Авторка: Анастасія Бєляєва
Чи може сучасна система управління містами забезпечити зелену модернізацію? Як мешканці можуть швидко і якісно впливати на розвиток своїх міст? Експерти та експерти з урбаністики, захисту довкілля та змін клімату у відкритому діалозі спробували знайти відповіді на ці та інші запитання під час відкритої дискусії "Сталий розвиток і зелена модернізація міст" в рамках правозахисної програми DOCU/RIGHTS під час Міжнародного фестивалю про права людини Docudays UA.
До дискусії долучилися знані експерти: координатор проекту «Інтегрований міський розвиток» Матіас Брандт із GIZ, експертка з адаптації міст до змін клімату Олександра Халаїм, експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов та організаторка 350.org Інна Індутна.
Почала розмову модераторка Юлія Попова, координаторка програми “Сприяння демократії” Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, яка зазначила, що цьогорічна програма фестивалю не могла оминути тему зеленої модернізації міст, адже ми все частіше потерпаємо від наслідків недолугої політики що призводить до втрати зелених зон, смогу та забруднення навколишнього середовища. Шляхом простого опитування, Юлія показала, що ця тема болить більшості аудиторії, де окрім звичайних слухачів були присутні міські та кліматичні активістки та активісти.
Якщо говорити про зелену модернізацію, то перше, що спадає на думку – це транспортна система. Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування, зазначив, що транспорт не є абстрактною проблемою «самою по собі». Транспорт – це відображення системних проблем, адже для вдалої транспортної стратегії потрібні експерти (а отже і відповідні заклади по їх підготовці), міські менеджери та свідомі містяни.
Існує міф про надзвичайну корисність автомобілів та їх економічні вигоди, але ці переваги зазвичай лобіюються великими корпораціями. Насправді ж, зазначив Дмитро, існує відповідність, за якою розширюючи транспортні смуги, ми не позбуваємося заторів, а навпаки – потік автомобілів лише збільшується. Таким чином, транспортні інженери потрапляють у замкнене коло. І так відбувається в багатьох містах. Аби цього уникнути, в транспортній стратегії необхідно розмежовувати трафік та мобільність. Стратегія, заснована на мобільності, а не трафіку, враховує глибинні причини транспортування людей з точки А в точку Б й має на увазі комплексне вирішення проблеми, на відміну від підходу, що базується лише на трафіку (вже існуючому потоці машин).
Чому транспорт повинен бути стійким? Це відповідає потребам нашого та майбутніх поколінь. Все розпочинається зі зміни клімату, якщо ми не змінимо кількість викидів CO2, планета може опинитися під великою загрозою.
Як Києву долучитися до світової боротьби зі змінами клімату та чому зелені зони важливі для міста? Про це та інше розповіла Олександра Халаім, експертка з адаптації міст до змін клімату та голова ГО Зелена Хвиля.
«Коли міські зелені зони зменшуються, це призводить до загострення проблем, пов’язаних зі зміною клімату, адже власне міста продукують найбільшу кількість шкідливих викидів» - пояснює Олександра. Саме через це містяни потерпають від смогу, погіршення погодних явищ, зменшення якості питної води, якості повітря.
Знімки із супутника фіксують підвищення температури повітря в місті Києві за останні 80 років. Якщо взяти знімки за липень-серпень з 1985 по 2014 р. центр аерокосмічних досліджень показує, що кожного року в центральних районах міста температура підвищується на 0,08 градусів. На скільки тут важливе озеленення? За державними будівельними нормами в житлових районах зелена частина має складати не менше 25%.
«Зелена Хвиля» та науковці Києво-Могилянської академії, базуючись на знімках зі супутника Landsat за 2013 – 2015 рік дослідили ландшафт Києва на предмет теплового забруднення. Результати показали, що найбільш «теплими» є райони житлових масивів та промислові зони. Насамперед, Троєщина (10-15% озеленення) та Позняки мали найбільші показники тепла (0.10 % озеленення), в той час як найменші показники теплового навантаження мали райони з найбільшим рівнем озеленення та водними об’єктами – такі як Голосіївський, Борщагівка, Сирець та інш (від 20 до 40% озеленення).
Зйомка окремих районів із безпілотних літальних засобів, показала, що дерева – найбільше допомагають втримати прохолоду. Їх поверхня не прогрівається більше ніж на 25 градусів за Цельсієм. І це варто враховувати при міському плануванні. Дерева значно краще зберігають прохолоду за газони та клумби.
Оскільки саме міста є найбільшими забруднювачами атмосфери, відповідальність за зміну клімату в першу чергу покладається на них. Олександра пояснює, що існує велика кількість кліматичних організацій та велика кількість фондів, які підтримують міста в їх прагненні адаптуватись до змін клімату: «Це великий потенціал, який Київ, чомусь, на використовує; фактично, нам варто зробити лише крок, щоб долучитись до світової системної боротьби зі змінами клімату».
Однак, дослідниця зазначає, що ця боротьба не можлива без стейкхолдерів, тобто нас із вами: «Містяни мають активно впливати на владу та наполягати на створенні кліматичної стратегії. Звісно, якщо ми тільки не хочемо дихати всім цим смогом».
Матіас Брандт, керівник проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», GIZ, продовжив дискусію із наголосом на важливості сталого розвитку транспортної інфраструктури. Матіас працює в Україні з 2012 року та наголошує, що тут майже ніхто не говорить про два види транспорту, які складають 50% всієї транспортної системи в інших містах Європи. Чи здогадуєтесь ви що це за два транспортні засоби? Звучали відповіді про дирижабль, водний транспорт, рікші та рейковий транспорт, але насправді все значно простіше: пішоходи та велосипедисти. «В Україні існує першочергова потреба в актуалізації саме цих двох видів транспорту, бо поки здається, що кожен тут просто мріє пересуватися в теплий затишний вечір на вантажівці», - сміється Матіас.
Після Революції гідності український уряд прийняв рішення, що українським містам необхідно розвивати власні сталі стратегії розвитку мобільності за підтримки уряду Німеччини. Матіас із командою розробляють те, що називається інтегрованим планом розвитку міста:
«Ми розробляємо інтегровані плани розвитку в чотирьох містах: Чернівці, Вінниця, Житомир та Полтава (також Поділ, Київ). Під інтегрованим розвитком мається на увазі включення транспорту, охорони здоров’я, відпочинку, економічний розвиток. Це все, що ми намагаємося скоординованим способом включити в розвиток міста. На основі цього плану ми складаємо стратегію мобільності, де на першому місці постають пішоходи та велосипедисти. Потім ми навчаємо людей дивитися на соє місто по-новому: що добре для людини, добре для міста. Ми проводимо багато тренінгових навчальних заходів з цією метою».
Матіас пояснює, що існують базові принципи розвитку міст, за якими ми не можемо забирати більше простору міста, ніж той, що вже є. Необхідно навчитися міксувати робочі та житлові райони, враховувати соціальну інклюзію, та будувати безбар’єрний простір. Не потрібно забувати про те, що міста – це місця де люди навчаються, відпочивають та весело проводять час.
Інна Індутна, організаторка в регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, 350.org, говорила про залучення, та вплив містян на вирішення проблем міста.
Інна зазначила, що в житті міських активістів часто відбуваються якісь події, які безпосередньо зачіпають те, що їм болить. Саме тоді починається усвідомлення себе містянами. Ми можемо та маємо активно включатися у міські процеси. Як це зробити? Ми вже це робимо, насправді. Ми можемо обирати міських менеджерів на виборах, контролювати вирішення якихось проблем, та пропонувати власні рішення. Окрім цього, існує багато платформ, де ми можемо об’єднуватися з різними людьми заради вирішення якихось проблем, наприклад zyteli.com, або ж сайт електронних петицій. Ми можемо бути креативними, сміливими та активними і тоді нам вдасться об’єднати навколо себе людей, а проблема буде вирішена з радістю та задоволенням. Просто необхідно набратися трохи терпіння і тоді, спричиняючи маленькі зміни, ми будемо впливати на глобальні проблеми, такі як і зміна клімату.
Щоби надихнутися змінами, можете переглянути відео Polly & Bob we tube the new neighborhood!
Матеріали презентацій: https://drive.google.com/drive/folders/0B6ObZzvptYgveFFLRzZNdGRPWHM
Кампанія «Міста для життя»: https://www.facebook.com/cityforlife.kyiv/
