У 2016 році Фонд підтримав 15 статей у рубриці «Практики рівності» онлайн-видання про культуру Korydor. Ця рубрика стала частиною нового розділу «Фемінотека», який з’явився на сайті KORYDOR у листопаді 2015 року. Він покликаний відновлювати баланс гендерної репрезентації в медіа, озвучувати найбільш актуальні та непроговорені проблеми жінок, з якими вони стикаються в кожній сфері життя. Автори й авторки рубрики аналізують владні дискурси та стереотипи в масовій культурі, критикують патріархатні норми та дискримінації різного штибу, досліджують історію культури з гендерно-чутливого погляду.
У «Практиках рівності» обговорювалися проблеми та явища, які засвідчували дискримінацію за статтю, гендером чи сексуальною орієнтацією як політичну проблему. Так, наприклад, KORYDOR писав про те, як образ жінки на війні в мас-медіа відтворює її реальне юридичне становище на фронті – згодом тема дістала ширшого обговорення, а його наслідком стала зміна правового статусу жінок на війні.
У рубриці аналізували флешмоб #ЯНеБоюсьСказати й порівнювали риторику західних профеміністичних лідерів із застарілим дискурсом українських політиків, з’ясовуючи причини різниці між ними. Також публікували розмови з дослідницями та філософинями про структури управління в жіночому правозахисному русі та зв’язки між урбаністикою й фемінізмом. Авторки KORYDOR’у розповідали про повсякденні практики толерантності й порозуміння як частину активізму й волонтерства.
У рамках «Практик рівності» KORYDOR приділяв багато уваги критиці сучасного мистецтва, яке працює з темами фемінізму та ЛГБТ. Було важливим представляти різні підходи до аналізу цих тем у проектах сучасних художників, відстежувати прояви самоцензури й водночас не вдаватися до неї самим. Проект також багато писав про прояви дискримінації в масовій культурі – від дитячих і дорослих книжок до порносайтів та соцмереж, – адже вважаємо її дзеркалом (хай часом дещо викривленим) основних тенденцій у суспільстві.
Окрім того, жіноча тілесність у культурі та мистецтві стала однією з найцікавіших тем, яку розкривали в рубриці «Практики рівності». Так, читачі й читачки ресурсу дізнавалися про жіноче тіло в ранньому світовому й радянському кінематографі, про те, як масова культура стає призмою, крізь яку ми бачимо власні тіла, й чому концепт «селфі» такий важливий у контексті лібералізації ставлення до жіночого тіла.
KORYDOR звертав увагу на те, як про ідеї рівності можна говорити з підлітками, які самі є вразливою групою, чутливою й часто беззбройною перед жорстокістю соціуму. Цьому була присвячена стаття про книжку «Бути собою» Анни Хьоґлунд та інші видання, де в центрі уваги – проблеми підліткової сексуальності й дорослішання.
Один із найцікавіших текстів рубрики – стаття про феномен сучасної людини, яка постійно бореться із власним тілом. Авторка з’ясовує, чому західна людина радше переживає тіло як естетичний об’єкт, який треба безкінечно вдосконалювати, замість того, щоби переживати себе як живу істоту із думками та емоціями.
Стаття «Почему они умирают» присвячена транс-людям, які потерпають від дискримінації й суспільного осуду, тиску в родинах і які фактично стають заручниками медичної системи, через що часто не витримують таких випробувань і йдуть з життя. Текст відкриває читачам правду про бюрократичні бар’єри в Україні, які не дозволяють транс-людям сподіватися на повноцінне особисте, родинне й суспільне життя.
Усі ці теми в Україні ще чекають широкого обговорення – подекуди, втім, воно вже відбувається. Для KORYDOR важливо порушувати замовчувані проблеми та історії, адже ми віримо, що працювати зі стереотипами та упередженнями – це одна з важливих функцій культури та журналістики.
Авторками «Практик рівності» стали Катерина Яковленко, Марина Усманова, Оксана Щур, Наталя Єрьоменко, Ольга Сушко, Євгенія Олійник, МаріамАгамян, Оленка Дмитрик, Марина Манченко, Анна Погрібна, Тамара Злобіна, Оксана Брюховецька та інші.