Кліматичні активістки та активісти по всьому світу вимагають ембарго на російське викопне паливо, оскільки прибуток від його продажу фактично фінансує війну росії проти України. Експертка з кліматичної політики Світлана Романко ініціювала масштабну кампанію, яка триває вже третій місяць. Разом із тисячами інших активіст_ок по всьому світу вона вимагає не лише заборони на російське паливо, а й ненарощення видобутку в інших країнах, а також негайного переходу на зелену енергетику. Лише такий сценарій може покласти край диктаторським режимам і неоколоніалізму в усьому світі. Фонду імені Гайнріха Бьолля Світлана Романко розповіла про зв’язок війни та кліматичної кризи. Інтерв'ю вперше опубліковано на сайті boell.de.
Чому кліматичні організації вимагають ембарго на російське викопне паливо?
Четвертого березня кліматичні активіст_ки по всьому світу вперше закликали країни ЄС та світу запровадити ембарго на російські газ і нафту задля припинення війни та щоб покласти край викопному паливу, що живить путінську машину війни. Ініціаторкою цього звернення стала експертка з кліматичної політики Світлана Романко. Лист підписали близько 45 українських та міжнародних організацій. За два місяці кількість організацій-підписанток зросла до 800.
У квітні, український кліматичний рух звернувся до Бундестагу із закликом припинити фінансувати війну росії проти України.
«Економіка росії в сучасному розумінні є дуже слабкою, оскільки 60 відсотків доходу надходить від експорту викопного палива. І 40 відсотків з цього йде на фінансування війни. Приблизно 900 мільйонів євро росія щодня витрачає на війну в Україні, на озброєння, на військові злочини. І приблизно таку ж суму росії сплачує Євросоюз, зокрема Німеччина», — пояснює Світлана Романко.
Оскільки ціни й енергетична небезпека зростають, а кліматична криза загострюється, очікується, що росія зможе отримати надприбутки — приблизно 320 мільярдів євро загального прибутку до кінця цього року. Відповідно, це дасть можливість і далі чинити насильство, терор і геноцид проти українського народу.
Щоб зупинити війну, потрібно передусім зупинити інвестиції, грошові потоки, які надходять до путіна та до росії і йдуть на фінансування війни проти України, додає експертка.
Серед іншого, міжнародні кліматичні організації закликали світ дефінансувати 100 найбільших банків та компаній, які фінансують путінський воєнний режим і росію. Серед них є відомі європейські банки — «Crédit Agricole», «Sosiété Générale», «Lloyd’s of London».
«Наша робота спрямована і на великі фінансові установи. Вони залишаються тихими й акумулють гроші, тому що, як ми бачимо, є прямий зв’язок між тими, хто володіє ресурсами і тими, хто використовує викопне паливо для отримання прибутку. Вони визначають політику. За ці гроші зростають диктатури і терори. Але з іншого боку, великі банки продовжують вкладати гроші у викопне паливо і тихо фінансувати те, що вони вважають вигідним. Коли ми перенаправимо ці фінансові потоки у сферу відновлюваної енергетики, то зможемо змінити цей світ — але це треба робити негайно. Ми закликали повністю припинити інвестиції у викопну галузь росії і торгівлю, яку здійснюють багато трейдерських компаній. Зараз ми бачимо, що росія також намагається обходити ці санкції, міняє прапори на своїх нафтових танкерах, а активісти їх блокують. Боротьба триває всюди», — каже Світлана.
Лист до Бундестагу був спрямований на те, щоб донести до німецького парламенту, що Німеччина є центральною, бюджетоутворювальною економікою Євросоюзу і вона споживає найбільше російського викопного палива.
«Саме на Німеччині з її доволі поміркованою консервативною політикою лежить найбільша відповідальність за те, щоби бути вирішальним голосом у накладанні заборони або ембарго на імпорт російської нафти та газу. Зобов’язання Німеччини скоротити споживання газу на 2/3 до кінця 2022 року є недостатнім. Німеччина має всі можливості скоротити та вже негайно припинити використання газу із росії і пришвидшити розвиток зеленої енергетики. Тобто вона може замістити російські видобувні ресурси не іншим викопним паливом або скрапленим газом, який зараз активно хоче добувати, а замістити саме відновлюваними джерелами енергії», — зазначила Романко.
Що (не) робити після заборони на викопне російське паливо?
Попри те, що активіст_ки вимагають заборони на імпорт російського викопного палива, нафти, газу та вугілля, водночас вони вимагають від розвинутих країн не користуватись цим моментом для нарощення власного видобутку і заміщення російського викопного палива будь-яким іншим. Так зробити планують, наприклад, Сполучені Штати та Канада. Німецький канцлер після прийняття нової енергетичної стратегії ЄС вирушив до країн Африки, зокрема Сенегалу, у пошуках нових постачальників газу, зокрема скрапленого. Активіст_ки кажуть, що це ніщо інше, як повернення до темних часів викопного колоніалізму.
Альтернатива — переходити на чисту енергетику.
«Ця енергія децентралізована і не спричинить енергетичної кризи і значного підняття цін, які викликають конфлікти нині, — каже Світлана. Проте інвестиції в зелену енергетику зараз, за даними звітів, відстають у 6 разів від того, якими вони мають бути.
«Ще одне наше завдання — вилучити фінансування зі сфери викопного палива і переспрямувати його в чисту енергетику, зелену революцію, тому що вона дасть нам незалежність і енергетичну безпеку, і саме вона дозволить нам відбудувати Україну», — пояснює кліматична експертка.
Гроші, які надходять від видобування нафти, газу та вугілля, не мають бути системоутворювальними в бюджеті. Ми маємо якомога швидше позбутись нашої залежності від нафти, газу та вугілля.
«Нафтогазовидобувні компанії, користуючись нашою бідою, планують збільшити видобуток, щоб нібито замістити російське викопне паливо. У такому разі ми перетнемо межу потепління на три градуси, а маємо залишатися в межах півтора. Це ще раз свідчить про те, що зараз вирішальний момент, і ми як демократичне суспільство маємо не допустити цього. Фактично наша країна зараз визначає геополітику», — каже Світлана.
Чому не можна заміщувати російське викопне паливо ядерним?
Ні те, ні інше не є екологічним, відновлюваним, і не має бути об’єктом довгострокових інвестицій.
«Зараз треба приймати швидкі важливі рішення, які змінять світове майбутнє, не тільки майбутнє України. Ми маємо шанс запобігти зміні клімату та збройним конфліктам і перейти від мілітаризації суспільств до зеленого розвитку, енергетичної безпеки, подолання енергетичної бідності», — каже активістка.
Найскладніше — переконати тих, хто отримує надприбутки і контролює стратегічні напрями.
«Додатковим аргументом неприпустимості відновлення ядерної енергетики є та загроза, яка нависає над Україною. Росіяни обстріляли Запорізьку АЕС, атакували дослідницькі центри. Крім того, місця захоронення ядерних відходів — це ідентична за ступенем ризику загроза, порівняно до кліматичної кризи. Кліматичні війни, які неминуче настануть, якщо ми будемо продовжувати діяти як раніше, знищать цей світ, і з ядерною енергетикою це станеться значно швидше», — переконана кліматична експертка.
«Основною проблемою Європейського зеленого курсу є те, що він може бути амбітнішим, може бути спрямований на більше скорочення викидів, ніж встановлено зараз. Скорочення викидів на 55% до 2030 року — це мало, зважаючи на можливості Євросоюзу. Ми — експерти, громадськість, суспільство — наполягаємо на скороченні мінімум на 65%. Усі приховані субсидії у викопне паливо мають бути переспрямовані на відновлювану енергетику. 18 травня ЄС прийняв нову енергетичну стратегію RePowerEU, яка істотно збільшує використання відновлюваних джерел і частку енергозбереження, проте покладається на заміщення російського викопного палива його імпортом з країн, що розвиваються, зокрема країн Африки. Це серйозно підриває репутацію ЄС як глобального лідера в зеленій трансформації відповідно до Європейського зеленого курсу і повертає нас до темних часів колоніалізму та поглиблення кліматичної кризи», — зауважила Романко.
Як повномасштабна війна вплинула на кліматичну ситуацію в Україні та світі?
Станом на квітень, за даними ООН, війна вже вплинула на життєзабезпечення, енергетичну та продовольчу безпеку понад 1,5 мільярда людей у 107 країнах світу.
Лише до кінця березня Україна внаслідок війни втратила свій річний ВВП — близько 520 мільярдів доларів.
«Падіння економіки уже наближається до 30 відсотків. За найпесимістичнішими прогнозами, падіння може сягнути 65 відсотків. Натомість введення повного ембарго на нафту та газ Німеччиною спричинить лише 0,3-0,5 відсотка падіння її річного ВВП. Відмова від споживання російського палива викличе падіння російського ВВП на 30-40 відсотків. І це те, що виснажить фінансування війни проти нас. Ми вже бачимо, що ані застереження міжнародного трибуналу ООН, ані інші заходи стримування не діють на агресора. Економічні методи досі залишаються одними з найдієвіших».
Як пов’язані війни та зміна клімату в сучасному світі?
У світі продовжує міцнішати неоколоніалізм, при якому країни Глобального Півдня забезпечують постачання ресурсів Півночі, зокрема до Європейського Союзу
«Ми бачимо, як європейські видобувні компанії, зокрема «TOTAL Energy» будують величезну інфраструктуру для транспортування сирої нафти на території Африки. Ми бачимо наступ на території корінних народів і в Колумбії, і в Азії — усе заради збільшення видобутку. Це не інакше, як неоколоніалізм, коли розвинуті країни поневолюють і далі намагаються отримати ресурси із країн та територій, які розвиваються. Країни, які розвиваються, мали би отримувати кошти, щоби скоротити викиди й адаптуватись до зміни клімату, оскільки саме в цьому полягає кліматична справедливість. Проте зараз ті, хто використовує мало, платять найбільше, — своїми правами, соціальними правами, рівнем добробуту, споживанням енергії, доступом до благ», — розповідає Світлана.
Історія тиранії і автократії росії тягнеться довго. І це завжди була боротьба за поневолення інших народів, наголошує кліматична експертка. Ресурси були другорядними просто тому, що росія завжди мала і має їх удосталь. У них немає потреби шукати альтернативні джерела, бо в них є найбільші поклади газу, який легко видобувати, і одні з найбільших покладів сирої нафти в світі.
«Просто так сталося, що вони мають неконтрольований доступ до викопного палива і завдяки цьому змогли наростити політичну владу у світі, яку зовсім не використовують для того, щоби зробити світ кращим чи більш демократичним. Ніщо не може виправдати насильство і терор. Але існують також інші країни, які зараз спостерігають за тим, що робить росія. Це Саудівська Аравія, Китай — країни з величезними ресурсами та величезними покладами викопного палива. Нинішня реакція демократичних країн на агресію росії визначить наше майбутнє. Чи буде воно глобально диктаторським? Чи відкриється доступ до повного поневолення народів і націй?» — веде далі кліматична експертка.
Заміщення викопного палива викопним паливом із нових родовищ — це шлях до зрощування нових диктатур.
«Кінець планеті може настати дуже швидко. Ми мали вже давно зафіксувати це потепління в півтора градуси. Але найбільша складність у тому, що це треба робити всім, а всі мають різні можливості та різний ступінь зацікавленості. Якщо дозволити урядам і компаніям робити все, що їм заманеться, то вони це робитимуть і відчуватимуть себе вкрай щасливими і безкарними. Вони провокуватимуть подвоєння, потроєння видобутку, і водночас зростатиме антидемократія. Диктатури розсипаються, коли є достатньо тиску», — підкреслила Романко.
Чи має Україна зараз адаптуватися до наслідків зміни клімату?
Так, як і планувати відновлення після війни. Це має бути комплексний процес.
«Нам треба вже зараз планувати зелене відновлення і та шукати для нього фінансування. Важливо планувати його комплексно, а не по секторах, розуміючи загальну картину, враховуючи і кліматичну кризу, і енергетичну безпеку. Не можна повертатися до минулого, нарощувати потужності по видобуванню чи ввезенню викопного палива. Має відбутися зелена революція. Це складне завдання, але Україна до революцій добре адаптована, і я переконана, що в нас вийде зробити зелену революцію, яка перебудує нашу промисловість. Бо наша промисловість належить до кількох найбільш енергоємних у Європі», — пояснює Світлана Романко.
Ще одна суттєва проблема — зростання викидів над територією України. Серед причин — ракети, паливо яких згорає в надзвичайно великих кількостях. Зросла також і кількість військових відходів, які важко та подекуди неможливо переробити та використати повторно. Необхідно скласти детальний план адаптації та відновлення України, не використовуючи для цього викопні джерела енергії.
Що можуть зробити міжнародні організації та активіст_ки, щоб допомогти Україні та планеті?
- Адвокувати вимоги ембарго та ненарощування видобутку у власній країні. Тобто відмовлятися від російських нафти, вугілля та газу, а також не фінансувати та не інвестувати в будь-яку інфраструктуру викопного палива. Зокрема, протидіяти збільшенню видобутку нафтогазовидобувними компаніями для того, щоби просто замістити російське викопне паливо паливом іншого походження. Це ще більше поглибить кліматичну кризу.
- Припиняти будь-які економічні, торговельні, інвестиційні та видобувні відносини з росією, зокрема у сфері викопного палива.
- Вимагати негайного переходу на чисті джерела енергії — на енергію, яка не буде вбивати, фінансувати диктатури, злочинні режими та кровопролиття не тільки у нашій країні, але й у інших країнах.
- Не забувати про кліматичну кризу. Неконтрольоване спалення викопного палива, небажання обмежувати своє споживання і економічний розвиток привело нас туди, де ми перебуваємо, й уможливило цю війну.
- Постійно говорити про те, що війну потрібно негайно зупиняти і це головний пріоритет. Як каже Світлана: «Ми хочемо перемогти в цій війні, але ми хочемо також перемогти кліматичну кризу, тому що кліматична криза, енергетична безпека та війна в Україні мають спільне коріння. Треба викорчовувати коріння проблеми, тобто боротися із викопним паливом, із залежністю до нього на різних рівнях».
- Підтримувати одне одного, тримати зв’язок і бути солідарними з Україною.
«Боротьба — виснажлива, довга, складна, вимагає багато ресурсів, і ми маємо розуміти і підтримувати одне одного. Треба ставитися одне до одного з піклуванням і з розумінням. Як представниця українського кліматичного руху я вражена солідарністю нашого та міжнародного руху і дуже вдячна тим, хто підтримує нас, хто висловлює глобальну солідарність, волонтерить, працює понаднормово, доносить вимоги та допомагає всіма можливими способами», — підсумувала Світлана Романко.