Повномасштабний напад Росії на Україну поставив світ перед складним вибором: продовжувати купувати російське викопне паливо й у такий спосіб фінансувати війну або відмовитися від нього та здійснити кардинальні зміни в своїх енергетичних системах. Німеччина — одна з найбільших економік світу, проте вона також надзвичайно залежна від поставок російського природного газу. ЄС — найбільший споживач російських енергоносіїв, а Німеччина — найбільший споживач російських енергоносіїв у Європі.
Чи може Німеччина припинити фінансувати війну, заборонити імпорт російського газу та диверсифікувати постачальників, щоб зменшити вразливість свого енергетичного міксу й водночас захистити свою економіку та громадян? Ці питання обговорювались експертами під час онлайн-дискусії, яку організував Фонд імені Гайнріха Бьолля разом із громадською організацією «Екодія» 2 червня 2022 року.
Левову частку надходжень до федерального бюджету Росії складає експорт викопного палива, і ці доходи допомагають Росії фінансувати свою жорстоку війну. Російське домінування на енергетичному ринку зробило багато країн залежними від її постачань.
«Експорт викопного палива до Європейського Союзу упродовж останніх десятиліть сприяв зміцненню авторитарного характеру Росії. І через цю односторонню залежність Європейському Союзу складніше реагувати та відповідати на це вторгнення», — сказав у своєму вітальному слові Ян Філіп Альбрехт, президент Фонду імені Гайнріха Бьолля. Війна в Україні — це війна проти демократії, свободи та міжнародного права, тому Європа повинна шукати спільне рішення на знак солідарності з Україною, додав він.
Українська влада зі свого боку також має позицію стосовно того, що європейські партнери та Німеччина повинні робити для підтримки України та припинення війни. Якщо Німеччина позбудеться залежності від російського викопного палива, то цим дуже допоможе зупинити фінансові потоки, що «живлять» війну. Втім, зрозуміло, що німецька економіка повинна функціонувати далі. Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики з питань європейської інтеграції, озвучив пропозиції — наприклад, замінити частину російського викопного палива електроенергією з України, що може бути вигідним для Німеччини, адже Україна має високий потенціал розвитку відновлювальної енергетики.
«Також не є таємницею, що використовуючи цю залежність, Росія спричинила зростання вартості електроенергії в Європі ще до вторгнення в Україну. Минулого року російський «Газпром» перестав наповнювати підземні сховища газу в ЄС у достатньому об’ємі, а взимку звів постачання газу до мінімуму, що призвело до суттєвого зростання його вартості. Як наслідок, європейські ціни на газ перевищили ціни навіть на азійському ринку, де газ традиційно найдорожчий у світі», — зазначив Демченков. Він також вважає, що Німеччина повинна позбутися залежності від російського «Газпрому» не лише тому, що він фінансує війну, а й тому, що така дія підкреслить його ненадійність як торгівельного партнера.
Зміна не лише постачальників, а й видів енергоносіїв і скорочення споживання може позитивно вплинути на боротьбу проти російської агресії та водночас на досягнення цілей енергетичного переходу. Німецький парламент працює над зменшенням залежності від поставок російських енергоносіїв, крок за кроком.
«У цьому нам має допомогти низка законопроєктів», — зауважила Інґрід Нестле, німецька політикиня та депутатка Бундестагу від партії «Союз 90/Зелені». — Звісно, ми зосередимося на відновлюваних джерелах, це також є у нашому порядку денному. І ми також хочемо стати незалежними від викопного палива, зважаючи на кліматичну кризу. У нас дуже насичений порядок денний щодо ВДЕ, планується новий закон». Вона також наголосила, що існує величезний потенціал скорочення споживання енергії, однак це може бути складно, бо його треба втілити в різних секторах. До того ж непросто діяти солідарно з Україною, коли ціни на енергію зростають, додала вона.
Аналітика також свідчить, що у короткостроковій перспективі пряма заборона імпорту газу з Росії призведе до проблем у німецькому енергетичному секторі.
«Наш аналіз показав, що пряма зупинка експорту російського газу спричинить цієї зими дефіцит у Європі, навіть якщо ми залучимо всі варіанти, які вважаємо реалістичними. Ми не маємо особливого оптимізму, ми бачимо недоліки, навіть враховуючи потужності зрідженого природного газу, що були створені Федеральним урядом і що тепер поповнюються також іншими країнами», — зауважив Казимир Лоренц, керівник проєктів консалтингової компанії Aurora Energy Research. Він також погоджується, що хоча в короткостроковій перспективі Німеччина потребуватиме додаткового імпорту газу, оскільки промисловість не зможе перейти на інші джерела в такий стислий термін, у довгостроковій перспективі Німеччина має покладатися на відновлювані джерела.
Безумовно, зростання цін на газ було вигідним Росії. Попри те, що кількість придбаного Німеччиною газу скоротилася, обсяг отриманих Росією коштів зріс.
«Як бачимо, надходження до державного бюджету Росії від податків на нафту й газ зросли на 40% за перші чотири місяці цього року, тож вони справді отримують вигоду від нечувано високих цін на нафту та газ», — сказала Альона Осмоловська, директорка Офісу підтримки реформ при Міністерстві енергетики України. Тоді як обсяг придбаного газу в Росії знизився, як зазначили кілька доповідачів. Але пані Осмоловська бачить можливість скорочення російського бюджету навіть без негайної заборони російського газу.
«Росія не може постачати газ у такому обсязі нікуди, крім європейського ринку. Вона не має потужностей для переробки цього газу всередині країни, принаймні в короткостроковій перспективі, вона не має газопроводу до Китаю; її здатність перетворювати цей газ у ЗПГ і транспортувати його морем дуже обмежена. Отож Росія більш залежна від Європи в питанні газу, ніж Європа залежна від Росії. Якщо Європа вирішить діяти скоординовано і скаже, що «ми закуповуємо газ централізовано», тоді вона зможе ставити умови, які вважатиме доцільними», — сказала вона.
Ґеорґ Захман, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel, погоджується з цим. Росія залежить від європейських грошей, і це радше політична, ніж економічна гра, тож Європа може тиснути на Росію і продавати газ на своїх умовах, якщо вона зможе переконати Росію у своїй спроможності повністю обходитись без російських поставок. Втім, це все одно буде «угодою з дияволом», зазначив Захман.
З іншого боку, Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО «Екодія», зауважила, що хоча російське викопне паливо уже нині фінансує смерті українців, будь-яке викопне паливо загрожує світові зміною клімату. «Зараз критично важливо йти шляхом негайного переходу на чисту енергію та стрімкого прискорення інвестицій в енергоефективність та енергозбереження. І не лише в ЄС, а й в усьому світі. Це допоможе Україні припинити війну зараз, а світові — уникнути жахливих наслідків зміни клімату в майбутньому», — наполягає вона. Саме тому важливо не лише змінити постачальників, а й зменшити споживання викопного палива загалом.
Крім того, Засядько нагадала, що таких заходів треба вжити негайно, адже поки тривають дискусії, українці продовжують гинути у війні, що фінансується викопним паливом, за яке платить Європа.
З повним записом онлайн-дискусії англійською мовою можна ознайомитись тут.