Стаття
У різних містах і селах України вчителі знаходять нові способи говорити з дітьми про енергію — ресурс, від якого залежить безпека, комфорт і майбутнє країни. «Енергоурок», безплатна навчальна розробка, створена за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля у співпраці з громадськими організаціями «Культурна платформа Закарпаття» та «Екоклуб», став для них простим і водночас дієвим інструментом.
Ми зібрали історії чотирьох учительок, які першими впровадили ці заняття у своїх школах, — про їхню мотивацію, креативні підходи та зміни, які вони бачать у своїх учнях. Матеріал доповнюють коментарі партнерів проєкту, для яких тема енергоощадності є частиною формування культури відповідального ставлення до енергетичного майбутнього України.
Чому вирішили впровадити «Енергоурок»
Мій головний мотив пов’язаний з реаліями життя. Наші діти дуже дорослі — навіть шестикласники. Вони постійно запитують, чому ми навчаємось у бомбосховищі без світла, чому зникає електрика, як працює інтернет під час відключень. Вони живуть у війні, і дитинство вже не повернеш. Але вони прагнуть розуміти, що відбувається. Їхні запитання — не дитячі.
Як учителька фізики, я можу пояснити технічні речі дорослим, але дітям потрібна інша мова, більш проста й інтерактивна. «Енергоурок» дав мені можливість відповісти на їхні запитання так, щоб вони справді розуміли, що відбувається і чому. Тепер вони вже самі вдома пояснюють батькам, чому в Миколаєві немає світла, як формують графіки відключень світла.
Як проходив урок
Перший «Енергоурок» був пробним. У другому семестрі я продовжу курс із цим же класом. Поки не планую поширювати курс на інші класи, хочу довести цю групу до завершення. Далі будемо заглиблюватися в енергосистему й атомну енергетику України.
Якщо казати про пробний урок, то дітям було дуже цікаво: багато інтерактивних вправ, вони всі хотіли до дошки, їх просто неможливо було зупинити. Коли із 30 дітей всі хочуть вийти до дошки — мені не потрібно додатково питати, чи сподобався їм урок, я й так це бачу. Серед вправ, які найбільше сподобалися дітям:
- аналіз будинку із зонами ощадливого й неощадливого використання електроенергії;
- малювання власного енергоперсонажа;
- поділ енергоресурсів на вичерпні й невичерпні за допомогою наліпок і роботи на дошці.
Що діти запам’ятали
Найсильнішими відкриттями для дітей стали два аспекти. По-перше, розуміння єдиної енергосистеми України: вони не знали, що якщо в Одесі є попадання, то й Миколаїв може сидіти без світла. Для них це було новим. По-друге, практичні поради з економії електроенергії, які діти почали застосовувати в реальному житті та якими ділилися вдома. Батьки мені писали: пішли в «Епіцентр» по нові лампочки, а дитина каже: «Цю техніку не беремо, бо вона витрачає більше енергії».
Порада іншим учителям
Упроваджуйте «Енергоурок» обов’язково. Це настільки корисний і сучасний урок, що діти починають застосовувати знання в житті. Вони вже хочуть продовження — самі ініціюють проводити його хоча б раз на тиждень. У Миколаєві 60 шкіл, а лише одиниці його впровадили. Можливо, це варто зробити факультативом, як фінансову грамотність.
І важливо працювати з дітьми із задоволенням. Я вчу вже понад 30 років і точно знаю: якщо працюєш з радістю, усе вдається. Діліться знаннями, доповнюйте одне одного. Все буде Україна — ми переможемо.
Чому вирішили впровадити «Енергоурок»
Участь у проєкті «Енергоурок» я вирішила взяти тому, що ця тема мені справді дуже близька й особисто важлива. Вона не тільки цікава — вона відповідає на виклики, з якими щодня стикаємося ми й наші діти. У часи блекаутів, вимкнень світла та постійної нестабільності, коли вся країна перебуває в складному стані, діти мають розуміти, що відбувається довкола. Вони хочуть відповідей, і школа повинна їх давати. Тому енергоосвітні уроки зараз — не просто корисні, а потрібні як ніколи.
Головна цінність для української школи полягає якраз у тому, щоб донести до учнів та навіть до вчителів і дітей різного віку, що енергію потрібно берегти й використовувати дбайливо. Це про відповідальність, про розуміння того, як працює сучасний світ і чому важливо берегти ресурси. І якщо ми з дитинства будемо давати такі знання, то виростимо покоління, яке не лише знає, що таке енергоефективність, а реально її практикує.
Як проходив урок
Це був живий діалог — відкрите обговорення, у якому діти брали активну участь. Вони ставили запитання, пропонували свої асоціації, ділилися тим, що бачать удома під час вимкнень електрики. У кінці ми попрацювали з роздатковими матеріалами, які допомогли структурувати й закріпити інформацію. Для дітей це було не просто цікаво — вони буквально «ввімкнулися» в процес.
Матеріали виявилися дуже зручними для роботи. Найбільше мені допомогла презентація: вона чітка, візуальна, побудована логічно — усе подано доступно, без зайвої складності. Для учнів найбільш захопливою частиною була творча — створення енергоперсонажів. Діти вигадували, жартували, змагалися одне з одним за кількістю прикладів. Я побачила, наскільки тема може бути цікавою, якщо подати її правильно.
Що діти запам’ятали
З уроку діти насамперед запам’ятали прості та зрозумілі способи збереження електроенергії. Ми це не просто повторили, а проговорили на конкретних життєвих ситуаціях, тож учні зрозуміли, чому ці правила важливі та як їх застосовувати щодня. Видно, що тепер вони ставляться до цього більш усвідомлено.
Порада іншим учителям
Своїм колегам я порадила б не вагатися. Матеріалу достатньо, він якісний і добре продуманий, а діти однозначно відгукуються на цю тему. Не варто боятися, що щось піде не так — уроки такого формату завжди знаходять відгук. Чим більше ми будемо говорити про енергетичну культуру, тим більше людей усвідомлюватимуть її важливість, а отже, ми ефективніше зможемо змінювати ситуацію в майбутньому.
Чому вирішили впровадити «Енергоурок»
Сьогодні тема енергоощадності стала частиною повсякденного життя. Діти щодня стикаються з наслідками енергетичної нестабільності, бачать, як змінюється їхній побут і як реагують дорослі. І вони хочуть розуміти, що відбувається.
Як проходив урок
П’ятикласники вчилися розрізняти відновлювані й невідновлювані джерела енергії, шукали способи економного використання електроенергії вдома й у школі. Діти активно включалися в обговорення, пропонували власні варіанти енергоощадних звичок, ділилися тим, що вже практикують у сім’ях під час відключень світла.
Особливої атмосфери уроку додали творчі завдання: учні створювали власних енергоперсонажів, знаходили неочевидні приклади, які їх щиро захоплювали. У класі виникла жива дискусія — діти ставили запитання про те, чому електрика інколи зникає, як працюють лінії електропередач і що кожен з нас може зробити, щоб допомогти енергосистемі. Урок став не тільки навчальним, а й дуже об’єднувальним: діти відчули, що їхні знання та щоденні дії мають значення для всієї країни.
Що діти запам’ятали
Найбільше діти запам’ятали те, що стосується їхнього щоденного життя. Їм дуже відгукнулися приклади про те, як працюють відновлювані джерела енергії та чому важливо вимикати зайве світло чи не залишати зарядні пристрої в розетці. Вони легко схопили різницю між відновлюваними й невідновлюваними ресурсами — навіть наводили власні приклади.
Порада іншим учителям
Я порадила б учителям не боятися братися за «Енергоурок». Матеріал добре продуманий, структурований і доступний: навіть якщо ви ніколи не проводили заняття на енергетичні теми, вам буде легко. Найголовніше — дати дітям простір говорити.
Чому вирішили впровадити «Енергоурок»
Як учителька фізики, я добре бачу, що діти часто не пов’язують теорію з реальним життям. Цей проєкт дав можливість пояснити простою і зрозумілою мовою складні речі: звідки береться світло та як працює енергосистема. Дітям важливо знати це змалечку, щоб формувати звичку свідомого споживання енергії не в дорослому віці, а зараз.
Я вирішила долучитися до проєкту, щоб показати учням: кожен вимкнений вимикач, кожна ощадлива дія — це їхній маленький, але важливий внесок у спільну перемогу на енергетичному фронті.
Як проходив урок
Ми провели інтегрований урок, поєднавши фізику та інформатику. Спочатку розібрали фізичну суть енергії та принципи роботи електроприладів, а потім разом розраховували енергоспоживання побутових пристроїв. Такий підхід дозволив учням не просто почути інформацію, а буквально «помацати» цифри й побачити, як знання працюють у реальному житті.
Найбільше учнів захопила інтерактивна частина — ігри, завдання, мініквізи. Для мене, як для вчителя, надзвичайно зручними були готові презентації та роздаткові матеріали: вони допомагали пояснювати складні процеси просто й наочно. Особливо вразила дітей візуалізація того, скільки енергії «з’їдають» прилади в режимі очікування. Після цього вони по-іншому подивилися на свої щоденні звички.
Ми вже плануємо з учнями провести невеликий енергоаудит нашого ліцею в межах уроків фізики, а на інформатиці — створити інформаційні буклети для молодших класів. Ця тема точно не вичерпується одним уроком — навпаки, вона відкриває багато можливостей для практичних і корисних проєктів.
Що діти запам’ятали
Найбільше їм сподобалося відчути себе експертами. Вони були в захваті від фактів про те, скільки енергії витрачає зарядка, залишена в розетці. Багато хто сказав, що прийде додому і влаштує «перевірку» батькам. Вони усвідомили, що можуть реально впливати на ситуацію.
Порада іншим учителям
Не бійтеся відходити від підручника. Дайте дітям більше практики: нехай вони проаналізують вдома комунальні платіжки, визначать потужність приладів або знайдуть інформацію про відновлювану енергетику. Коли дитина бачить, що знання реально економлять гроші батьків і допомагають країні, — її не потрібно змушувати вчитися.
Головна цінність таких занять — зміна мислення. Ми переходимо від абстрактного «треба економити» до осмисленого «чому і як». Це виховує відповідального громадянина, який розуміє важливість ресурсів і вміє робити свідомий вибір. Такі уроки також дають дітям відчуття контролю. Коли вони знають, чому зникає світло і що особисто можуть зробити для підтримки системи, це реально знижує рівень тривожності й допомагає почуватися частиною спільної справи.
Чому енергоощадність — актуальна тема для розробників «Енергоуроку»
Для громадської організації «Культурна платформа Закарпаття» тема енергоощадності природно продовжує фокус роботи на перетині формування культури безпеки серед української молоді.
«Ми переконані, що культура споживання енергії — це не тільки технічна чи побутова звичка, а прояв громадянської зрілості й екологічної свідомості. У попередні роки команда реалізувала низку ініціатив, присвячених взаємозв’язку людини й довкілля: від представлення екологічного виміру “Безпечне довкілля для дітей” і серії подкастів про виміри безпеки під час Четвертого Саміту перших леді та джентльменів — до серії публікацій про екоцид і відновлення біорізноманіття та проєкту “Шлях закарпатського живопису”, який простежує культурні й природні ландшафти Карпат.
Участь у створенні “Енергоуроку” — це логічне продовження нашої роботи над формуванням культури відповідального ставлення до довкілля, що поєднує освіту й екологічну дію», — Марина Михайленко, операційна директорка ГО «Культурна платформа Закарпаття».
Фонд ім. Гайнріха Бьолля — це незалежна неурядова організація, що просуває демократичний устрій і змінює суспільний дискурс з метою зеленого демократичного розвитку. Підтримуючи ініціативи громадянського суспільства, офіс Фонду в Україні прагне сприяти справедливому енергетичному переходу й зеленому відновленню України.
«Організація підтримує розвиток публічного дискурсу щодо переходу до відновлюваних джерел енергії, енергоефективних рішень і збереження клімату на національному й локальному рівнях. У межах цього проєкту Фонд прагне посилити обізнаність громадськості, зокрема дітей та їхніх родин, про енергетичну систему України, переваги використання відновлюваних джерел енергії, а також про взаємозв’язок цих тем із ширшими питаннями зміни клімату й безпеки», — Ірина Кондратенко, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» у Фонді ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.