Сучасне розуміння площі бере свій початок з грецької агори та римського форуму, котрі займали центральне місце в демократичних містах-полісах античності. Площі були місцем зібрання народу, котре забезпечувало публічний простір для обговорення наявних у спільноті проблем. Будучи місцем торгівлі, площі також виконували важливу роль в економічному житті громадян.
В античних демократичних суспільствах існували механізми, що дозволяли врівноважувати дві різні функції площі - політичну та фінансову. Натомість в сучасному неоліберальному суспільстві економіка все більше бере гору над політикою, офісні та торгівельні центри над публічним простором для народних зібрань. Площі сучасних міст дедалі більше забудовуються передусім комерційною нерухомістю, що фізично руйнує та спотворює історичний вигляд міських площ, а також надмірно комерціалізує публічний простір в містах. Крім того, міські площі стали першими жертвами автомобілів – з початку 19 сторіччя вони стрімко почали перетворюватись на транспортні вузли, витісняючи пішоходів на вузькі тротуари.
Столиця України Київ не складає нажаль виняток в цій ситуації. Більш того можна констатувати дуже загрозливу ситуацію щодо площ (майданів) міста Києва – вони швидкими темпами зникають з київської мапи, фактично перетворюючись на транспортні вузли, місця для побудови нових торгових центрів, великої кількості кіосків, паркувань, офісних будівель чи то церков. На сьогодні можна нажаль говорити про знищення майже усіх київських площ (майданів) – Львівська, Ленінградська, Бессарабська, Московська та Площа Перемоги є на сьогодні такими лише за назвою, на підході «реконструкція» Контрактової та Європейської площ. Відтак у Києві катастрофічно бракує публічного простору для городян і навіть перекриття Хрещатика в вихідні дні не є вирішенням цієї проблеми.
Київські площі зникають не самі по собі, рішення про їх забудову приймаються міською владою. Чи є розуміння у фахівців КМДА важливості міських площ як публічного простору для городян? Як забезпечити реальну участь громадян при прийнятті рішень про концепції реконструкції київських площ та майданів? Чи існують концептуальні альтернативи забудові міських площ у Києві? Чи можуть київські площі стати майданчиком для регулярних акцій мистецького характеру? Чи можливе практичне втілення концепцій shared space (відмова від відокремлення проїзної частини від тротуару для пішоходів) в організації площ Києва? Які пріоритети повинні бути першочерговими при розбудові площ в районах новобудов? Як зберегти ті площі, які ще залишились в Києві та розбудувати привабливі, сучасні, нові в районах новобудов? Чи існують для цього практичні механізми участі митців та інших креативних громадян? Як запобігти клерикалізації публічного простору в українській столиці?
Цією дискусією Представництво фонду імені Гайнріха Бьолля разом із партнерами розпочинає проект «Стратегії урбаністичного майбутнього для Києва». В рамках цього урбаністичного проекту протягом 2011 року відбудеться ряд дискусій, мистецьких акцій, перфомансів та громадських обговорень, присвячених розвитку міста Києва як красивого, безпечного, комфортного, екологічного середовища для його мешканців. Проект має завершитися в листопаді 2011 року конференцією, яка презентуватиме бачення громадянського суспільства стратегій розвитку Києва.
Програма:
17.30 Реєстрація гостей
18.00 Привітання
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Київ
Віктор Зотов, Архітектурний клуб, Київ
18.15 - 20.00 Подіумна дискусія
Целовальник Сергій, начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, Київ
Володимир Приймак, архітектор «Арх-Дизайн Бюро», Київ
Інна Совсун, активістка громадської ініціативи "Збережи Старий Київ", Київ
Оксана Забужко, письменниця, Київ
Модерація: Ірина Соловей, творча формація «Garage Gang Kollektiv», Київ
Дискусія відбуватиметься українською/російською мовами без синхронного перекладу.
По завершенню ми раді запросити гостей на фуршет для неформального спілкування.
Звертаємось до Вас з проханням підтвердити свою участь до 02.02.2011 року електронною поштою info@boell.org.ua. Телефон для довідок 044/390 7078.