Україна має всі можливості до 2050 року відмовитись від викопного палива і довести частку «зеленої» енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%. Про це свідчать результати звіту «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року», який був оприлюднений 24 жовтня 2017 року.
Як зазначив на початку презентації Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності і енергозбереження: «в Україні відновлювана енергетика вже конкурує з традиційною, і ми маємо і надалі підтримувати цей процес. За останні 3 роки залучено близько 700 млн євро в українські «зелені» проекти. Відновлювана енергетика приносить більше нових інвестицій в українську економіку, ніж будь-яка інша галузь, і відкриває нові горизонти розвитку.»
«Робота над цим дослідженням розпочалась 1,5 роки тому з метою отримати наукові аргументи на підтримку переходу енергетики України на 100% ВДЕ», - зазначила Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, який підтримав проведення цієї роботи. На її думку, це - найґрунтовніше підтвердження того, що наша країна може повністю відмовитись від викопної та ядерної енергії.
Згідно звіту, перехід на ВДЕ можливий за умов встановлення відповідної цільової політики, стимулювання реалізації заходів із підвищення енергоефективності та енергозбереження, виконання екологічних обмежень на викиди теплових електростанцій згідно взятих Україною зобов’язань та відмови від будівництва нових атомних блоків. Як додав Олексій Рябчин, народний депутат України, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України: «Питання розвитку відновлювальних джерел енергії, енергоефективності та впровадження зелених технологій повинні стати важливим пріоритетом дій Уряду.»
Як повідомив Олександр Дячук, к.т.н., провідний автор зазначеного звіту: «Енергетичний перехід» України на майже повне використання ВДЕ до 2050 року цілком реальний. Він відбуватиметься в першу чергу за рахунок енергії вітру, сонця та біомаси. При цьому у структурі виробництва електроенергії частка вітрових станцій може сягнути 45%, сонячних – 36%, а біомаси та відходів в структурі виробництва теплової енергії – до 73%.»
З однієї сторони це може стати важливим фактором соціально-економічного розвитку, що призводитиме до покращення умов життя населення, підвищення конкурентоздатності економіки, нівелювання проблеми енергетичної залежності тощо. З іншого – це вимагатиме значних людських, фінансових, технологічних ресурсів, а також передбачатиме необхідність здійснення відповідних структурних змін в економіці. Представлені модельні результати є лише першим кроком до енергетичного переходу, тож в подальшому наукові дослідження мають бути розширені та поглиблені.
«Результати дослідження підтвердили, те що атомна енергетика для нас є неперспективною,» - коментує Ірина Головко, керівник відділу енергетики екологічної громадської організації «Екодія». Навіть за не найбільш амбітним сценарієм, де передбачено досконалу конкуренцію між виробниками енергії, частка атомної генерації у електроенергетиці України падає до 13% у 2050 р. Висока вартість будівництва нових АЕС та значні його строки, а також пов’язані із цим ризики, не дозволяють їй вигравати конкуренції із технологіями відновлюваної енергетики.
На сьогодні, Україна сьогодні відстає за рівнем використання відновлюваної енергетики не лише від економічно розвинутих країн світу, але й від загальносвітового показника. Так, якщо частка ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергоресурсів у світі склала 20% у 2014 році, в Україні цей показник склав лише 4,2%.
Згідно звіту, найбільш амбітні енергетичні та екологічні цілі у кінцевому споживанні до 2050 року матимуть суттєві переваги як для економіки, так і для суспільства в цілому. Реалізація «енергетичного переходу» дозволить кардинально підвищити енергетичну незалежність України та енергоефективність усіх секторів економіки, знизити ризик повторних ядерних аварій та скоротити викиди парникових газів.
Робота «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року» була виконана Державною установою «Інститут економіки та прогнозування» Національної академії наук України за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні у співпраці з організаціями громадянського суспільства, органами державної влади, профільними асоціаціями та незалежними експертами.
З повною версією звіту можна ознайомитись за посиланням https://ua.boell.org/uk/2017/10/24/perehid-ukrayini-na-vidnovlyuvanu-energetiku-do-2050-r
За більш детальною інформацією можна звертатись до:
Оксана Алієва, координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні - oksana.aliieva@ua.boell.org
Олександр Дячук, к.т.н, с.н.с., Державна установа “Інститут економіки та прогнозування” Національної академії наук України - diachuk@ief.org.ua
