Яким може та має бути зелене відновлення під час війни 

Стаття

Cтаном на 2023 рік Росія окупувала, пошкодила або знищила близько 50% встановлених енергетичних потужностей країни. Протягом руйнівних обстрілів Росією енергосистеми України у березні-квітні 2024, Україна втратила ще близько 8 ГВт потужностей. Деякі об’єкти, зокрема зеленої гідроенергетики, знищені повністю. Відбудова енергетичної інфраструктури в умовах обстрілів та постійних загроз — один із викликів, які стоять зараз перед Україною, адже передусім ми потребуємо систем протиповітряного захисту, аби зберегти те, що маємо. Проте яким має бути відновлення зруйнованого? 

Експертне середовище, і зокрема київський офіс Фонду імені Гайнріха Бьолля, адвокатує зелене відновлення — хоч його трактування досі є фрагментарним та не надто системним. Водночас саме зелене відновлення — це необхідний практичний крок для розбудови ефективної низьковуглецевої економіки, яка буде частиною європейської сім’ї. 

Якою є ситуація з зеленим відновленням станом на зараз? Чи поточні процеси відбудови враховують необхідність збереження довкілля та протидії зміні клімату? Чи є ці процеси прозорими й відкритими для кліматичного громадянського суспільства?

Експерти й експертки Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні підготували дослідження “Повоєнна зелена відбудова України: процеси, зацікавлені сторони, участь громадськості”. Про висновки дослідження ми поговорили з Наталією Андрусевич, головою правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”. Публікуємо ключові тези прямою мовою.

Яким може та має бути зелене відновлення під час війни 

Які ключові процеси відбудови України відбуваються на міжнародному, національному та місцевому рівнях?

Головною тенденцією 2023 – початку 2024 року є зростання кількості процесів та зусиль, спрямованих на відбудову. На усіх рівнях. З одного боку, велика кількість планів та проєктів – це добре. З іншого боку, наразі відсутня архітектура планування та втілення повоєнного відновлення.

архітектура планування, інфографіка

Торік був практично згорнутий процес розробки національного плану заходів з відновлення (попередньо представлений у Лугано). Його місце намагається посісти План України (в межах Ukraine Facility Європейського Союзу), проте йому бракує стратегічних цілей та елементів, щоб цілісно визначати візію, завдання та напрямки відновлення від наслідків російської агресії.

хронологія відновлення, інфографіка

Міжнародні партнери більше почали працювати з місцевими громадами і місцевими громадськими організаціями, особливо в контексті провадження конкретних проєктів відбудови у місцевих громадах, посилення їхньої спроможності.

Посилення такої співпраці, з одного боку, повʼязано із запитом від самих громад, які потребують негайної відбудови зруйнованих чи пошкоджених критичних обʼєктів або посилення стійкості, наприклад, для підготовки до зими без електроенергії чи опалення. З іншого боку, громадські організації чи міжнародні партнери саме в таких локальних ініціативах можуть відразу бачити реальний результат чи вплив своєї роботи. Гарним прикладом взаємодії можна назвати діяльність громадських організацій Екоклуб та Екодія, які допомагають громадам із встановленням сонячних панелей на школах, лікарнях, інших комунальних спорудах. 

Представники й представниці громадських організацій, що працюють в різних напрямах (від гуманітарної допомоги до довкілля чи енергетики), беруть проактивну участь у відновленні та відбудові України, формуванні відповідної політики, реалізації конкретних проєктів відбудови. У 2023 році громадські організації долучались до ініціатив та напрацювання документів, які відбувались у рамках різних міжнародних і національних процесів, а також активно просували свої ініціативи (створення коаліцій, підготовка аналітичних та інформаційних матеріалів, організація заходів).

На жаль, низка процесів залишається закритою для громадськості, особливо на міжнародному рівні. На національному рівні залучення часто відбувається через офіційні процеси обговорення розроблених стратегічних чи законодавчих актів. Минулого року основна увага приділялась залученню бізнесу: він мав набагато більше можливостей бути почутим як на міжнародному рівні (конференція у Лондоні), так і в процесі розробки Плану України на національному рівні.

Відбудова = зелене відновлення?

Більшість процесів мають «зелені» та кліматичні елементи, особливо на місцевому рівні. Це часто пов’язано із вимогами або пріоритетами міжнародних партнерів та пошуком альтернативних, децентралізованих джерел енергії (сонячних станцій, теплових насосів тощо), потребою відновлювати базову екологічну інфраструктуру (наприклад, збір відходів).

Документи планування повоєнної відбудови або документи, що розробляються і приймаються у різних секторах економіки чи охорони довкілля задля визначення стратегічних цілей, завдань і конкретних кроків для їх імплементації, також частково враховують зелені питання. Наприклад, План України має окремий розділ, який стосується зеленого переходу та охорони довкілля. Розділ визначає реформи, які будуть впроваджуватись у межах Компоненту І Ukraine Facility, а саме запобігання промисловому забрудненню, реформа кліматичної політики, впровадження ринкових механізмів ціноутворення на вуглець, відновлення та збереження природних ресурсів, циркулярна економіка.

Серед стратегічних і секторальних документів можна виділити Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегію інноваційної діяльності України на період до 2030 року, Національний план з енергетики й клімату.

На урядовому рівні екологічні питання не знайшли місця в інституційно-організаційній архітектурі повоєнного відновлення. Наприклад, у Міндовкіллі немає заступника міністра з питань повоєнної відбудови, а систему  DREAM ще потрібно доопрацьовувати, щоб вона належним чином відображала екологічний елемент відбудови. DREAM - це державна електронна платформа, що збирає, впорядковує та публікує відкриті дані на всіх етапах проєктів відновлення в режимі реального часу. Уперше її представили на Лондонській конференції з відновлення, а в листопаді 2023  року  розпочали бета-тестування оновленого функціоналу. У  листопаді 2023 року платформа зробила доступною свої дані через API, що значно полегшує роботу з ними для громадськості.

Чому зелене відновлення — це єдиний шлях до більш ефективної економіки та інклюзивного суспільства?

Практично усі основні зацікавлені сторони (уряд, міністерства, місцева влада, міжнародні партнери, громадські організації) заявляють, що пріоритетом має бути зелене відновлення. Водночас, в Україні лише формується уявлення про те, що таке зелене відновлення.

На практиці ж цілісне розуміння «зеленого відновлення» підміняє практика реалізації конкретних проєктів, особливо на місцевому рівні. Такі проєкти, як правило, стосуються відновлюваних джерел енергії та впровадження базових екологічних практик і механізмів (як-от, згаданий збір відходів). Такий підхід фрагментує і звужує розуміння зеленої відбудови до окремих (якщо не примітивних), базових складових управління у цій сфері. Головною причиною такої ситуації є відмова від підготовки цілісного плану повоєнної відбудови й відновлення України.

Лише деякі міжнародні партнери на практиці реалізують цей підхід у своїх програмах в Україні, попри публічну підтримку засад зеленого відновлення.

Наразі зарано говорити про те, що природа та довкілля є самостійним об’єктом відбудови чи відновлення пропри масштабну екологічну шкоду внаслідок воєнних дій. У процесі планування повоєнної відбудови зелену відбудову не можна сприймати лише у контексті відбудови зруйнованої чи пошкодженої інфраструктури, будівель, підприємтв, адже природа страждає від російської агресії щодня. Забруднення водних обʼєктів, лісові пожежі, втрата біорізноманіття, замінування — далеко не повний перелік тих викликів, які спостерігаємо. Тому природа також потребує відновлення, і цьому потрібно приділяти значну увагу, коли готуємо стратегію чи план відбудови, або плануємо, які кошти й на що виділяти. 

Чому процеси відновлення і відбудови мають залучати громадськість?

За нашими оцінками, відбулись позитивні зміни щодо прозорості та залученості зацікавлених осіб до формування і реалізації зеленої відбудови та відновлення України.

рівень залученості, інфографіка

Найкращим прикладом залучення громадськості у 2023 році, на нашу думку, було обговорення проєкту нової Стратегії регіонального розвитку. Урядовці забезпечили можливість подавати пропозиції у різний спосіб (усього було подано понад 3 тисячі пропозицій!). Мабуть, головною особливістю процесу було активне заохочення громадськості з боку Мінвідновлення взяти участь в обговореннях і надіслати пропозиції.

Ще одним успішним напрямком відбудови можуть бути приклади окремих міст і громад. Наприклад, попри жахливі руйнування інфраструктури, Вознесенська громада (Миколаївська область) своєю стратегічною метою і незмінним шляхом бачить зелену відбудову. З цією метою вони співпрацюють з громадськістю, екоактивістами, залучають різні донорські організації. Робота триває не лише зі стратегічними й планувальними документами, а й практичними ініціативами, як от встановлення твердопаливного котла на біомасі, проведення екотолок.

Водночас зарано стверджувати, що це стало повсякденною практикою національної влади та міжнародних партнерів. Особливо турбує закритість міжнародних процесів, зокрема й фінансових інституцій. Міжнародні процеси у 2023 році не забезпечили належної участі зацікавлених сторін, окрім бізнесу.

Залишається актуальною та потребує подальшого впровадження наших минулорічних рекомендацій щодо прозорості й участі громадськості в міжнародних процесах, включно з залученням громадськості на усіх етапах відбудови, діджиталізації процесів, створення чітких процедур залучення громадськості тощо. Міжнародні партнери мають демонструвати  лідерство і добру волю у забезпеченні таких засад врядування.

прозорість процесів, інфографіка

Що необхідно, щоб відновлення України відбувалося за принципом “краще, ніж було”?

Зацікавлені сторони – уряд, партнери, громадськість, бізнес, місцева влада – ще не сформували чіткого розуміння зеленої відбудови. Окрім загальних тез про «зелену відбудову» і необхідність врахування кліматичних та екологічних питань, публічний дискурс у 2023 році не містив структурованої предметної дискусії щодо концепції зеленої відбудови. На жаль, принцип «відбудувати зеленіше і краще, ніж було» (build back better and greener) залишається нерозкритим і ми спостерігаємо незначні зусилля для побудови спільного розуміння його змісту.

Ми напрацювали низку системних рекомендацій, щоб принцип “build back better” втілювався на практиці.

Передусім треба дотримуватися принципів демократії участі та принципу «відбудувати зеленіше і краще, ніж було» на всіх етапах відновлення й відбудови України. Це включає й прозорість (зокрема, й шляхом цифровізації). Це також вимагає посилення співпраці основних національних і міжнародних стейкхолдерів із громадянським суспільством України на системній та визначеній основі, врахування інтересів громад та мешканців.

Варто окремо зупинитись на згуртованості. Необхідно відновити консолідацію зусиль усіх зацікавлених осіб (як це було на початку повномасштабної війни). Ми розглядаємо її як засадничу умову повоєнної відбудови та відновлення України. Для цього необхідно забезпечити ефективну співпрацю усіх зацікавлених осіб, відкритість, прозорість та підзвітність у процесі планування повоєнної відбудови та реалізації конткретних проєктів.

Наостанок, процес вступу до ЄС позитивно впливатиме на «зеленість» повоєнної відбудови (через вимоги екологічного та кліматичного acquis ЄС).

Україна має складний виклик одночасно воювати, відбудовувати та рухатись до ЄС. Але ці три процеси мають спільну мету: незалежна, сучасна країна, інтегрована в кліматично нейтральну європейську економіку.