«(Не)задоволення публічними просторами»: дискусія в Івано-Франківську

Час читання: 3 хвилини

Що таке публічний простір? Які характеристики успішного, «дієвого» публічного простору? Які функції він виконує в соціальному, символічному та політичному вимірах? Чому у світі, особливо в Україні, зявляється дедалі більше незадоволення станом публічних просторів? Чи може зарадити цьому place-making, і яка в цьому роль таких громадських ініціатив? Фонд ім. Г. Бьолля і платформа «Тепле Місто» запрошують долучитися до дискусії «Що таке публічний простір?», яка відбудеться в  рамках презентації наукової збірки «(Не)Задоволення публічними просторами». З редакторами збірки зустрічаємось в суботу, 11 березня, о 19.00 в Urban Space 100 (вул. Грушевського, 19).

Для медіа заплановано брифінг — о 18.50 в Urban Space 100.

«(Не)задоволення публічними просторами» — це третє видання із серії урбаністичних студій. Над ним упорядники Світлана Шліпченко й Ігор Тищенко спільно з Центром урбаністичних студій НаУКМА працювали понад два роки. В Івано-Франківську цю новинку, що вийшла у видавництві «Всесвіт», представлять редактори збірки — Ігор Тищенко, проектний координатор CEDOS, редактор інтернет-журналу Mistosite, та Юлія Попова, координаторка програми «Сприяння демократії» Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. Вони розкажуть про актуальність видання, дослідження міста, зокрема тенденції у розвитку його громадської складової. Тож захід буде цікавим як для урбаністів, архітекторів, соціологів, активістів тощо, так і для широкої громадськості, бо кожен із нас щодня є користувачем публічного міського простору, виходячи за поріг свого дому.

Збірка об’єднала понад 20 критичних статей авторів з України, США, Австралії, Індії, Нігерії та Греції. У центрі їхньої уваги — осмислення і переосмислення політичної ролі публічних просторів міста як найхарактерніших вимірів урбаністичного способу життя. І мова не лише про політичні зібрання, а насамперед про «політику простору»: зміну значень і пам’яті, образу та функцій громадських просторів, не/присутність певних груп і спільнот у цих просторах і боротьбу за них. Видання має п’ять розділів, кожен із яких присвячено певному концептуальному виміру міського громадського простору: Революція, Політики, Трансформації, Історія, Образ-Проект.

Автори статей пояснюють, як на громадський простір впливає комерціалізація, «ідеологія» споживацтва й сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Ще один акцент видання — зв’язок публічного простору з демократією і реалізацією громадянських прав. Кілька текстів присвячені подіям Євромайдану в Україні — як яскравому прикладу повернення й віднайдення публічності саме на головному майдані країни, а також Міжнародному конкурсу «Територія гідності» (на концепцію оновленого простору в центрі Києва із меморіалізацією подій Революції Гідності), котрий став для України успішним прецедентом колективного формування візії майбутнього простору. Про те, як Майдан Незалежності взимку 2014-го перетворився на місце не тільки політики і протесту, а й скорботи, міркує професорка Пенсильванського університету Кетрін Ваннер. Інші автори аналізують тенденції трансформації публічних просторів у Києві, проблему переосмислення пострадянського спадку (явище «леноніпаду» тощо).

Збірка ознайомлює і з досвідом перетворення постіндустріальних об’єктів, переозначення функцій та образу публічних просторів. Скажімо, Індія, де попри активні урбанізацію та глобалізацію публічні міські простори все ще залишаються «не для жінок». Або ж США: «тиха революція» в Лос-Анджелесі у жовтні 2010 року, коли пішоходи, велосипедисти «повстали» проти монополії автомобілів, на один день перетворивши вулиці міста на живий, олюднений, громадський простір. Чи Нігерія, де у 2012-му парк Ґані Фавегінмі в Лагосі став майданчиком для артикуляції громадянських прав і протесту проти урядової політики. Ці приклади актуалізують питання «права на місто»: хто формує (може ре-формувати, пере-формовувати) публічні простори, яка у цьому процесі роль мешканців, влади, бізнесу.

Урбаністична збірка розповсюджується безплатно: її можна взяти в офісі Фонду ім. Г. Бьолля у Києві, а в інших містах України — подати заявку на її отримання (на сайті фонду).

Подія у Фейсбук тут.