Зелене відновлення і декарбонізація: роль громад в посиленні енергобезпеки та енергетичному переході

Перехід від викопного палива до відновлюваної енергетики є основою енергонезалежності та більш безпечного майбутнього в Україні та світі. Енергетичний перехід передбачає впровадження інноваційних вуглецево-нейтральних технологій на базі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), ощадливе та ефективне використання ресурсів, оптимізацію, а також цифровізацію технологічних процесів. Усі його складові орієнтовані на розбудову низьковуглецевої економіки країни та зменшення негативного впливу на здоров’я людей і довкілля.

В основі енергетичного переходу лежать стратегічні завдання з розвитку енергетики, які мають розроблятися на рівні державного планування на роки вперед. Цей процес потребує залучення усіх зацікавлених сторін, зокрема, громадськість. Значна частина завдань можна вирішити завдяки точковим рішенням у громадах, ініціаторами яких мають і повинні бути представники органів місцевого самоврядування (ОМС). Саме тому важливо, щоб громади долучалися не лише до самого процесу енергетичного переходу, але й до розробки на ранніх етапах заходів у межах трансформації енергетики. Сьогодні близько 268 громад України зобов’язалися скоротити викиди парникових газів та зменшити енергоспоживання, ставши підписантами ініціативи Європейської Комісії - “Угоди мерів”. За умовами документу, органи місцевого самоврядування до 2030 року мають вжити заходів для скорочення вуглецевих викидів мінімум на 30%. Кроки, які дозволяють досягти цих цілей, громади прописали у своїх Планах дій сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК). Підписанти “Угоди мерів” продемонстрували готовність на місцевому рівні до участі у кліматичному русі. Ймовірно, у процесі відбудови значна частка громад потребуватимуть підготувати оновлені енергетично-кліматичні плани дій.

Відновлення країни, яке часто називають “зеленим”, відбуватиметься (і вже фактично розпочалось) безпосередньо в громадах. Досі не існує його чітких критеріїв. Проте сюди відносять проєкти, негативний вплив яких на навколишнє природне середовище є зменшеним і вони є вуглецево-нейтральними. Йдеться про активності, які не призводять до збільшення парникових газів, у першу чергу – двоокису вуглецю. Для реалізації таких підходів необхідно залучати експертів з різних галузей, фахових менеджерів та підрядників.

Навчання для громад

Російське агресія проти України стала однією з головних причин відтоку та зменшення населення. Це вплинуло на нестачу кваліфікованих кадрів у різних сферах На локальному рівні зіштовхуються із відсутністю достатньої кількості екологів, фахівців з енергоменеджменту, спеціалістів галузей тепло- й електроенергетики. Тому сьогодні, як ніколи, актуально запровадити державних навчальні програми для підготовки фахівців, а також спеціалізованих навчальних курсів для тих, хто має певну базову освіту та потребує удосконалити знання у більш за специфічним та вужчим профілем. 

Якщо говорити галузь відновлюваної енергетики, то тут здобуття навичок з проєктування, монтажу, легалізації об’єктів генерації відбувається за принципом самонавчання.  Українська вища освіта зараз не має спроможностей підлаштовуватись під поточні потреби ринку. Окремі освітні курси проводять нішеві компанії. Однак в цьому випадку замість кваліфікованих фахівців ми отримуємо навчених на певний процес виробників. Подібні навчальні програми й заходи вимагають додаткової спеціалізованої організації та фінансування.

Голови громад, профільні заступники(-ці), очільники(-ці) відділів, енергоменеджери(-ки) та інші працівники на місцевому рівні, які менеджерять певні питання у межах своїх посадових обов'язків, самостійно шукають варіанти навчань, які будуть корисні при вирішенні проблем в енергетиці та при адаптації до нових викликів. Часто такі можливості надають міжнародні організації за програмами, орієнтованими для України, а також громадські організації, спілки, профільні асоціації. Вони пропонують наступні формати:

• навчальні вебінари;
• Закордонні поїздки для ознайомлення із сучасними технологіями, обміну досвідом та візитами на об’єкти ВДЕ-генерації. 

Зважаючи на динамічність процесів (мобілізація, переміщення людей всередині країни, що призводить до змін людей на посадах, вдосконалення технологій, зміни в законодавчому полі тощо), то очевидно, що такі навчання мають бути системними та відповідати поточним запитам.

Залучення міжнародного фінансування на локальні ВДЕ-проєкти або допомога з обладнанням

Сьогодні основним джерелом фінансування проєктів з розвитку відновлюваної енергетики на локальному рівні є міжнародна донорська допомога та спонсорство. З місцевого бюджету цей напрям фінансується точково. Трохи більше громад вкладають кошти на умовах співфінансування, поєднуючи донорську допомогу та гроші з місцевого бюджету. Менеджери на місцях розуміють, що досягнення цілей із забезпечення електроенергією в умовах дефіциту державного бюджету можливе лише за рахунок власних сил та міжнародної фінансової й технічної допомоги. 

Наприклад, Сумська громада, яка знаходиться в 30 км від кордону з агресором, як ніхто, розуміє необхідність самовиробництва електроенергії. Однак, через обмеженість фінансових ресурсів самостійно це здійснити не вдається.  Завдяки міжнародному проєкту GIZ, громадським організаціям “Екоклуб” та “Екодія”, у співфінансуванні з місцевим бюджетом, протягом 2023-2024 років у Сумах встановили 4 сонячні електростанції на соціальних та інфраструктурних об'єктах, – розповідає Марина Драніченко, начальниця відділу охорони довкілля, енергоефективності та кліматичної політики Департаменту фінансів, економіки та інвестицій міськради.

У цьогорічному травневому дослідженні ГО “Екоклуб” визначений перелік критеріїв для успішної фінансової програми, якою муніципалітети можуть скористатись. Серед основних компонентів виділяють наступні:

• Кредитування має передбачати надання коштів у національній валюті під фіксованою відсотковою ставкою. 
• Адміністративні процедури мають бути гнучкими та не гальмувати процеси реалізації проєктів. 
• Має враховуватися технічна та грантова підтримка. 

Одним із основних фінансових механізмів для підтримки України у найближчі роки стане Ukraine Facility, який в межах політики енергетичного переходу Європейського Союзу передбачає надання допомоги в тому числі й на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел та встановлення автономних систем живлення. 

Прикладом виділення донорських грантів для розвитку розподіленої генерації на місцях був проєкт “Відновлювані джерела енергії для стійкої України”, який виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини. Він передбачав будівництво дахових електростанцій для забезпечення автономними системами електропостачання лікарень, амбулаторій, шкіл, садочків. 

Додатково діють ініціативи держав-партнерів з підтримки енергетичного сектору, як, наприклад, Проєкт енергетичної безпеки Уряду США через USAID, в межах якого Сполучені Штати допомагають Уряду України та енергетичним підприємствам надавати українцям електроенергію, газ, тепло та гарячу воду. Підтримка полягає у встановленні нового обладнання, фінансуванні енергетичних планів тощо. 

Ще один приклад - гуманітарна допомога зі встановлення сонячних електростанцій. Це напрям фінансувало об'єднання із 15 організацій – Оксфам, яке працює у більше ніж 90 країнах по всьому світу. Зокрема, їх ініціативною було встановлення СЕС на водоканалах. 

Крім цього, менші фонди долучалися до фінансування ВДЕ-проєктів. Прикладом є БФ Yellowblue Force Foundation, який  працює за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Pfizer Foundation. 

З досвіду співпраці з органами місцевого самоврядування, підтримку найлегше отримати тим громадам, які мають сформовані проєктні команди, чітко розписані плани та підготовлені техніко-економічні обґрунтування запланованих проєктів і готові відкрито співпрацювати з донорами та демонструвати прозорість всіх процесів. 

Міжнародні фінансові інституції підтримують державу, кредитуючи та фінансуючи проєкти під час війни. Але для подальшої стабільної підтримки існує чіткий запит на лібералізацію ринку електроенергії. Крім цього, участі держави потребує також питання страхування ризиків війни, які є основним стримуючим фактором для залучення інвестицій.

Принцип “Енергоефективність передусім”

Ще один з напрямів, який потребує комплексного та більшого фінансування – підвищення енергоефективності будівель. Європейський принцип “Енергоефективність передусім” став дороговказом в умовах обмежених ресурсів. Він передбачає, що на всіх рівнях і в усіх секторах економіки мають бути першочергово впроваджені заходи з енергоефективності та енергоощадності. Від початку війни і дотепер складно спрогнозувати наскільки важким буде опалювальний період. При цьому споживачі не обмежені вирішувати питання власного енергозабезпечення. І зараз, як ніколи, важливо  зосередитися на підвищенні темпів енергомодернізації житла. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кошти на енергоефективні заходи можна було отримати, наприклад, від Фонду енергоефективності. Проєкти Фонду енергоефективності, зокрема, й з комплексного утеплення, дозволяли скоротити споживання тепла майже на 50%. Програма “Енергодім” передбачала часткове відшкодування витрат на заходи з енергоефективності для ОСББ, тобто виплату гранту. Грант Фонду – це безповоротна фінансова допомога з можливістю відшкодувати кошти у розмірі до 70% від загальної вартості проекту. 

Після 24 лютого 2022 року Фонд призупинив прийом нових заявок і об’єднання співвласників багатоквартирних будинків - ОСББ не мали можливості розпочати реалізацію заходів енергоефективності в рамках програми Енергодім. Проте вже в липні 2023 року Фонд відновив прийом заявок по спрощеному пакету А з можливістю отримати грант на суму до 40% усіх витрат від фонду та дофінансування з інших джерел (наприклад, місцевих бюджетів). ОСББ отримали можливість модернізувати систему опалення та гарячого водопостачання, утеплити мережі, замінити вікна та двері в місцях загального користування. 

А вже наприкінці липня 2024 року Фонд енергоефективності відновив прийом заявок на 70% відшкодування більш комплексних проєктів з енергомодернізації багатоповерхівок. Серед обов'язкових заходів ОСББ може вибрати один або реалізувати обидва. Йдеться про утеплення стін та утеплення дахів. Серед необов'язкових заходів співвласники багатоповерхівок можуть зробити наступне: замінити віконні та балконні блоки у місцях загального користування, а також замінити зовнішні двері або облаштувати тамбур зовнішнього входу.

Коли ми утеплюємо житло, то починаємо менше платити постачальникам газу, а більше вкладати у місцеву економіку й, наприклад, виробництво теплоізоляційних матеріалів. Проте це досі лишається сферою, у якій потрібні технологічні рішення, управлінські (як організувати такі роботи, а також як забезпечити прийняття рішень в ОСББ), регуляторні (як стимулювати такі процеси) тощо.

Сонячні станції – можливості та перспективи 

Сьогодні питання виробництва й надання електричної та теплової енергії стали не лише стратегічно важливими, а й потребують термінових рішень. 27 липня 2023 року набув чинності Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та “зеленої” трансформації енергетичної системи України” № 3220-ІХ. Він містить чимало нововведень з регуляції ринку відновлювальної енергетики дозволяє трансформувати галузь в цілому.

Однією з новел Закону є запровадження “механізму самовиробництва”, який працює за принципом механізму Net billing, поширеного у більше, ніж 70 країнах. Це інструмент розрахунків за електроенергію, вироблену активними споживачами (власниками сонячних панелей), яка передається до мережі. Він може бути застосований для комунальної та приватної сфери.  

Станом на 2023 рік в Україні нараховували понад 55 тисячі домогосподарств із сонячними електростанціями. Власники цих СЕС (генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт), можуть скористатись  цим механізмом. Більше про те хто і яким чином може скористатись цим механізмом підтримки розвитку відновлюваної енергетики – в інструкції. 

Якщо ж говорити про сонячні станції для загальних потреб громади, то тут важливо, що їх кількість також зростає. Зокрема, на об’єктах критичної інфраструктури. Так, наприклад, за повідомленням народного депутата і голови профільного комітету Верховної Ради Андрія Геруса: 

У 2023-2024 роках будуть встановлені сонячні електростанції 270 медичних закладах. Всього такі СЕС будуть змонтовані у 190 населених пунктах, на лікарнях та амбулаторіях. Близько чверті таких медзакладів разом із СЕС отримають установки по зберіганню енергії. Потужність СЕС від 7 до 100 кВт, що дозволить покривати від 20% до 70% потреб медичного закладу у електроенергії та заощаджувати бюджетні кошти установи та громади. Близько 5% такої згенерованої електроенергії можна буде продавати у мереж, - Андрій Герус, народний депутат.

Запит громад на встановлення СЕС в лікарнях розпочався після повномасштабного вторгнення, коли українці вперше зіткнулись із тривалими відключеннями електроенергії у зв’язку із атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. Наприклад, кампанію “SOLAR AID FOR UKRAINE” про встановлення СЕС для лікарень і водоканалів організувала ГО “Екоклуб”.  Ще у 2022 році стало зрозуміло, що питання забезпечення критичної інфраструктури стабільним електропостачанням є стратегічним завдання. Зокрема, лікарні – це місця, де гуртуються люди, “точки життя”, тому одним із елементів нашого виживання в складних умовах є їх стабільна робота.  

Не менш важливим є забезпечення резервного електроживлення водоканалів. Це структура, яка забезпечує критичну послугу в містах. Безперервне електрозабезпечення водоканалів потрібне для перекачування води від джерела до місця її використання. Це вимагає відносно великої кількості енергії, якої може бракувати внаслідок ворожих атак на енергосистему. Особливо там, де електромережа відсутня або ненадійна, а транспортування палива – дороге та логістично складне. Відновлювана енергетика може допомагати водоканалам підтримувати свою роботу, а громадам - економити кошти. Крім того, водоканали можуть значною мірою управляти власним попитом і досить багато з них мають резервуари для води, які можуть слугувати такими собі акумуляторами енергії. Це значно дешевше рішення, ніж встановлювати електричні акумулятори, які суттєво збільшують вартість проєкту, але є необхідними в умовах сьогодення.  

Приклади проєктів використання відновлюваної енергетики для стабілізації електроживлення водоканалів вже є у Сумській, Львівській, Миколаївській і Полтавській областях. 

Теплові насоси для критичної інфраструктури

У 2024 році запрацювала нова програма Фонду “Енергоефективності” – “ГрінДім”. Цією програмою Фонд запровадив гранти на встановлення СЕС і теплових насосів для ОСББ. За її умовами, ОСББ можуть отримати грант в розмірі 70% вартості обладнання, аудиту та сертифікації енергетичної ефективності будинку. 

Якщо перша технологія, сонячні електростанції, є найбільш видимою, хоч насправді все ще новою в Україні, то теплові насоси є значно менш поширеним рішенням. Сьогодні громадам пропонується рішення з модернізації систем опалення завдяки встановленню теплових насосів – низьковуглецевої технології, яка здатна забезпечувати споживачів послугами теплопостачанням та гарячого водопостачання протягом року. Вони більше ніж удвічі ефективніші за опалення газом та у 3-4 рази за індивідуальне електричне опалення. В умовах щільної міської забудови найбільш ефективні технології теплового насосу – “вода-вода” та "повітря-вода". Такі проєкти впроваджуються, наприклад, у містах Костополь (Рівненської області) та Звягелі (Житомирської області). Проєкти пов’язані саме із системами центрального опалення. В цілому, питання їх збереження набуває все більшої значущості. Наявність центрального теплопостачання може скоротити витрати українців на перехід до низьковуглецевого опалення, тобто від газу до чогось нового – це є стратегічне значення центрального теплопостачання. 

Залучення представників органів місцевого самоврядування до розробки законодавчих ініціатив або як іще посилити роль громад

Одним з викликів для представників органів місцевого самоврядування є розуміння документів, розроблених урядом та переданих для виконання на локальний рівень. ОМС є фактично практиками, які втілюють прийняті законодавчі ініціативи та норми. Відповідно, залучення їх під час напрацювання необхідних законодавчих ініціатив є критично важливим для їх успішної реалізації. 

Щоб досягти цілей будь-яких законодавчих нововведень на місцевому рівні, необхідно донести до громад їхню суть та надати чітке розуміння їхнього практичного застосування. Деякі механізми, через їх комплексність та порядок фіксації у законах, так лишаються закритими для ОМС чи не використовуються ними в повній мірі. Натомість письмові або усні роз’яснення в межах, наприклад, спеціалізованих заходів від Міненерго чи НКРЕКП могли б значно поліпшити ситуацію із застосуванням усіх інструментів підтримки чи стимулювання розвитку відновлюваної енергетики на місцях. Більше того, такі роз’яснення зняли б певне навантаження центральних органів влади, яким не потрібно було б надавати певну інформацію по декілька разів. Тож проведення спеціалізованих роз’яснювальних заходів для органів місцевого самоврядування в цьому контексті було б вдалим рішенням. На жаль, самостійне відслідковування є надто складним для ОМС. Основна причина - брак ресурсу. Поряд із цим, залучення громад до процесів прийняття законодавчих та регуляторних актів сприятиме розвитку громадянського суспільства, що є основною метою демократій.

Під час консультацій ОМС часто наголошують на ще одній проблемі – недоступності даних. У період абсолютної нестабільності нам доводиться планувати виходячи з припущень. І все ж громадам потрібна велика ціль, до якої слід рухатись і короткі операційні плани в період дії воєнного стану. Для якісного планування, зокрема, енергетичної сфери, місцеві управлінці повинні спиратися на інформацію про поточний стан справ та статистичні дані. Наразі перепоную у цьому процесі є закритість або відсутність статистичних даних. Так, наприклад, якщо не ведеться статистика про кількість дітей місцева влада не може спланувати чи потрібно вкладати кошти у будівництво нових дитячих садків або шкіл. 

Заступник начальника відділу інфраструктурних проєктів, енергоефективності та промоцій Житомирської міськради Олександр Гончарук наголошує: 

Нам не вистачає даних про споживання окремих видів енергоресурсів в розрізі кінцевих категорій споживачів. Найбільш повні дані є про споживання теплової енергії, оскільки інформацію надає комунальне підприємство. Щодо споживання природного газу та електричної енергії облгаз та обленерго або не надають взагалі, або вона є неповною та недостатньо деталізованою. Інформацію про споживання пального на території громади приватним транспортом можна лише приблизно оцінити, - Олександр Гончарук, Житомирська міськрада.

Проблема полягає у тому, що лише за наявності відповідних даних про енергоспоживання громади можуть писати достовірну звітність та оновлювати наявні у них стратегічні документи (в рамках "Угоди мерів", зокрема). Також відсутність даних є бар’єром для написання Місцевих енергетичних планів (МЕП), розробка яких, згідно законодавства, є обов’язковою для всіх громад. Олександр Гончарук наголошує: "Розробка і подальша звітність в рамках розробки та виконання МЕП за умови дотримання Методики вимагає пошуку набагато більш деталізованої інформації про енергоспоживання порівняно з іншими документами".

Проблема полягає у тому, що лише за наявності відповідних даних про енергоспоживання громади можуть писати достовірну звітність та оновлювати наявні у них стратегічні документи (в рамках "Угоди мерів", зокрема). Також відсутність даних є бар’єром для написання Місцевих енергетичних планів (МЕП), розробка яких, згідно законодавства, є обов’язковою для всіх громад. Олександр Гончарук наголошує:

Розробка і подальша звітність в рамках розробки та виконання МЕП за умови дотримання Методики вимагає пошуку набагато більш деталізованої інформації про енергоспоживання порівняно з іншими документами, - Олександр Гончарук, Житомирська міськрада.

Замість висновків

Сьогодні українці розуміють, що альтернативи розвитку відновлювальним джерелам енергії в енергетичних системах вже немає. Тож держава має сформувати чітке бачення цьому процесу, врахувавши запити і плани на місцях. Ми маємо зобов’язання з переходу на відновлювану енергетику перед ЄС.

Сьогодні в основі стратегічних документів громад закладено саме розвиток децентралізованої енергетики, а не великих об’єктів генерації. “Базовим пакетом” у цьому процесі є: 

1. Розуміння необхідності та запит місцевого населення на розвиток місцевої енергетики, що базується на відновлюваних джерелах.
2. Політична воля та лідерство очільників громад у цих питаннях.
3. Наявність місцевої енергетичної стратегії та планів.
4. Здійснення обстеження об’єктів та підготовка попереднього техніко-економічного обґрунтування, у якому буде вказано потужність, необхідну, щоб закрити потребу закладу в електроенергії. Це перша оцінка здійсненності проєкту для того, щоб говорити з донором мовою цифр та фактів. 

Таким чином, зараз завдяки підприємствам та громадам, які вимушено знаходять альтернативні способи отримання електроенергії в умовах війни, додаються передумови для подальшої трансформації енергосистеми.