Як застосувати 4-й енергопакет ЄС для розвитку малої ВДЕ-генерації в Україні?

Звіт

Що таке 4-ий Енергопакет ЄС та які його інструменти можуть бути ефективно застосовані в Україні. Конспект онлайн-презентації та дискусії.

Вітряні електростанції у полі

-          Як новий європейський підхід, запропонований у 4-му енергопакеті ЄС, стимулює розвиток малих гравців ВДЕ-ринку?

-          Які інструменти 4-ого енергопакету ЄС можуть бути ефективно застосовані в Україні?

-          Особливості підтримки для малої генерації та ВДЕ-спільнот — які найкращі практики пропонують нам європейці?

Ці питання представни/-ці громадянського суспільства, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, бізнесу та учасни/-ці ринку відновлюваної енергетики порушили 30 вересня під час обговорення «Як застосувати 4-й енергопакет ЄС для розвитку малої ВДЕ-генерації в Україні?», організованого Коаліцією «Енергетичний перехід», Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна за підтримки «Спілки активних користувачів та проз'юмерів» (САСП) і ДАЕЕ.

Запис відеотрансляції можна переглянути тут. Презентація 4-го Енергетичного Пакету за посиланням.

У липні цього року було проведене дослідження, покликане дізнатися, яка частка на ринку ВДЕ електростанцій встановленої потужності менше 1 МВт. За його результатами, їхня сукупна потужність становить лише 2,48% від загальної потужності ВДЕ-електростанцій в Україні (станом на 17 червня 2020 р). Як зазначила на початку події Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна: «Така мала частка виробників із потужністю до 1 МВт вказує на несприятливий для малих учасників ринку законодавчий та регуляторний режим. У той же час розвиток малої ВДЕ-генерації має низку переваг, як то менший вплив на мережі, конкурентність і прозорість на ринку електроенергетики за рахунок більшої кількості гравців, доступ громадян/-ок до володіння інфраструктурою. Тому багато країн світу, в тому числі Європейський Союз, активно розвивають саме цей сектор».

Разом із великими можливостями, які приносить розподілена мала генерація, з’являються свої виклики — фінансові, технічні, регуляторні. Застарілі мережі та успадковані від монопольної ери негнучкі системи регулювання ускладнюють розвиток малої генерації, однак у світі розробляється все більше підходів, що дозволяють із максимальною користю інтегрувати малих гравців у енергетичні ринки та максимально використати цей потенціал. Зокрема, комплексний підхід до вирішення проблем пропонує ЄС у 4-му Енергетичному Пакеті «Чиста енергія для всіх європейців».

Координаторка коаліції «Енергетичний перехід» Наталія Литвин відзначила, що: «4-й Енергетичний пакет ЄС зібрав кращі світові практики й кодифікував їх, тобто систематизував і перетворив у певні принципи роботи, викладені в Директивах. І цінність його полягає у так званому екосистемному, комплексному підході, а це відмінне від українського підходу, який дуже фрагментарний».

Також важливою особливістю 4-го Енергопакету є те, що прописані у ньому принципи і положення не повинні в незмінному вигляді переноситися в національне законодавство. Вимагається лише, щоб в національному законодавстві були затверджені положення, що відповідають пропонованим ЄС. Ці положення можуть бути по-іншому сформульовані чи розкидані по різних законах, головне — затверджені й належно запрацювати. Така гнучкість дозволяє максимально адаптувати вимоги ЄС до наших потреб та умов.

Держави-члени повинні втілити положення 4-го Енергопакету вже в 2021 році. Документ відображає бачення того, за яким сценарієм ЄС може здійснити перехід до нового енергетичного майбутнього. «У 4-му Енергопакеті читаємо про те, що громадяни мають стати власниками енергетичного переходу. Це яскраво виражений соціальний компонент. Перехід не може відбуватись від одних великих компаній до інших, свою роль у ньому повинні зіграти громадян/-ки, як вони це роблять у передових європейських країнах», — каже Андрій Зінченко, голова та співзасновник енергетичного кооперативу «Сонячне Місто», співзасновник ГО «Спілка Активних Споживачів та Проз'юмерів». Бачимо, що тут визнається тенденція до децентралізації, а споживач/-ки повинні бути прямими учасни/-цями ринку електроенергії. Андрій Зінченко розповідає, що документ зосереджується саме на важливості розвитку малої генерації. Як вказано у Пункті (17) Преамбули Директиви щодо ВДЕ: «Малі установки можуть створювати великі вигоди у збільшенні громадського позитивного сприйняття ВДЕ та забезпечення розгортання ВДЕ-проєктів, особливо на місцевому рівні».

І справді, перехід до ощадливого енергоспоживання та відновлюваних джерел енергії є ключем у вирішенні не лише проблеми зміни клімату, але й рушієм позитивних економічних та соціальних змін для громад. І важливо, щоб українські міста та територіальні громади отримали стимули та механізми, щоб здійснювати енергетичний перехід.

Як 4-й Енергопакет підтримує малу генерацію?

-          Держави можуть звільняти малі установки від участі в тендерних/аукціонних процедурах.

-          Адміністративні/погоджувальні процедури для малих установок повинні бути спрощені порівняно із великими установками.

-          Тривалість дозвільних процедур для об’єктів потужністю до 150 кВт повинна бути не довшою за 1 рік.

Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, підтверджує думку про те, що малу ВДЕ-генерацію слід підтримувати: «На мою думку, розвиток і заможність держави визначається не кількістю об’єктів, побудованими іноземними або місцевими великими інвесторами, а саме малими домогосподарствами. Що більше їх буде, то країна стане заможнішою. Це демонструє Німеччина, де сьогодні близько мільйона домогосподарств встановили сонячні електростанції».

У своїй презентації Юрій Шафаренко вказав, що в Україні 25 660 тис. домогосподарств сьогодні встановили СЕС (загальна кількість домогосподарств за даними Держенергоефективності — 6 млн). Виробляють ці домогосподарства електроенергію, яку реалізовують у мережу (без власного споживання) потужністю 757 млн КВт год/рік і вони можуть забезпечувати елекроенергією близько 252 000 таких самих домогосподарств.

Під час обговорення були представлені різні точки, у тому числі інвесторів. Степан Кушнір, проєктний менеджер Компанії «Індіан Солар», Голова Правління ГО «Хмельницький енергетичний кластер», висловився з приводу того, наскільки складно зараз компаніям та інвесторам вести роботу. «В умовах, коли держава не може забезпечити стабільну ситуацію у сфері, від великих проєктів з відновлюваної енергетики доводиться відмовлятис’ (ідеться, зокрема, про сонячну енергетику), тому зараз збільшується інтерес до малих проєктів. Ускладнює роботу й комунікація з Постачальники електроенергії (обленерго). Часто складнощі трапляються у видачі технічних умов, погодженні проєктної документації тощо».

Під кінець дискусії учасни/-ці та спікер/-ки повернулися до теми участі громад в енергетичному переході, зокрема, Степан Кушнір зазначив, що інвестори зацікавлені у тому, щоб громади зробили повну інвентаризацію земель, які можуть бути використані для встановлення малих об’єктів ВДЕ. Рекомендує, щоб громади давали про себе знати інвестор/-кам, адже зараз маємо «вікно можливостей», коли станції до 1 МВт цікаві інвестор/-кам більше, ніж великі.

Все це сприяє розвитку громад, адже за правильного економічного регулювання — це розвиток економіки, приплив інвестицій, податки і нові робочі місця. Окрім того, розподілена генерація дозволяє залучити приватні інвестиції в справедливий енергетичний перехід від осіб з невеликими доходами.