Захід зібрав представників громад, уряду та громадських організацій для обговорення викликів, що постають перед вугільними регіонами України.
Ще до повномасштабного вторгнення громади роками активно працювали над справедливою трансформацією. Сьогодні вони перебувають у різних умовах: частина бореться за виживання в прифронтових зонах або під окупацією, інші планують майбутнє після деокупації, а деякі, зокрема на заході України, продовжують роботу над трансформацією, адаптуючись до нових реалій війни.
Однак усі вони стикаються з подібними проблемами: нестача фінансування, відтік фахівців, необхідність перекваліфікації робітників і підтримки внутрішньо переміщених осіб.
Фахівчиня з енергетичної політики ГО "Екодія" Анастасія Бушовська наголосила, що справедлива трансформація не повинна бути окремим заходом у місцевих планах відновлення та розвитку громад, а має бути наскрізною темою в планувальних заходах та відображатися у всіх секторах та сферах життя громади.
Якщо закривається шахта, важливо заздалегідь передбачити дії, які допоможуть громаді впоратися з цим викликом, створити нові робочі місця та підтримати людей, - підкреслила вона.
Особливу увагу на форумі приділили темі зеленої енергетики як основі для відновлення України.
Справедлива трансформація має стосуватися не лише вугільних регіонів, а й усіх вуглецеємних регіонів України, а також регіонів, що відновлюються, з фокусом на зелену енергетику. Звісно, багато регіонів постраждали особливо сильно, і проблем чимало. Є ветерани, яких потрібно реінтегрувати, внутрішньо переміщені особи, які потребують роботи, - зазначив Арон Керпел-Фроніус, радник з питань енергетики Представництва Європейського Союзу в Україні.
За його словами, справедливу трансформацію потрібно інтегрувати у всі аспекти відбудови України. Наразі Національний план з енергетики та клімату України (НПЕК) вже згадує це поняття, але цього замало. НПЕК - це стратегічний документ, який визначатиме пріоритети України до 2030 року для подальшого досягнення вуглецевої нейтральності економіки України до 2050 року, закладеної в нещодавно прийнятому ЗУ “Про основні засади державної кліматичної політики”. Тому важливо надати справедливій трансформації більш помітне місце як у НПЕК, так і в інших документах та стратегіях.
Ми повинні планувати на 5-10 років вперед і мати чіткі ідеї, як вирішувати ці виклики. Я завжди бачив у справедливій трансформації майбутнє регіональної політики ЄС. Вона створюється знизу вверх, із залученням місцевих громад і зацікавлених сторін. Так ми можемо використати потенціал кожного регіону, не навʼязуючи рішень згори, - додав Арон Керпел-Фроніус.
Як зазначив заступник Міністра економіки України Андрій Телюпа, попри виклики, які створює війна, вона відкриває й нові можливості. Багато теплових електростанцій, що працювали на вугіллі, були зруйновані, тому перехід до зеленої енергетики - це необхідність. Важливо, щоб цей процес був справедливим для громад, особливо для монопромислових міст.
Україна переходить від економіки, яка була побудована на видобутку та використанні вугілля, до більш зеленої та сталої моделі. Для нас головне, щоб цей перехід був вигідним як для бізнесу, так і для людей. Це не просто міжнародне зобов’язання чи виконання євродирективи — це має бути наш власний вибір, який приносить переваги громадянам без негативних наслідків, - наголосив Андрій Телюпа.
Учасники щорічного форуму зійшлися на думці, що лише спільні зусилля держави і громад допоможуть вирішити виклики сьогодення. Захід став важливим кроком у створенні платформи для діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Співпраця, стратегічне бачення та орієнтація на зелену енергетику - це ті принципи, які допоможуть Україні пройти шлях справедливої трансформації та побудувати стале майбутнє для всіх громад.
Дивитися запис Форуму
Третій щорічний форум "Справедлив трансформація та відновлення в умовах триваючої війни" - Екодія
Watch on YouTube
Щорічний форум організовано громадською організацією "Центр екологічних ініціатив "Екодія" та Луганським обласним правозахисним центром "Альтернатива" у співпраці з Представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, за підтримки Шведського товариства охорони природи (SSNC), Шведського агентства міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) і фінансової підтримки Європейського Союзу.