COP24 у Катовіце: правила прийняли, але вугільний осад лишився

COP24 у Катовіце: правила прийняли, але вугільний осад лишився

Резюме:

У пізній вечір суботи 15 грудня на переговорах COP24 в Катовіце затвердили Книгу правил Паризької угоди, яка деталізує угоду в частині моніторингу та звітування про досягнення цілей країнами. Михайло Чиженко з офіційної делегації України назвав COP24 “Найтяжчими переговорам на яких йому доводилося бувати”. Не досягнуто домовленості щодо гнучких механізмів, виконання зобов'язань щодо кліматичного фінансування, відшкодування втрат і збитків для найбідніших країн і, найгірше, щодо гарантій термінового підвищення амбіцій країн.

Коли країни не можуть домовитися лідерство переходить до міст, неурядових організацій, бізнесів, банків та їх міжнародних об’єднань. В Катовіце мер Чорткова і заступник мера Житомира розповідали про власну стратегію переходу на 100% ВДЕ. Від громадськості на переговорах були 23 українці та українки, з яких 10 були акредитовані ООН як офіційні спостерігачі.

Прийняті в Катовіце рішення не гарантують досягнення цілей Паризької угоди, тобто утримання глобальної температури в межах 2(1,5) градуси. Росія, США, Саудівська Аравія та Кувейт об’єдналися щоб уникнути підтримки рішенням переговорів спеціального звіту ІРСС про потепління в 1,5 градуси, чим заблокували переговорний процес на декілька днів. Згідно спеціального звіту ІРСС  лишилося 12 років щоб не перевищити межу потепління у 1,5 градуси. Представлений під час переговорів Emission Gap Report демонструє прірву між дійсними цілями країн та траєкторією викидів потрібної для утримання глобального потепління в межах 2(1,5)С. Підсумки переговорів пропонують як зменшити цю прірву. Президент попередніх переговорів COP23, громадські організації Greenpeace, WWF, Friends of the Earth, CAN та багато інших у своїх заявах  щодо наслідків переговорів наголошують на недостатніх амбіціях країн зі скорочення викидів.

(Підпис) «Поточних кліматичних цілей недостатньо навіть для 2 градусів. На основі інформації Emissions Gap Report 2018, United Nations Environment Programme»

Позитивним наслідком переговорів є прийняття робочої Книги правил Паризької угоди, але з певними “пробілами”. Частина правил щодо звітності та моніторингу дозволить країнам вже готуватися до їх виконання з 2020 року а також зробить майбутні переговори більш поінформованими. Втім, як показує ситуація зі звітом ІРСС про 1,5 градуси, проблемою є не брак інформації, а брак політичної волі скорочувати викиди вже зараз. Найцікавіша для України частина правил - гнучкі механізми - відкладена до наступних переговорів через відсутність консенсусу.

Заборону в’їзду та затримання представників громадських організацій, спонсорування переговорів вугільними та газовими корпораціями, мінімальна згадка прав людини у текстах рішень, заходи з просування вугілля та атому як чистої енергетики органічно доповнюють сумнівний результат переговорів.

Традиційно, під час переговорів оголошено ряд фінансових зобов’язань від країн та міжнародних організацій:

Декларації підтримані країнами на переговорах:

  • Сілезька декларація про справедливий перехід ініційована президентом польських переговорів та підписана на самому їх початку. Декларація підкреслює потенціал зеленої економіки у створенні робочих місць, зазначає важливість інклюзивного процесу і залучення усіх верств суспільства до енергетичного переходу та, закликає до відповідальної реструктуризації робочих місць. Україна наразі до неї не приєдналася.
  • Міністерська декларація про роль лісів для клімату перелічує існуючі ініціативи щодо лісів, вітає звіт ІРСС про 1,5 градуси, підкреслює загальну важливість лісів як поглиначів СО2, спонукає науковців продовжити досліджувати внесок лісів у стан клімату а інших зацікавлені сторони, такі як міста, бізнеси та неурядові організації бути амбітнішими у діяльності, пов’язаній з лісами та кліматом. За інформацією від офіційної делегації, Україна підтримала цю декларацію.
  • Катовіцьке партнерство щодо електротранспорту  В Польші 80% електрики виробляють з вугілля а президент країни не вважає що використання вугілля суперечить цілями Паризької угоди. Чи в такій ситуації польський електротранспорт є вуглецево-нейтральним питання риторичне. Україна також приєдналася до партнерства щодо електротранспорту. В нас близько половини електрики виробляється з вугілля, а інша половина - на АЕС. З відновних джерел в Україні отримують 8% електрики.

(підпис)Блокування активістами центральних сходів переговорів з закликом підвищити амбіції. Фото: https://www.foei.org/features/civil-society-cop24-katowice-climate#

 

Зважаючи на відсутність прогресу в переговорах щодо підвищення амбіцій зі скорочення викидів, в другий тиждень опубліковано заяви Форуму вразливих країн та Коаліції високих амбіцій зробила заяву про посилення національних цілей зі скорочення викидів, зокрема про їх перегляд членами згаданої коаліції до 2020 року. Також президенти п’яти попередніх переговорів оприлюднили подібну заяву.  Реакцією на неспроможність переговорів стимулювати вищі амбіції стала пропозиція генерального секретаря ООН скликати кліматичний саміт у вересні 2019 року. Головною метою саміту заявлено спонукання країн підвищити цілі зі скорочення викидів.

Міністр екології Остап Семерак заявив на COP24 про перегляд національного внеску України в Паризьку угоду. Процес перегляду підтримується ЄБРР, розрахунки виконуватимуть фахівців НАН та залучені експерти. Результати оприлюднять в травні-червні, після чого почнеться громадське обговорення нової кліматичної цілі України. Поточна ціль робить можливим ріст викидів а не їх скорочення.

Наступні переговори пройдуть в Чилі в листопаді 2019, а попередні переговори (pre-COP) - в Коста Ріці.

 

Нижче наведені підсумки переговорів по основним питанням та їх значення для України.

Підсумки 3 років з моменту прийняття Паризької угоди: Діалог Таланоа.

Паризька Угода вступає в дію з 2020 року та містить механізм періодичного оновлення національних цілей зі скорочення викидів - кожні 5 років. До підписання угоди в 2015 році країни подавали Національно-визначені внески. У 2020 році країни мають подати нові внески і щоб вони були більш амбітними у 2018 році проходив фасилітаційний діалог, або діалог Таланоа, як його назвали після переговорів COP23 у Бонні. В рамках діалогу усі зацікавлені могли подавати інформацію про поточну ситуацію а також здійснені та плановані заходи пов’язані зі змінами клімату. Резюме цієї інформації представляли у Катовіце з метою вплинути на підвищення амбіцій. Через брак підтримки усіма країнами, рішення переговорів не підтримали результатів фасилітаційного діалогу, а лише рекомендували взяти їх до уваги при перегляді національних внесків у 2020. Однак, сам процес діалогу, що тривав цілий рік, спонукав інші організації заявити про кліматичні амбіції і зробити свій внесок в міжнародні кліматичні переговорів. Діалог Таланоа підняв важливість змін клімату для багатьох організацій та спонукав їх до лідерства, особливо в умовах коли деякі країни не поспішають діяти.

Втрати і збитки

Термін “втрати та збитки” стосується негативних економічних наслідків від змін клімату. В першу чергу це стихійні явища (тайфуни, урагани, повені), до яких найбільш уразливими є менш розвинуті країни. Такі країни несуть найменше відповідальності за зміни клімату, а потерпають від них найбільше. Паризька угода містить розділ про визнання важливості відвернення та реагування на втрати і збитки від змін клімату.

На СОР24 питання втрат і збитків згадано у правилах Глобального підведення підсумків (Global Stocktake) та у правила з прозорості. Однак в обох випадках подання інформації про втрати і збитки лишаються на розсуд країн і не визначено як це сприятиме отриманню допомоги такими країнами. Менше з тим, навіть таке добровільне врахування витрат і збитків це вже прогрес. Тему відшкодування втрат і збитків вигідно ігнорувати як розвинутим країнам, так і сильним країнам що розвиваються (Китай, Сінгапур, Кувейт, Саудівська Аравія ін.), оскільки вони не зацікавлені виділяти кошти на компенсацію.

На СОР24 узгодили рекомендації для гарантування прав та допомоги кліматичним біженцям, або тим людям, які ризикують такими стати. У 2017 році таких людей було 17 мільйонів.

Для України питання втрат і збитків не є таким принциповим, як для острівних або деяких африканських країн.

Фінансування

Питання виділення коштів, моніторингу та звітності про це знаходяться в центрі уваги будь-якого COP. На конференції сторін у 2009 році розвинуті країни пообіцяли довести до 2020 року суму щорічної допомоги, направленої на адаптацію та скорочення викидів, до 100 млрд. дол. З того часу на кожних переговорах бідні країни та громадські спостерігачі вимагають від розвинутих країн 1) дотримуватися обіцянок щодо обсягу виділеної допомоги 2) затвердити вимоги до звітування про допомогу, конкретизувати канали та форми її надання.

В рішення СОР24 країни отримали можливість враховувати як кліматичне фінансування вже існуючі фінансові потоки та кредити. Також до кліматичного фінансування допущені комерційні банки та компанії. Більшість капіталу в розвинутих країнах створена через використання викопного палива. Рішення в Катовіце відкриває називає “фінансовою підтримкою”  примноження цього капіталу за рахунок бідніших країн, які вже потерпають від змін клімату і виплачуватимуть % по такій “підтримці”.

Рішення в Катовіце не додали ясності щодо досягнення цілі виділення 100 млрд. дол. щороку до 2020 чи як буде визначатися нова ціль з фінансування після 2025 року. Врешті-решт, дискусію про нову ціль з фінансування відклали до обговорення у 2020 році.

Україна має доступ до грошей зеленого кліматичного фонду а також отримує допомогу пряму від розвинутих країн. В середньому  в 2015-2016  за рік ми отримували 647 млн. дол. “кліматичних” грошей. Прогрес у питанні фінансів на переговорах покращує доступ України до цих ресурсів.

Гнучкі механізми Паризької угоди

Мова йде про статтю 6 угоди, яка передбачає різні форми створення та передачі одиниць скорочення викидів між країнами. Одним з найбільш вивчених і розвинутих важелів зараз є торгівля викидами, коли через регуляторні обмеження підприємства мають або скорочувати викиди, або інвестувати у таке скорочення деінде. Україна активно використовувала гнучкі механізми Кіотського протоколу. Однак, оскільки такі проекти втілювалися у країнах зі слабкими інституціями (в т.ч. Україні), вони майже не призвели до скорочення викидів. Натомість, деякі проекти призвели навіть до збільшення викидів СО2 або несправедливого збагачення компаній. Тому в Паризькій угоді передбачено розробку нових механізмів, а також зазначено ключові критерії, яким ці механізми мають відповідати.

Гнучкі механізми є одним з основних компонентів Книги Правил, але консенсус щодо них на СОР24 не досягнуто, тому усі рішення перенесені на наступний рік. Навіть вимоги до механізмів, які вже закладені в тексті Паризької угоди (уникнути подвійного врахування та гарантувати глобальне скорочення викидів), не вдалося відобразити у прийнятій Книзі правил через небажання окремих країн.

Для України використання гнучких механізмів відкриває можливості для інвестицій тому відкладення рішення щодо них ще на рік небажане. Ми маємо великий потенціал скорочення викидів дешевше, ніж в розвинутих країнах. Скористатися гнучкими механізмами зможуть країни з надійними інституціями і правилами, які забезпечують прозорий облік скорочень викидів та врахування екологічних і соціальних наслідків від проектів. На розгляді Верховної ради перебуває проект закону про моніторинг, звітність і верифікацію викидів парникових газів, прийняття якого підвищить привабливість України для інвестицій через гнучкі механізми.

Моніторинг національних внесків

Національні внески - це добровільно визначені кліматичні цілі країн в рамках Паризької угоди. Щоб відстежувати досягнення мети угоди, тобто утримання глобальної температури в межах 1,5(2) градуси ці внески мають бути порівнюваними, як за часовим горизонтом так і за одиницями виміру. Нові внески мають бути подані у 2020 році.

Рішення СОР24 визначають що у нових внесках країни мають описувати національні умови та як вони впливають на зусилля зі скорочення викидів. Внески мають містити базовий та цільовий рік, цілі, наміри використовувати гнучкі механізми, перелік секторів і видів діяльності охоплених внеском. Усі внески будуть опубліковані онлайн. З 2031 року внески мають покривати однаковий період часу. На думку міжнародної кліматичної мережі (CAN) переговори “створили міцне підґрунтя яке забезпечує дотримання країнами своїх зобов’язань”

Україна оновлюватиме свій внесок протягом наступного року і врахування рішень СОР24 потребуватиме значно більших зусиль ніж при підготовці попереднього внеску.

“Глобальне підбиття підсумків” (Global stocktake)

Це механізм моніторингу виконання Паризької угоди, яке відбуватиметься що п’ять років, починаючи з 2023. Очікується, що після підсумків країни розроблятимуть нові національні внески та подаватимуть їх кожні 5 років. В 2018 тестовим варіантом підбиття підсумків став вищезгаданий діалог Таланоа за наслідками якого у 2020 країни озвучать нові кліматичні цілі. Рішення COP24 встановлюють очікування від повідомлень, які мають підготувати країни для підбиття підсумків. Повідомлення можуть подавати громадські організації, міста та інші утворення. За змістом повідомлення мають врахувати скорочення викидів, зусилля з адаптації, фінансові потоки, зусилля з підвищення спроможності, перешкоди а також кращі практики.

Швидше за все, Україна зможе отримати міжнародну допомогу на підготовку до підбиття підсумків та використати її для оцінки прогресу кліматичної та енергетичної політики. Крім того, ця оцінка може показати інвестиційний потенціал країни для скорочення викидів. Також доречним буде скористатися підготовкою повідомлення до підбиття підсумків для залучення різних зацікавлених сторін до теми клімату.

Більше ніж переговори

Окрім переговорів на СОР24 пройшли сотні подій і майже усі з єдиною метою - допомогти долати кліматичну кризу. Події стосувалися швидшого переходу на 100% ВДЕ, ролі міст у кліматичній політиці, встановленню ціни на вуглець, біорізноманіття, ролі океанів та ще десятків інших тем. Кількість організацій, які забрали свої активи з викопної енергетики сягнула 1000 а сукупна вартість активів - 8 трлн.дол.(це 80 українських ВВП).  Одночасно з переговорами мер Лондона оголосив план за яким місто стане  вуглецево-нейтральним до 2030 року. В США 102 міста  мають ціль по переходу на 100% ВДЕ і них містах проживає 15% населення країни.

Незважаючи на повільність переговорного процесу, такі міжнародні зустрічі стають моментом для мобілізації зусиль усіх, хто працює в сфері змін клімату. Вони дозволяють знайомитися та вчитися одне в одного, планувати спільні дії а також спонукати свої країни бути більш амбітними. З кожними переговорами стає очевидніше, що вирішити кліматичну кризу не вийде якщо сподіватися лише на рішення переговорів. Міста, компанії та громадян мають об’єднуватися вже зараз, адже зміна клімату не буде чекати доки уряди домовляться між собою.

Джерела:

https://www.cseindia.org/the-katowice-collapse-a-decision-that-wasn-t-9199

CVF statement: https://drive.google.com/open?id=1mXFR4qC0H5QqH3crM4goE09cJ2GorvDl

https://www.ciel.org/news/katowice-cop24-outcome-incompatible-with-paris-agreement/

https://www.businessgreen.com/bg/analysis/3068301/cop24-outcome-green-economy-reacts

https://www.ucsusa.org/press/2018/world-leaders-agree-common-paris-rulebook-must-respond-scientists-clarion-call-greater#.XBdlymgzY2w

Автор: Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі