на честь російських класиків літератури (Лермонтова вул., Пушкіна вул., Толстого вул.); російських композиторів (Чайковського вул.); російських публіцистів (Герцена пров.) російських вчених (Тимірязєва вул., Менделєєва вул.). Привласнювання імен російських діячів у топонімах багатьма містянами сприймається як акт культурної асиміляції та підкріплення імперського спадку. Тому 31 топонім з 39 наявних рекомендований до перейменування.

Це ж стосується і топонімів, названих на честь радянських діячів культури, освіти і науки – названих на честь академіків (Академіка Патона вул., Академіка Рильського вул., Сахарова вул., Вербицького вул.) та вчених-кораблебудівників (Бузника вул., пл. імені Анатолія Ганькевича, скв. імені Михайла Александрова, скв. імені Юрія Макарова). Всього таких топонімів у Миколаєві 23, серед них 10 рекомендовані до перейменування.

Актом визволення від імперського впливу та асиміляції, позбавлення від імперського спадку стане перейменування топонімів, назви яких пропагують російську (комуністичну) ідеологію чи радянські міфи. Для держави, що прагне зміцнити свій суверенітет і зберегти незалежність надзвичайно важливо не спотворювати історію, тоді як російська (комуністична) ідеологія та радянські міфи можуть маскувати історичні факти та події. Перейменування 31 з 33 таких топонімів у Миколаєві може допомогти відновити об’єктивне розуміння минулого. Мова про вулиці та провулки, названі на честь радянських військових формувань (28 Армії вул., 116 Дивізії вул.); радянських міфів (Партизанської Іскри вул.); комуністичних свят (Першотравнева вул.); радянського способу життя (Колгоспна вул., Цілинна вул.). 

Також варто виокремити топоніми з мілітарним аспектом. Під час кабінетного дослідження нараховано 224 топоніми, серед яких 51 унікальна назва та назви, що увійшли до попередніх списків. Йдеться про топоніми, що уславлюють різні роди військ та військових діячів минулого; названі на честь різних битв й баталій часів колоніальних війн, Другої світової війни та інших збройних конфліктів, що розв’язала СРСР; українських героїв різних часів.

Є у Миколаєві і назви, що відображають іноземні чи меншинні спільноти та вказують на традиційне міжетнічне співжиття і повагу до різноманітності. Всього топонімів, названих на честь іноземців або представників нацменшин, нараховано 14. Серед них названі на честь болгар – 9 (Алеко Константінова вул., Димова вул.); євреїв – 1 (Шнеєрсона вул.); татар – 1 (Татарська вул.) та інших – 3 (Боплана пров., Спартака вул.). З них 1 топонім рекомендований до перейменування.

Аналогічно слід трактувати топоніми, названі на честь інших географічних назв – вони відображають складну мережу зв’язків та взаємодій між різними місцевостями та територіями, і можуть служити показником впливу різних регіонів та культур одне на одного. Серед них є 18, що названі на честь іноземних міст, країн та інших топонімів (Молдавська вул., Польська вул., Грецька вул.), 27 – на честь українських міст, адміністративних одиниць та інших топонімів (Таврійська вул., Львівська вул.) та 144 – на честь локальних назв (Ольвійська вул., Очаківська вул.). Всього в Миколаєві таких топонімів 189, і 2 рекомендовані до перейменування.

Актуальність рівності у сучасному суспільстві зумовила впровадження гендерного принципу в розгляді миколаївських топонімів. У Миколаєві налічується 220 топонімів, названих на честь чоловіків. Серед них значна частина рекомендована до перейменування, адже названа на честь російських та радянських військових та політичних діячів, представників культури, освіти і науки, а також іноземних комуністів та революціонерів. Варто зазначити, що у цьому списку не враховані так звані «чоловічі» назви, які несуть суто чоловічу конотацію і позначають представників військових угрупувань (68 Десантників вул., Танкістів вул., Героїв Крут пров.) та назви професій (Столярна вул.).

В той же час топонімів, що названі на честь жінок, у місті лише 9. Серед них є вулиці і провулки, названі на честь радянських жінок-військових, учасниць партизанського й підпільного руху (Ганни Дівіної вул., Поліни Осипенко вул.); учасниць українських національно-визвольних змагань (Марії Рибальченко пров.); представниць культури (Дніпрової Чайки пров., Лесі Українки вул.). Подібний дисбаланс не сприяє визнанню та вшануванню досягнень і внеску жінок у різні сфери життєдіяльності в суспільстві, звужує розуміння ролі гендерних стереотипів та нерівності. До того ж, 4 з 9 топонімів увійшли до попередніх списків, тому рекомендовані до перейменування. 

Разом з тим не потребують перейменування 103 топоніми, названі на честь українських військових діячів, героїв війн, політиків та подій. Частина з них названі на честь діячів національного значення – 79 (Богдана Хмельницького вул., Гетьмана Мазепи вул., Грушевського вул.) та діячів місцевого значення – 24. Без змін рекомендується залишити і 41 топонім, названий на честь українських діячів культури, освіти і науки, серед яких особи національного значення – 20 (Гоголя вул., Івана Франка вул.,) та особи місцевого значення – 21 (Январьова вул., Вінграновського вул.).

Без змін пропонується залишити і 229 топонімів з різним функціональним аспектом. Це стосується 45 вулиць і провулків, названих на честь кораблебудування та море-господарчої тематики (Велика Морська вул., Морехідна вул.); 10 вулиць і провулків, пов’язаних зі сферою культури (Фестивальний пров., Художня вул.); 5 топонімів спортивної тематики (Спортивна вул., Олімпійський пров.) та 18 релігійного спрямування (Різдвяна вул., Спаська вул.).

Також під рекомендації з перейменування не потрапляють топоніми, названі на честь флори і фауни – 55 (Сливова вул., Липова вул.); інших професій – 88 (Учительська вул., Трудова вул.); історичні та міфічні – 8 (Антична вул., Княжа вул.).

Було виявлено і топоніми, назви яких повторюються в межах міста («двійники»). Зокрема, є подвоєння назв (вул. Богдана Хмельницького – Тернівка та Широка Балка; вул. Грушевського – Матвіївка та Тернівка) та навіть потроєння назв (Бузька вул. - Варварівка, Мала Корениха та Велика Корениха; Вишнева вул. – Соляні, Матвіївка, Варварівка; Молодіжна вул. – Широка Балка, Тернівка, Мала Корениха). Всього 132 назви, з яких 57 рекомендовані до перейменування.

На другому етапі проєкту, у червні-липні 2023 року, організували електронне опитування мешканців міста щодо перейменування вулиць. В ньому взяли участь мешканці міста, які досягли 14 років та зареєстровані, або мають фактичне місце проживання та перебування на території Миколаєва, в тому числі зареєстровані як ВПО. Свої пропозиції надсилали через електронну форму або на електронну пошту організації. Отримані висновки з цього опитування мають послужити основою для подальшого обговорення та прийняття рішень топонімічною комісією щодо перейменування окремих назв вулиць у місті.

В опитуванні взяли участь 883 респонденти. Загалом було подано 958 пропозицій (934 через онлайн форму та 24 на електронну пошту). До участі долучилися учасники різні за віком (до 18 років – 2,8% респондентів; віком 8-24 – 10,3 %; 26-40 – 39,6 %; 40-59 – 33,8 %; 60+ – 13,5 %), статтю (57,5% жінок; 42% чоловіків та 0,5% небінарних осіб) та сферою зайнятості (підприємець – більше 120 опитаних; викладач\вчитель – більше 90 опитаних; студент\учень – більше 70 опитаних; військовослужбовець – більше 60 опитаних; пенсіонер – більше 60 опитаних; держслужбовець – більше 40 опитаних; інженер – більше 30 опитаних; бухгалтер – до 20 опитаних; безробітній – більше 70 опитаних).

За рівнем активності учасників опитування за районами проживання найбільше мешканців, що висловили різноманітні погляди і думки стосовно перейменування вулиць, проживає у Центральному районі (38% респондентів). Дещо менше учасників опитування мешкає у Заводському (29%) та Інгульському (20%) районах Миколаєва. Найменше респондентів з Корабельного району (13 %).

На цьому етапі визначали пріоритети громади, щоб мати змогу врахували різні аспекти, які важливі для мешканців міста. Зокрема, учасники опитування вказали, що у назвах міських топонімів краще використовувати національні назви (40,5% респондентів, 378 людей); локальні / регіональні назви (38%, 355 людей); міжнародні назви (10,5%, 98 людей). Враховуючи, що під час опитування була можливість обрати декілька варіантів, за всі варіанти проголосувало 325 людей (34,8% респондентів). Варіант «Інше» обрав 21 учасник опитування (2,8%).

Результати опитування показали, що 54,4% респондентів вважають за краще при перейменуванні вулиць використовувати назви міст-побратимів та країн, що долучились до підтримки Миколаєва та України під час війни. Більше чверті учасників опитування (27,4%) зазначили, що такі назви використовувати не слід. Не визначились щодо цього питання 13,6%. А 0,5% у якості відповіді обрало «Свій варіант».

Більшість опитаних не висловила підтримку ідеї перейменування вулиць з історично негативними асоціаціями або назвами, які не відображають поточну реальність. На питання «Як Ви вважаєте, краще відновлювати історичні назви вулиць та інших топонімів, чи дати нові назви з урахуванням сьогоднішніх реалій часу?» за історичні назви висловились 55,9% опитаних, тоді як нові назви імпонують лише 38,3%. Не визначились з відповіддю 3,2% респондентів, а 2,6% обрали власний варіант.

Електронне опитування, проведене серед мешканців міста з питання перейменування вулиць, виявилося важливим інструментом для збору громадської думки та визначення пріоритетів у процесі прийняття рішень щодо цього питання. 417 респондентів (44,6%) дотримуються думки, що при перейменуванні міських топонімів краще використовувати імена визначних діячів (місцевих та регіональних). Використання нейтральних назв підтримує 368 респондентів (41,3%). Імена видатних діячів національного масштабу замість колишніх топонімів хотіли б побачити 366 респондентів (39,2%). При перейменуванні на підтримку назв, пов’язаних з визначними датами та подіями, що замінять попередні топоніми, висловились 224 респонденти (24%). 164 респонденти (17,6%) прагнуть, щоб під час перейменування використали імена видатних діячів міжнародного рівня. 40 респондентів (2,4%) вказало свій варіант.

Загалом, такий аналіз статистичних даних є необхідною умовою створення міського середовища, яке відповідає побажанням і потребам мешканців, та демонструє, як важливо залучати громаду до прийняття рішень щодо розвитку Миколаєва. Результати опитування свідчать про активну участь миколаївців у формуванні майбутнього обличчя міста та відображають різноманітність думок і поглядів щодо найменувань вулиць. Найбільше топонімів хочуть перейменувати у Центральному районі – 67,7% (за це висловились більше 630 учасників). У Заводському районі бажають змінити 16,9% назв, в Інгульському – 10,1%. Найменше змін хочуть бачити у Корабельному районі – лише 5,4% від загальноміської кількості.

У результаті стало очевидним, що найбільше миколаївці прагнуть перейменувати такі вулиці:

• Фалеєвська (162 респонденти)

• Пушкінська (134 респонденти)

• Декабристів (61 респондент)

• Лягіна (53 респонденти)

• Потьомкінська (44 респонденти)

• проспект Центральний (40 респондентів)

• Чкалова (37 респондентів), 6-а Поперечна (14 респондентів)

• 8-го Березня (14 респондентів)

• Крилова (13 респондентів)

• адмірала Макарова (11 респондентів).

Також отримано 28 пропозицій перейменувати парки та сквери міста: 10 пропозицій щодо зміни назви для Парку «Перемога» (альтернативна назва – «Європейський парк»); 4 пропозиції щодо зміни назви для Парку ім. 61 Комунара (вже перейменований у Адміралтейську площу у 2016 р.); 14 пропозиції стосовно різних скверів міста. Надійшло 16 пропозицій перейменувати назви закладів та установ міста: 4 пропозиції щодо зміни назви Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки (назва змінена у 2022 році); 4 пропозиції стосуються перейменування Кінотеатру «Піонер»; 8 пропозицій щодо різних закладів і установ міста. Найбільше було пропозицій щодо перейменування Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна у Миколаївський обласний художній музей ім. Андрія Антонюка.

Серед альтернатив попереднім топонімам найбільше містяни підтримали варіант назвати вулиці іменами Сергія Гуссіді, який жив в місті Миколаєві, був активним громадським діячем, військовим, приймав участь в захисті Донецького аеропорту, а під час повномасштабного вторгнення загинув на сході України, посмертно отримав Героя України та похований на Миколаївщині (144 респонденти). За топонім на честь Олексія Вадатурського, який був аграрієм, займався суднобудуванням, сприяв розбудові міста, був меценатом для учбових закладів, висловились 52 респонденти. Вшанувати пам’ять Гліба Бабіча, відомого миколаївця, поета, волонтера, воїна, який поклав своє життя, героїчно захищаючи Україну, пропонують 43 учасники опитування. Увіковічнити Дмитра Креміня, миколаївського поета, громадського діяча, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, назвавши на його честь вулицю, запропонував 21 респондент. Учасники опитування підтримали появу топонімів, у яких фігуруватимуть імена засновника миколаївської «Просвіти», автора опери «Катерина» та «Історії України-Руси» Миколи Аркаса (17 респондентів), визначного діяча українського націоналістичного руху Степана Бандери (16 респондентів), Ігора Бедзая, героя України посмертно, полковника ВМС ЗСУ, який замінив собою молодого пілота, та при виконанні бойового завдання був збитий керованою ракетою на Одещині 2022 році (14 опитаних), та письменниці Лесі Українки (10 респондентів). Частина містян висловилась за повернення таких історичних назв, як Різдвяна (15 опитаних), Глазенапівська (13 опитаних) та Бульварна (13 опитаних).

Учасники опитування також запропонували варіанти до перейменування топонімів, назви яких повʼязані з РФ: вулицю Волгоградську змінити на Благодатну чи Незалежну; Уральську – на Олени Пчілки чи Карпатську. Замінити на топографічній карті Миколаєва респонденти прагнуть і топоніми, які названі на честь російських діячів культури, освіти і науки: вулицю Маяковського – на Українську; Менделєєва – на Олексія Богатського, хіміка-органіка, доктора хімічних наук, професора, який жив у 1929-1983 рр. в Одесі; Толстого – на Алли Горської, української художниці та дисидентки, громадської діячки, однієї із засновниць та найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва, однієї з перших представниць андеграунду, діячки правозахисного руху 1960-х в Україні; Чайковського – на Володимира Івасюка, видатного українського композитора, автора популярних пісень «Червона Рута», «Водограй» тощо.

Також під час електронного опитування висловлено 31 пропозицію щодо нових назв без прив’язки до конкретних вулиць. Йдеться про імена класиків літератури (Івана Котляревського, Марка Кропивницького, Василя Стуса, Олени Пчілки); імена героїв національно-визвольних змагань 1917-1921 років (Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Петра Болбочана, отамана Григорьєва); імена загиблих героїв російсько-української війни (Олександра Мацієвського, Олександра Янцена); ім’я миколаївського астронома Карла Кнорре; ім’я українського вченого Володимира Вернадського; міжнародних партнерів міста та України (Європейська, Варшавська, Датська або Данської солідарності, Брюсельська). Була пропозиції одну з вулиць назвати на честь британського екс-прем’єр-міністра Бориса Джонсона.

Разом з тим в ході опитування отримано 47 нерепрезентативних відповідей, що не несуть інформаційного характеру. Надійшло 48 пропозицій щодо перейменування існуючих назв вулиць, але таких, що вже були перейменовані. Зокрема, 17 респондентів запропонували перейменувати вул. Московську у вул. Маріупольську, яка вже отримала цю назву. Озвучено 51 пропозицію перейменувати вулиці на честь живих людей (наприклад, письменниці Ліни Костенко, Дмитра Марченка, який керував обороною Миколаєва у 2022 році, Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного). Варто вказати, що дана практика не є прийнятою у світі.

Аби привернути увагу містян до процесу деколонізації, відповідно, спонукати брати активну участь у ньому, а також з метою вивчення і поширення інформації про маркери колишніх епох як елемент негативного комуністичного та імперського спадку в міському просторі Миколаєва, команда проекту організували кілька public talk в онлайн та офлайн форматі. Перший захід на тему «Декомунізація та деколонізація Миколаєва: проблеми і пошук рішення» окреслив нагальну потребу зміни топонімів, яка посилилася з початком повномасштабної війни. Миколаївський історик Юрій Котляр під час свого виступу зазначив, що українцям слід будувати власну державу та мати свою ідентичність, і це на законодавчому рівні слід було узаконити ще у 1992 році, одразу після проголошення Незалежності.

У дискусійному онлайн форматі пройшов і другий захід лекційного циклу. Мистецький критик та арткуратор Костянтин Дорошенко присвятив виступ перейменуванню топонімів у містах як шляху до подолання наслідків русифікації. Лектор зазначив, що Миколаїв має великий культурний потенціал у майбутньому, хоча радянське минуле, коли місто було закритим і «існувало само в собі», роками підживлювало локальний консерватизм, що тепер стає на зваді будь-яким змінам.

Ще дві лекції-дискусії відбулися в офлайн форматі, згрупувавши миколаївців, які не байдужі до теми перейменування міських топонімів. Незалежна експертка у сфері мистецтва Яна Давиденко під час заходу на тему «Залишити не можна перейменувати»: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?» розповіла про історію та цінності, що закладено в назвах центральних вулиць, які містяни запропонували змінити під час електронного опитування. Про сучасний образ жінки у публічному просторі Миколаєва мова йшла на лекції-дискусії «Жіночий слід у топонімах міста»: коли Миколаєву буде чим похвалитися». Увіковіченні у міських назвах вулиць імена жінок, які увійшли у світову історію або в історію України і регіону, та скульптурні жіночі образи уже не відповідають сучасним гендерним ролям і не репрезентують в достатній мірі жіночий досвід та визначних жінок Миколаївщини.

Окремо варто наголосити, що з моменту повномасштабного вторгнення та станом на 10 вересня 2023 року в Миколаєві перейменували лише 1 вулицю в рамках процесу подолання наслідків русифікації і тоталітаризму в топонімах міста! Це один з найнижчих показників по всій Україні. Так, вул. Московську перейменували на вул. Маріупольську. За результатами проведеного аналізу Платформи MY ART, ще 259 міських топонімів чекають на перейменування відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та через невідповідність українському правопису. Проте, депутати Миколаївської міської ради затвердили склад топонімічної комісії лише 7 вересня 2023 року, фактично блокуючи старт її роботи до того. Тому поодинокі громадські ініціативи сьогодні, на жаль, залишаються єдиним проявом уваги до найшвидшого старту процесу деколонізації публічного простору Миколаєва.

При цьому, результати проведеного аналізу та електронного опитування, а також висновки і матеріали доповідей і дискусій, проведених у рамках проекту, вже передані на розгляд новоствореній топонімічній комісії, яка має врахувати їх у своїй роботі під час підготовки пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших споруд на території Миколаєва.