«Живлення для змін»: боротьба Європи проти російського викопного палива

Стаття

Війна в Україні не демонструє жодних ознак уповільнення, а з наближенням європейських парламентських виборів у червні нагальним постає питання подальшої активної участі ЄС у транспортуванні та експорті викопного палива з Росії. У цій статті запропоновано критичний аналіз і стратегії зменшення залежності та підтримки російської видобувної промисловості, підкріплені даними й статистикою, що висвітлюють вплив цього експорту на російську економіку, війну в Україні та глобальну кліматичну кризу. Стаття вперше опублікована на сайті Брюссельського офісу Фонду імені Гайнріха Бьолля.

Razom we stand

Відсутність ембарго на російський зріджений природний газ (ЗПГ) в ЄС підтримує Росію, допомагаючи їй поповнювати свою військову скарбничку і фінансувати постійні обстріли України, які в березні 2024 року залишили без електрики 700 000 людей у другому за величиною місті України, Харкові, і спричинили віялові вимкнення по всій країні, а також масові людські жертви і страждання.

Війна в Україні продовжує вирувати безперервними російськими ракетними ударами, в результаті яких десятки українців загинули і були поранені. До нещодавніх атак 50% енергетичної системи вже було пошкоджено або зруйновано, а зараз ситуація різко погіршилася.

Найбільша приватна енергетична компанія України, ДТЕК, повідомила про втрату 85% своїх вугільних потужностей і масову загибель персоналу.

Жорстокість Росії дестабілізувала геополітичний ландшафт у всьому світі. Починаючи з березня 2024 року, посилення атак Росії на енергетичну інфраструктуру призвело до дефіциту електроенергії щонайменше у п'яти регіонах.

Великі російські «вуглецеві бомби» ЗПГ також посилюють кліматичну кризу, сприяючи загальному глобальному погіршенню клімату, яке коштувало ЄС понад 650 мільярдів євро з 1980 року. Вуглецеві бомби — це масштабні проєкти з видобутку викопного палива, які, як було встановлено, містять щонайменше 1 мільярд метричних тонн викидів вуглекислого газу (CO2), що втричі перевищує загальний річний обсяг викидів CO2 всього Сполученого Королівства.

Дослідники стверджують, що збитки від зміни клімату можуть коштувати 38 трильйонів доларів США на рік до 2049 року, і Європа повинна почати враховувати такі витрати у своєму фінансовому плануванні в енергетиці. Європейський Союз переживає вирішальний момент у своєму прагненні до енергетичної безпеки та сталого розвитку. Центральне місце в цьому дискурсі займають відносини ЄС з Росією, особливо щодо торгівлі викопним паливом. Оскільки Росія володіє значними запасами нафти, газу і вугілля, її енергетичний експорт має глибокі наслідки для європейської економіки, безпеки та екологічної цілісності.

infografics who is buing russian oil

Домінування російського викопного палива

Залежність Росії від експорту викопного палива не викликає сумнівів, і це одне з основних джерел доходу для, здавалося б, бездонного військового бюджету Кремля. Незважаючи на 13 різних пакетів санкцій, ухвалених ЄС з моменту повномасштабного вторгнення, ЄС залишається значним імпортером російського викопного палива — переважно ЗПГ — зі значними обсягами, що надходять на європейські ринки. За оцінками CREA, з початку війни Росія отримала приголомшливий дохід у розмірі 644 мільярдів євро лише від експорту викопного палива. Країни-члени Європейського Союзу придбали російського викопного палива на суму понад 190 мільярдів євро, більша частина з яких припала на ЗПГ. 

Частка нафти і газу в російському валовому внутрішньому продукті (ВВП) у перші два квартали 2023 року складала 16–17%. До третього кварталу 2023 року частка доходів від експорту викопного палива у федеральному бюджеті Росії впала до найнижчого рівня за останні 16 років, але все ще становила понад 28% усіх доходів Кремля.

Росія також планує майже потроїти свої експортні потужності зрідженого природного газу до 2030 року — до 100 мільйонів тонн щорічно.

Улюблений проєкт Путіна «Арктик ЗПГ 2» є важливою частиною цих планів розширення, спрямованих на збільшення обсягів транспортування і продажу російського газу на міжнародних ринках. Цей проєкт, у разі його реалізації, може подвоїти експортні потужності ЗПГ російської газової компанії «Новатек». Вуглецева бомба для клімату, якою є «Арктик ЗПГ 2», зараз перебуває на критичній стадії розробки, балансуючи на межі провалу. Однак, якщо проєкт буде завершено, він може забезпечити десятки мільярдів євро для військової машини Путіна і допоможе Росії отримати можливість стратегічно маніпулювати світовим ринком ЗПГ.

overview of russian fossil gas

ЄС має взяти до уваги той факт, що великий відсоток російських комерційно життєздатних джерел, готових до видобутку (а не лише на балансі), знаходиться на заході країни. Якщо ЄС припинить купувати і сприяти російському експорту, ці енергоносії стануть значною мірою нерентабельними, оскільки транспортування їх через Полярне коло на такі віддалені потенційні ринки, як Китай, не є настільки ж конкурентоспроможним, як до Європи.

Що ЄС має робити далі? 

Заборонити перевалку російського ЗПГ 

Насамперед країни-члени ЄС повинні негайно заборонити перевантаження російського ЗПГ у своїх портах, який далі прямує до пунктів призначення за межами ЄС. Росія покладається на ці порти для логістики та зберігання ЗПГ. Заборона на перевалку російського ЗПГ ускладнить логістику експорту, не маючи при цьому негативного впливу на енергетичну безпеку або ціни в ЄС, але зменшить прибутки і обсяги Росії.

Так, Франція заплатила Росії 600 мільйонів євро за імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) лише за перші три місяці 2024 року, що робить її найбільш швидкозростаючим споживачем російського ЗПГ в ЄС. 

ЗПГ з Росії склав майже 26% газового імпорту Іспанії в березні 2024 року, як порівняти з 14,4% роком раніше, підтверджуючи, що іберійська країна є ключовим вузлом входу російського газу в Європу. Дані іспанського оператора газотранспортної системи Enagas (ENAG.MC) показали, що Росія була другим за величиною постачальником газу в країну після Алжиру. Поставки ЗПГ становили 65,5% іспанського імпорту, а решта газу надходила трубопроводами.

Бельгія стала третім найбільшими імпортерами російського ЗПГ у 2023 році. ЗПГ з російських арктичних газових родовищ регулярно надходить до європейських портів, зокрема Зебрюгге в Бельгії та Монтуар-де-Бретань у Франції. Незважаючи на публічні заяви європейських чиновників, які виступають за посилення обмежень на потоки російського ЗПГ до ЄС, реальність на місцях малює зовсім іншу картину.

overview of russian fossil gas export

 

Звісно, не варто забувати, що Європейський Союз став на шлях зменшення залежності від російського викопного палива, передусім на тлі наслідків повномасштабного вторгнення в Україну. Такі ініціативи, як план REPowerEU, запущений у травні 2022 року, спрямовані на протидію енергетичному впливу Росії шляхом диверсифікації джерел енергії та заборони імпорту російської нафти. Однак, незважаючи на зростання пропозиції дешевої європейської відновлюваної енергії та помітне скорочення імпорту трубопровідного газу з Росії, приплив російського ЗПГ до європейських портів продовжує стрімко зростати. Ця тенденція викриває слабкість наявних санкцій, спрямованих проти енергетичного сектору Росії — основного джерела її доходів.

Прикладом цього є рішення Німеччини припинити прямий імпорт російського газу влітку 2022 року. Проте останні дані екологічних організацій Urgewald та Bond Beter Leefmilieu вказують на лазівку, яка викликає занепокоєння: значні обсяги російського ЗПГ продовжують надходити до Німеччини опосередковано через Нідерланди та Бельгію. Дослідження показує, що у 2022 році до 11% газу, що надходив до Німеччини з Бельгії, був російським ЗПГ.

Європейська Комісія повинна розширити список заборонених до експорту товарів, включивши до нього все обладнання, що підтримує російську видобувну промисловість, щоб обмежити подальшу здатність Росії розвивати нові проєкти з видобутку газу і перешкодити їй будувати інфраструктуру вздовж Північного морського шляху. Держави-члени ЄС повинні заборонити постачальникам підписувати нові контракти на постачання газу з російського проєкту «Арктик ЗПГ 2», щоб зменшити довгострокову залежність від російського викопного газу. 

Зупинити інвестиції компаній ЄС у російські ЗПГ-проєкти 

З моменту вторгнення в Україну європейські компанії поставили обладнання для російського проєкту «Арктик ЗПГ 2» на суму понад 630 мільйонів доларів США, незважаючи на те, що вони перебувають під західними санкціями. Серед найбільших постачальників — Італія (112 млн євро), Франція (31,6 млн євро), Німеччина (25 млн євро), Нідерланди (12,8 млн євро) та Іспанія (8 млн євро). Триваюча співпраця компаній з ЄС з Росією у секторі ЗПГ допомагає фінансувати зусилля агресора з подальшого знущання над Україною. Водночас очевидно, що ці країни не мають потреби продовжувати інвестувати в російський ЗПГ, коли Сполучене Королівство та решта Європи демонструють безпрецедентне скорочення використання викопного палива завдяки переходу на чистіші та стійкіші джерела енергії.

Європейські країни повинні якнайшвидше запровадити повномасштабні санкції, спрямовані проти російських планів розширення видобутку викопного газу. Такі заходи мають вирішальне значення не лише для досягнення миру в Україні, але й для європейської та глобальної енергетичної безпеки і стабільності, надсилаючи потужний сигнал для стримування будь-яких подальших агресивних війн, що фінансуються за рахунок експорту викопного палива. Ми не можемо дозволити Росії знову взяти Європу в заручники за допомогою третього «Північного потоку».

Перехід на відновлювані джерела енергії

Європа завершила зимовий сезон з рекордно високими обсягами викопного газу в сховищах, частково завдяки зростаючому успіху в розвитку відновлюваної енергетики, що ставить регіон у набагато кращу позицію для того, щоб позбутися колишньої залежності від російського викопного палива і почати працювати над екологічно чистим енергетичним майбутнім, вільним від викопних видів палива. 

Окрім відмови від російського викопного палива, ЄС повинен прискорити свій перехід на відновлювані джерела енергії. Надаючи пріоритет інвестиціям у відновлювані джерела енергії та енергозбереження, ЄС може зменшити свою залежність від російського викопного палива і пом'якшити дорогі кліматичні та геополітичні ризики, пов'язані зі зміною клімату. 

Відновлювані джерела енергії виявилися дешевшими та надійнішими. Вони звільняють Європу від викопного палива, яке спричинило такі проблеми, як фінансування бюджетів нафтових диктаторів, сприяння опустелюванню та голоду, негативний вплив на здоров'я та прискорення інфляції. Настав час для ЄС визнати економічні переваги відновлюваних джерел енергії та розглядати цей сектор як економічно вигідний, продовжуючи інвестувати в нього для прискорення енергетичного переходу. З огляду на нещодавнє зниження цін на енергоносії та рекордно високі обсяги виробництва екологічно чистої енергії, лідери ЄС мають можливість змінити світову енергетичну безпеку на краще.

Кліматичні цілі ЄС можуть бути досягнуті лише за умови скорочення попиту на викопний газ щонайменше на 35% до 2030 року порівняно з рівнем 2019 року. Розширення інфраструктури експорту й імпорту газу за рахунок подачок платників податків приватним фірмам не має сенсу в той час, коли світ повинен швидко відмовитися від викопного палива, щоб зупинити надзвичайно дорогі та руйнівні наслідки зміни клімату, які коштують трильйони. Сьогодні нерозумно витрачати державні кошти на підтримку інвестицій у газову інфраструктуру, коли попит на газ у довгостроковій перспективі падає на тлі буму виробництва дешевшої відновлюваної енергії.

Сприяння переходу України до зеленої енергетики

Загальний обсяг інвестицій, необхідних для відновлення енергетичного сектору України на основі чистих технологій, оцінюється приблизно в 17 мільярдів доларів США, що є економічно вигідними витратами порівняно з ремонтом або заміною пошкоджених війною енергетичних потужностей радянських часів.

Підтримуючи енергетичний перехід в Україні, ЄС може сприяти регіональній стабільності та стійкості, одночасно демонструючи свою відданість кліматичній справедливості та солідарність з Україною. Інвестиції в децентралізовану енергетичну інфраструктуру, як-от сонячні панелі, вітрогенератори та системи зберігання енергії, можуть підвищити енергетичну стійкість України та зменшити її залежність від традиційних електростанцій.

Фінансові втрати від атак на енергетичну інфраструктуру України станом на лютий 2024 року оцінюються на суму в 12,5 мільярдів доларів США. З початком відновлювальних робіт Україна повинна швидко відмовитися від залежності від застарілих викопних джерел енергії, таких як вугілля, нафта і газ, і перейти на децентралізовані альтернативи — вітрову і сонячну енергію.

Висновок

Оскільки Європа готується до майбутніх парламентських виборів, питання торгівлі російським викопним паливом посідає важливе місце на порядку денному. Визначивши пріоритетом спільні зусилля щодо відмови від російського викопного палива, підкріплені даними про вплив цього експорту, ЄС може посилити санкції проти російського викопного палива, щоб підвищити енергетичну безпеку ЄС, перекрити одне з основних джерел доходів для російської агресивної війни і більш активно утверджувати своє лідерство у глобальному переході на відновлювані джерела енергії.

Окрім вищезгаданих дій щодо припинення перевантаження російського ЗПГ та інвестицій компаній ЄС у російські ЗПГ-проєкти, а також збільшення інвестицій у перехід на відновлювані джерела енергії, ми пропонуємо такі рекомендації для посилення виконання санкцій з боку ЄС:

  • Створити в кожній країні-члені ЄС спеціальний, добре забезпечений ресурсами і навчений орган із забезпечення дотримання санкцій з повноваженнями на проведення розслідувань. ЄС має виділити спільні ресурси на розбудову потенціалу та фінансування національних правоохоронних органів, щоб запобігти обходу санкцій ЄС проти Росії.
  • ЄС та його держави-члени повинні надати людські, фінансові та технологічні ресурси для пунктів перетину кордону, портів та аеропортів, щоб уможливити суворий контроль вантажів, що прямують до Росії та Білорусі.
  • Якнайшвидше запровадити покарання за злочини, пов'язані з порушенням і обходом санкцій на території ЄС. Вводячи їх у національне законодавство, держави-члени ЄС повинні вийти за рамки мінімальних правил, щоб ефективно запобігти будь-яким лазівкам у межах Союзу. Закони повинні криміналізувати як недбале, так і навмисне порушення правил, а також передбачати широкі види відповідальності.

Зараз настав час для сміливих дій і солідарності з Україною задля сталого і стійкого майбутнього для Європи і не тільки.