Представники Української кліматичної мережі розробили пропозиції для обговорення на Кліматичній конференції COP29, які стосуються кліматичного фінансування, зеленого переходу, збереження біорізноманіття та відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю війною.
Про це йдеться у пропозиціях щодо пріоритетів кліматичної політики в Україні та світі, підготовлених Українською кліматичною мережею за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ - Україна.
З 11 по 22 листопада 2024 року в Азербайджані пройде 29-та Конференція сторін (COP29) Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РКЗК ООН). Цей міжнародний захід є важливою платформою для обговорення кліматичної політики та формування національних стратегій протидії кліматичній кризі. Делегації всіх 198 країн-учасниць, включаючи Україну, братимуть участь у конференції, щоб узгодити дії для утримання підвищення глобальної температури в межах 1,5°C, як передбачено Паризькою угодою. Основні теми цьогорічної конференції - кліматичне фінансування та посилення участі молоді у кліматичних перемовинах та прийнятті рішень.
Приймаюча країна - Азербайджан - як і дві її попередниці, залишається поки що залежною від викопного палива та має значні законодавчі прогалини у контексті дотримання прав людини. Хоча завдання кліматичної конференції - підштовхнути приймаючу країну до якісних змін ряду відповідних заходів. Однак багато представників та представниць громадськості та преси доволі скептично відносяться до можливого сталого впливу події на країну у майбутньому.
Україна ж цьогоріч вже втретє представить свій павільйон, до формування програми якого активно долучаються не тільки владні структури, але й бізнеси та громадські організації. Протягом двох тижнів тут відбудеться близько 40 заходів. Основними трьома дискусійними напрями в українському павільйоні будуть :
- Країна інновацій/діджиталізації. В українському павільйоні буде висвітлено новаторські ініціативи, які використовують сучасні технології для сталого розвитку і забезпечення стійкості громад.
- Формула миру президенту Зеленського. Дискусії охоплюватимуть стратегічні підходи до екологічної оцінки, забезпечення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю, та окреслення комплексних стратегій для сталого та зеленого відновлення. Відповідно, COP29 у Баку стане для України можливістю не тільки обговорити кліматичні виклики, а й привернути увагу до наслідків війни для довкілля.
- Стале відновлення. Відбуватимуться детальні обговорення стратегічних заходів, як запроваджуються Україною для проактивного досягнення глобальних кліматичних цілей.
Щодо українського представництва, то вперше СОР відвідають делегації аж п’яти міністерств: Міндовкілля, Мінфін, Мінекономіки, Міненерго та Мінагро, які разом плануватимуть та презентуватимуть стратегії декарбонізації.
Важливою складовою участі є її переговорна команда, яка працюватиме над врахуванням інтересів України у фінальному документі конференції, а також протидіятиме спробам російської сторони включати викиди від тимчасово окупованих територій до свого реєстру викидів.
Цьогоріч українська кліматична громадськість, як і в попередні роки, також матиме значне представництво і долучається до організації подій. У своїх пропозиція громадськість рекомендує врахувати ширший спектр тем. Мова йде про наступні аспекти:
-
Зелене фінансування. Конференція відкриває можливості залучення фінансування для декарбонізації України та досягнення кліматичної нейтральності, враховуючи також потреби у контексті зеленої відбудови. В умовах війни Україна зазнає значних довкіллєвих втрат, зокрема забруднення ґрунтів і вод через обстріли промислових об'єктів, масштабні пожежі та забруднення повітря. Обговорення на COP29 може залучити кошти на відновлення як пошкоджених екосистем, так і інфраструктури, що постраждала.
-
Зелений перехід і енергетична безпека. Війна призупинила реалізацію деяких "зелених" проектів в Україні. Заміщення викопних джерел на відновлювані вже давно є основою повістки екологічних організацій, але “зелене” відновлення додатково підкреслило цей аспект. Він є важливим як для енергетичної незалежності нашої держави, так і для глобальної протидії зміні клімату, адже спалювання викопного палива є однією з основних її причин. Тож Україна матиме змогу обговорити перспективи "зеленого переходу" з міжнародними партнерами, щоб прискорити відновлення сталих енергетичних проектів.
-
Міжнародна співпраця та екологічна безпека. Участь у COP29 підсилює позицію України на міжнародній арені, дозволяючи обговорювати глобальні екологічні виклики, які несе війна, та піднімати питання притягнення агресора до відповідальності, в тому числі й за шкоду довкіллю. Через забруднення від токсичних викидів, спричинених військовими діями, та небезпеку від нерозірваних боєприпасів понад 30% українських земель потребують відновлення, а також очищення від мін. Це, крім іншого,суттєво впливає на продовольчу безпеку та потребує великих ресурсів.
-
Адаптація до нових кліматичних умов та важливість ролі біорізноманіття у пом’якшенні наслідків зміни клімату. Зміна клімату посилює екстремальні погодні явища, наприклад, посухи, що стають частішими, загрожують сільському господарству України, зокрема південним регіонам. На COP29 Україна може як залучити міжнародний досвід для адаптації своїх аграрних та інфраструктурних систем до нових кліматичних умов, так і ділитись вже існуючим досвідом та ефективними практиками адаптації до поточних викликів. Водночас, підтримуючи існуючі екосистеми та відновлюючи пошкоджені, ми можемо посилити позитивний ефект екосистем як поглиначів парникових газів, підсиливши цим сталі практики співжиття із довкіллям.
Що можна стверджувати точно, це те, що участь України в COP29 важлива для залучення ресурсів, необхідних для відновлення довкілля та забезпечення сталого розвитку. Сьогодні Україна потребує глобальної підтримки у вирішенні як кліматичних, так і воєнних викликів для створення безпечного та екологічного майбутнього.