Роль жінок у відновленні України: європейський інтеграційний вектор
Міжнародна конференція
1-2 грудня 2023 року
м. Львів
П'ятниця 1 грудня
08:30 - 09:30
Реєстрація
09:30 - 10:10
Вітальне слово від організаторів/-ок
Вальтер Кауфманн, голова департаменту Східна Європа Фонду імені Гайнріха Бьолля
Віола фон Крамон, заступниця Голови Делегації Європейського парламенту в Парламентському комітеті асоціації Україна – ЄС
Аліс Ба Кюнке, членкиня Європейського Парламенту (фракція «Зелені — Європейський вільний альянс»)
Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»
Вітальне слово від поважних гостей:
Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики (онлайн)
Гелена Пайонкевич, директорка юридичного департаменту Львівської міської ради
Олександра Матвійчук, голова організації “Центр громадянських свобод”, лауреатка Нобелівської премії миру (відео звернення)
10:10 - 11:40
Відбудова європейської України: жінки і політичне лідерство (панельна дискусія)
Під час і передусім після війни перед Україною постануть два головні виклики: відбудова країни та забезпечення дотримання європейських норм і стандартів. Для виконання цих масштабних завдань необхідні зусилля кожного — і чоловіків, і жінок. Однак, попри вищий рівень освіти та домінування в наукових колах, роль жінок у прийнятті політичних рішень та процесах є порівняно обмеженою. Наприклад, незважаючи на позитивні тенденції, частка жінок серед депутатів Верховної Ради України становить близько 20%, що нижче, ніж у більшості парламентів ЄС.
Як забезпечити справедливе залучення жінок до політичних посад і дати їм змогу реалізувати свій досвід і здібності, які сприятимуть відновленню України та її членству в ЄС? З якими викликами стикаються жінки на цьому шляху і як їх подолати шляхом політичних та соціальних змін?
Модераторка:
Віола фон Крамон, заступниця Голови Делегації Європейського парламенту в Парламентському комітеті асоціації Україна – ЄС
Учасниці дискусії:
Ірина Тишко, голова Громадського Альянсу «Політична дія жінок»
Ярина Волошин, депутатка Мурованської територіальної громади, гендерна експертка, керівниця комунікаційного відділу Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»
Єлизавета Ясько, народна депутатка України ІХ скликання, членкиня Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин (онлайн)
Марія Іонова, народна депутатка України ІХ скликання
11:40 - 12:00
Перерва на каву
12:00 - 13:30
(паралельні сесії)
Російські воєнні злочини: сексуальне насильство як зброя (панельна дискусія)
Мова: англійська та українська
Сексуальне насильство з боку російських військових в Україні - це не просто один із супутніх наслідків війни, а радше систематичний злочин, що вчиняється навмисно, у великих масштабах і з особливою жорстокістю. Жінки, чоловіки і діти стають постраждалими від сексуального насильства, яке вчиняють російські солдати з метою залякати все населення та зламати прагнення до самозахисту.
Українська влада і міжнародна спільнота несуть відповідальність за розслідування цих злочинів та притягнення винних до відповідальності. Водночас необхідно обговорити методи підтримки постраждалих від насильства і забезпечення дотримання їхніх прав відповідно до Директиви про права потерпілих та інших правових зобов'язань, які Україна візьме на себе як майбутній член Європейського Союзу.
Модераторка:
Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», адвокатка, к.ю.н.
Учасники/-ці дискусії:
Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики (онлайн)
Оксана Покальчук, старша радниця щодо СНПК у International Partnerships for Human Rights
Віктор Мисяк, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора
Людмила Гусейнова, директорка з комунікацій ГО «СЕМА-УКРАЇНА», правозахисниця
Воркшоп № 1 Статистика як інструмент - структурування та аналіз даних з розбивкою за гендерною ознакою
Мова: англійська та українська
Як правило, доступ до статистичних даних з розбивкою за ознакою гендеру необхідний для роботи над гендерною проблематикою. Це важливо для розуміння особливостей суспільства, а також для надання інформації особам, які приймають рішення. Статистичні дані з розбивкою за гендерною ознакою також відіграють важливу роль у плануванні та реалізації подальших заходів і оцінці. За допомогою цієї статистики ми можемо чітко продемонструвати відмінності між жінками та чоловіками, які в іншому разі можуть залишитися непоміченими. Для того, щоб зрозуміти масштаби та наслідки насильства, першим кроком у місцевому мапуванні може бути збір вже наявної та доступної статистики.
Модераторка:
Дар’я Росохата, юристка-аналітикиня Аналітичного центру «ЮрФем»
Експерт(к)и:
Анна Німан, Статистичне управління Швеції (SCB)
Мікаела Єнберг, Статистичне управління Швеції (SCB)
Андрій Герасименко, Заступник директора департаменту соціальної статистики - начальник відділу моніторингу соціальних програм і одноразових обстежень, Державна служба статистики України
Наталія Усик, Заступниця директора департаменту - начальник відділу статистики оплати праці та соціально-трудових відносин, Державна служба статистики України
Володимир Саріогло, Завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.е.н., професор, провідний статистик у проєкті з формування Індексу гендерної рівності
13:30 - 15:00
Обідня перерва
15:00 - 16:30
(паралельні сесії)
Запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство під час війни та у післявоєнний період (Проблема гендерно зумовленого насильства під час конфлікту: ситуація в Україні) (панельна дискусія)
Мова: англійська та українська
Під час воєн і конфліктів гендерна проблематика часто стає невидимою, внаслідок чого проблеми гендерно зумовленого і домашнього насильства не отримують належної уваги. Навіть в Україні у зв'язку з конфліктом зросла кількість випадків насильства з боку чоловіків щодо жінок. УВКБ ООН та УВКПЛ ООН повідомляють про те, що жінки страждають від сексуального насильства та примусової праці з боку озброєних осіб, у тому числі на пунктах пропуску через лінію зіткнення. Демобілізовані солдати, які рідко отримують психосоціальну підтримку, впливають на підвищення рівня безпеки та обмежують можливості жінок і дівчат вільно пересуватися в публічному просторі. Демобілізовані солдати, які рідко отримують психосоціальну підтримку, впливають на підвищення рівня безпеки та обмежують можливості жінок і дівчат вільно пересуватися в публічному просторі. Опитані жінки по обидва боки лінії зіткнення розповідають, що через скрутні економічні умови вони змушені займатися проституцією, щоб вижити. Впродовж цієї панельної дискусії ми спробуємо визначити конкретні проблеми в Україні, а також які практики та досвід з інших зон конфлікту можна використати для подолання насильства в Україні. Ми також хочемо обговорити, як зародилася проблема гендерно зумовленого насильства і чому їй не приділяється більше уваги. Ми також хочемо звернути увагу на те, що Україна нещодавно ратифікувала Стамбульську конвенцію, який вплив це має на війну, як громадянське суспільство може працювати в умовах конфлікту, а також перспективи для того, щоб Стамбульська конвенція стала потужним інструментом для майбутнього вступу України до Європейського Союзу.
Модераторка:
Аліс Ба Кюнке, членкиня Європейського Парламенту (фракція «Зелені — Європейський вільний альянс»)
Учасниці дискусії:
Марта Чумало, заступниця голови в Центрі «Жіночі Перспективи»
Джил Тренхолм, старша викладачка Національного центру для жінок; наукова співробітниця медичного факультету Упсальського університету, кафедра здоров'я жінок та дітей
Катерина Шуневич, керівниця Аналітичного центру «ЮрФем»
Воркшоп №2 Відновлення правосуддя: висвітлення та розслідування російських воєнних злочинів
Мова: українська
Документування та розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією, зокрема сексуального насильства у воєнний час, має вирішальне значення для притягнення винних до відповідальності. Учасники воркшопу дізнаються про наявні правові можливості, а також про те, як громадянське суспільство, органи державної влади, міжнародні організації та кожна особа окремо можуть допомогти зібрати та задокументувати докази про скоєння цих злочинів для подальшого їх розслідування.
Модераторка:
Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»
Експерт(к)и:
Віктор Мисяк, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора
Людмила Вигівська, адвокатка «ЮрФем:підтримка», правозахисниця
Ольга Опаленко, керівниця Департаменту доказів в ГО Truth Hounds
16:30 - 17:00
Перерва на каву
17:00 - 18:30
(паралельні сесії)
Жінки та підприємництво: зростання добробуту на дорозі до членства в ЄС (панельна дискусія)
Мова: англійська та українська
За останні роки жіноче підприємництво в Україні суттєво зросло. Зокрема війна Росії проти України призвела до того, що мільйони жінок були змушені розпочати підприємницьку діяльність у місцевих громадах, на національному рівні чи за кордоном. Вони розробляють інноваційні продукти і заповнюють ніші, які раніше залишалися поза увагою.
Яким чином підприємницькі навички допомагають жінкам покращити життя для себе, своїх родин, громад та всієї країни? Які історії успіхів можуть надихнути жінок з усієї України?
Модераторка:
Ірина Титарчук, виконавча директорка ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі — ITFC» | Засновниця ініціативи Women IN
Учасниці дискусії:
Олена Яцьківська, керівниця бізнес хабу, начальниця відділу економічного розвитку та міжнародного співробітництва в Радомишльській громаді
Лілія Кісліцина, президентка ГО «Смарта»
Вікторія Довжик, директорка Департаменту фінансової політики Львівської міської ради
Яна Гончаренко, директорка з корпоративних комунікацій та сталого розвитку Starlight Media
Зденка Лонкар, програмна спеціалістка з інтеграції в ЄС, ООН Жінки
Воркшоп №3 Захист та підтримка постраждалих від домашнього насильства (комплексна система)
Мова: англійська та українська
Офіційна статистика часто не враховує всі форми насильства, зокрема психологічне насильство, цифрове насильство, матеріальне насильство та економічне насильство. Це особливо стосується домашнього насильства, адже існує велика кількість незафіксованих випадків, які не потрапляють до статистики. Домашнє насильство є найпоширенішою формою насильства щодо жінок як у зонах конфлікту, так і за їх межами. Збройні конфлікти, незалежно від їхньої природи та ворожих сторін, посилюють наявну нерівність і підвищують ризик насильства щодо жінок. Навіть в Україні всі факти свідчать про те, що війна стала каталізатором збільшення кількості випадків домашнього насильства, зокрема в тих сім'ях, де воно вже існувало до повномасштабного вторгнення.
Експертки:
Сандра Еріксон, керівниця проєкту Міжнародного тренінгу з питань гендерно зумовленого насильства, Kvinna till Kvinna
Лінда Сел, керівниця програмно-методичного відділу, Kvinna till Kvinna
Марта Чумало, заступниця голови в Центрі «Жіночі Перспективи»
Наталя Вишневецька, голова ГО Д.О.М. 48.24
Субота 2 грудня
09:00 - 09:30
Реєстрація
09:30 - 09:40
Вітальне слово:
Юлія Спориш, директорка ГО “Дівчата”
09:40 - 11:00
(паралельні сесіЇ)
Жінки на передовій (панельна дискусія)
Мова: англійська та українська
На фронті українські жінки відіграють критично важливу роль, яку часто не беруть до уваги. Збройні сили України налічують 60 000 жінок, з яких понад 42 000 обіймають військові посади, в тому числі 5 000 жінок-солдатів на передовій. Жінки, включаючи невидимі батальйони, солдатів, рятувальників і медиків, воюють за свою країну пліч-о-пліч з колегами-чоловіками. Внеском жінок часто нехтують, що спричиняє застосування на фронті підходів і політик, які не враховують потреб і особливостей жінок. Важливо підвищувати обізнаність політиків про особливості труднощів, з якими стикаються жінки, щоб вони могли більш ефективно допомагати звільненню своїх країн.
Модераторка:
Юлія Морій, виконавча директорка ГО «Юридична Сотня»
Учасниці дискусії:
Ганна Гриценко, дослідниця в Інституті Гендерних Програм
Оксана Григор’єва, Радниця з ґендерних питань Командувача Сухопутних військ ЗС України (онлайн)
Ірина Никорак, засновниця проекту «Arm Women Now»
Катерина Приймак, парамедикиня, заступниця голови "Жіночого ветеранського руху"
Воркшоп №4 Реалізація ланцюжка правосуддя - досягнення правової визначеності для постраждалих від гендерно зумовленого насильства
Мова: англійська та українська
Кожен працівник системи правосуддя ─ поліцейські, прокурори, працівники судів та пенітенціарних установ ─ повинен володіти знаннями про прояви та наслідки насильства. Вірогідність, що досвід постраждалої особи від злочину виявиться позитивним у судовому процесі, також зростає за умови співпраці різних суб'єктів. Безпека постраждалої особи злочину, яка наважується брати участь у процесі, може мати важливе значення для винесення обвинувального вироку. Правова визначеність протягом усього процесу необхідна не лише для потерпілої особи, але й для рівноправного та демократичного суспільства.
Експертки:
Сандра Еріксон, керівниця проєкту Міжнародного тренінгу з питань гендерно зумовленого насильства, Kvinna till Kvinna
Лінда Сел, керівниця програмно-методичного відділу, Kvinna till Kvinna
Йоханна Белачев, операційна менеджерка Національного центру знань про насильство чоловіків над жінками
Марта Змисла, адвокатка, координаторка лінії юридичної допомоги «ЮрФем: підтримка»
11:00 - 11:30
Перерва на каву
11:30 - 13:00
(паралельні сесії)
Відновлення України після війни: жінки як рушійна сила побудови цілісних стратегій гендерної рівності (панельна дискусія)
Мова: англійська та українська
Україна під час війни, а особливо після неї, зіткнеться з вкличезними викликами, пов'язаними з реабілітацією нації від фізичних і психологічних ран, завданих російською агресією. Успішне подолання цього виклику має першорядне значення для відновлення здорового демографічного балансу, реінтеграції тих, хто пережив війну, у суспільство та повернення мільйонів українсців, які втекли від війни. Результати цих зусиль значною мірою визначатимуть швидкість інтеграції України до ЄС та відновлення країни. Часто саме жінки та організації під керівництвом жінок вирішують такі соціальні завдання. Однак така діяльність не завжди гідно винагороджується, а соціальні працівники стикаються з численними викликами. Які рішення може запропонувати уряд та міжнародні донори для розв'язання проблем? Яка роль громадянського суспільства? Які політики мають бути здійснені, щоб забезпечити євроінтеграційні процеси в Україні?