Андрій Макаренко
Час: 6 вересня 2011, о 18.00
Місце: Київ, конференц-зала Гете-Інституту, вул. Волоська, 12/4
20 років минуло з дня проголошення незалежності України. З того часу багато чого змінилося: незалежність України визнали у світі; Україна заснувала власні Збройні сили та ввела національну валюту; виросло ціле покоління народжених у незалежній Україні громадян, ми здобули низку важливих, характерних для демократичної, самостійної та суверенної держави атрибутів. Єдиною незмінною константою, яка переслідує нашу державу крізь роки є те, що Україна як і у серпні 1991 року, перебуває у стані невизначеності – невизначеності світоглядної, економічної, політичної, соціальної, історичної. Зусиллями державних очільників різного ґатунку, економічної та інтелектуальної еліти свято незалежності для багатьох громадян стає щорічним символом нездійснених мрій, розвіяних ілюзій, втрачених можливостей, колосального, але так і не використаного потенціалу.
Архітектори української державності чітко й послідовно вимагали відокремлення України від СРСР, але й гадки не мали про те, як розвиватиметься омріяна незалежна Україна. Два десятиліття представники різних правлячих сил будують нову країну й щоразу все нову. В українських реаліях життєздатність концепцій, стратегій і програм розвитку країни завжди знаходиться у прямій залежності від політичних виборчих циклів – від виборів до виборів, відтак Україна дедалі виразніше нагадує собою довічний будівельний майданчик, на якому недолугі будівники намагаються зібрати пазл нової країни з уламків радянської імперії. В умовах відсутності чіткої, деполітизованої стратегії державному механізму залишається лише реагувати на мінливі подразники, обставини та чинники, які прирікають країну на повільний дрейф у світовому політичному просторі.
Що ж насправді відбулося 24 серпня 1991 року: відродження української державності, чи ребрендінг старої УРСР? Чому Україна, багата на людські і природні ресурси країна, очолює список аутсайдерів серед країн постсоціалістичного табору за показниками соціально-економічного розвитку? Що потрібно робити інтелектуалам, митцям, громадським активістам для того, щоб Україна нарешті відбулась як країна, яка забезпечує гідне життя своїм громадянам? Як могла б виглядати Україна, виходячи з умов перших років незалежності? Що цьому заважало? Чому жодний з принаймні трьох офіційно відомих проектів стратегії розвитку України, які розроблялися різноманітними інституціями з 2008 по 2011 рр., не став офіційним планом розвитку України на довгострокову стратегічну перспективу? Якою буде Україна на свій 40-річний ювілей? Чи існують загрози незалежності та суверенітету України у майбутньому з огляду на сучасні тенденції розвитку держав у глобальному світі?
На ці та багато інших питань ми будемо дискутувати з нашими експертами та гостями.
Програма:
18.00 Реєстрація гостей
18.30 Привітання
Вера Багаліантц, директор Goethe-Institut в Україні
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
18.45 – 20.30 Подіумна дискусія
Тарас Чорновіл (уточнюється), народний депутат України 6-го скликання
Олесь Доній (уточнюється), народний депутат України 6-го скликання
Наталя Беліцер, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Київ
Володимир Фесенко, центр прикладних політичних досліджень «Пента», Київ
Соня Кошкіна, журналістка, шеф-редакторка інформаційно-аналітичного видання «Лівий берег», Київ
Олександр Ірванець, поет, письменник, Київ
Модерація: Кирило Савін, керівник Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Київ
Дискусія відбуватиметься українською/російською мовами без перекладу.
По завершенню ми раді запросити гостей на фуршет для неформального спілкування.
Звертаємось до Вас з проханням підтвердити свою участь до 05.09.2011 року електронною поштою (Andriy.Makarenko@ua.boell.org). Телефон для довідок 044/390 7078.